Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОЛ_ГЕОЛ_КАРТ_2012.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
586.24 Кб
Скачать

4.6 Вивчення геодинамічних умов

Вивчення геодинамічних умов виконується з метою визначення особливостей поширення, характеру, масштабів, динаміки розвитку на території робіт небезпечних геологічних процесів і явищ, як природного походження, так і активізованих під впливом господарської діяльності, особливостей і інтенсивності їх впливу на екологічний стан ГС, оцінки можливості виникнення екологічного ризику, а, можливо, і катастрофічних наслідків прояву екзогенних і ендогенних процесів.

Основна інформація про сучасні геодинамічні умови території робіт може бути знята з середньо- та крупномасштабних карт умов розвитку екзогенних геологічних процесів та карт ураженості території небезпечними геологічними процесами і явищами, складених в підприємствах геологічної галузі та інших відомствах, а також наявних інженерно-геологічних карт. В польових умовах вивчаються найбільш проявлені і поширені, активізовані під впливом господарської діяльності екзогенні геологічні процеси і явища: зсуви, підтоплення і заболочення, карст, осідання денної поверхні, провали, суфозія, яружна ерозія, гравітаційна деформація схилів, абразія берегів водоймищ. При можливості вивчаються прояви грязьового вулканізму.

При обстеженні і вивченні проявів небезпечних геологічних процесів рекомендується фіксувати їх тип, форму, розміри, площу ураженості, періодичність активізації та фактори, що її викликають; деформації різних компонентів ГС, їх характер, масштаби, вплив на інженерні і господарські споруди, системи, об’єкти, негативні наслідки; ефективність заходів щодо інженерного (інженерно-геологічного) захисту від проявів небезпечних геологічних процесів і явищ.

4.7 Польова камеральна обробка матеріалів

Польова камеральна обробка матеріалів і даних проводиться як на протязі, так і по завершенню польових сезонів.

Польова камеральна обробка матеріалів включає:

- додаткове дешифрування та інтерпретацію МАКЗ;

- переінтерпретацію геохімічних, геофізичних, гідрогеохімічних, геодинамічних та ін. матеріалів з урахуванням отриманої нової інформації;

- обробку, уточнення, ув’язку даних польових спостережень за всіма методами та видами робіт;

- виділення опорних ділянок детальних спостережень;

- обробку та інтерпретацію отриманих із лабораторій результатів аналітичних досліджень;

- поповнення, уточнення, або перегляд карт, складених на етапі підготовчих робіт;

- складання нових або додаткових карт, передбачених геологічним завданням;

- кодування одержаної інформації та підготовку її до введення в комп’ютерні бази даних;

- ведення (якщо є можливість) баз фактичних і картографічних даних;

- оцінку ефективності проведених видів і методів робіт;

- коригування задач робіт, визначених геологічним завданням і напрямів, цілей, об’єктів, методів, видів, обсягів наступних досліджень.

Польові матеріали приймає комісія підприємства - виконавця робіт в присутності представників Замовника.

5 Лабораторно-аналітичні роботи

Основні методи аналітичних досліджень Перелік компонентів, які необхідно аналізувати в поверхневих і підземних водах. ГДК шкідливих речовин в воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. Класифікація хімічних речовин по ступеню небезпеки для контролю забруднення підземних вод. Лімітуюча ознака шкідливості при одночасній наявності декількох шкідливих речовин в воді. Критерії санітарно-гігієнічної оцінки небезпеки забруднення питної води хімічними речовинами. ГДК та класи небезпечності хімічних елементів для контролю забрудненості грунтів. Перелік елементів, які необхідно аналізувати в рослинах, зернових, овочах згідно СанПіНу 42-123-4089-86.

Результати, висновки і прогнози робіт з державного еколого-геологічного картування масштабу 1 : 200000 повинні базуватися на достовірних даних визначення складу, властивостей, характеристик гірських порід, грунтів, донних відкладів, поверхневих і підземних вод, рослинності тощо.

Лабораторно-аналітичні роботи і дослідження при державному еколого-геологічному картуванні повинні виконуватись в основному відповідно до діючих інструкцій і методичних вказівок НСАМ, інших нормативно-методичних документів. Обов’язковий внутрішній і зовнішній контроль визначень і результатів аналізів.

При проведені лабораторно-аналітичних досліджень перевага повинна надаватись кількісним методом аналізів. Дослідження грунтів, донних відкладів, поверхневих і підземних вод, біоти повинні виконуватись в лабораторіях, які мають сертифікат на проведення екологічних досліджень.

Мета лабораторних досліджень і аналізів проб – своєчасне одержання інформації про стан і властивості об’єктів чи компонентів ГС в природних чи техногенно-порушених умовах.

Перелік показників, хімічних елементів, органічних сполук, які підлягають випробовуванням і аналізу, визначаються геологічним завданням на проведення робіт, виходячи із поставлених задач еколого-геологічного картування, особливостей природних і природно-техногенних умов території, що вивчається, а також рівня техногенного навантаження на неї.

При проведенні аналітичних досліджень з метою одержання даних про геохімічний склад гірських порід, грунтів, донних відкладів, поверхневих і підземних вод, рослинності тощо рекомендується (згідно з “Требованиям к производству и результатами многоцелевого геохимического картирования масштаба 1 : 200000” ІМГРЕ, 2002р.) визначити:

  • обов”язковий комплекс хімічних елементів, які аналізуються у всіх масивах проб, відібраних із різних компонентів ГС і навколишнього природного середовища;

  • комплекс хімічних елементів, які визначаються спеціальними аналітичними методами в обмеженій кількості проб при вирішенні конкретних задач або вивченні окремих компонентів ГС, стан яких оцінюється як екологічно небезпечний.

Обов’язковий комплекс включає такі хімічні елементи: літій, берилій, бор, фосфор, скандій, титан, ванадій, хром, марганець, кобальт, нікель, мідь, цинк, галій , германій, миш’як, стронцій, ітрій, цирконій, ніобій, молібден, срібло, кадмій, олово, селен, сурма, барій, лантан, церій, тербій, вольфрам, вісмут, торій, уран.

Проби аналізуються методом наближено-кількісного атомно-емісійного спектрального аналізу з обов”язковим повторним аналізом 10 відсотків всіх проб, в т.ч. тих проб, в яких значення хімічних елементів близькі до фонових зафіксовані на ділянках з суттєвим техногенним навантаженням.

Експрес-аналіз проб води проводиться безпосередньо на місті їх відбору або в польовому таборі. Визначаються: рН, HCO3-, CO32-, CO2, Fe, NO2-, NO3-, NH4+, Ca2+, F-, Cl-, SO42-, Na+K (за розрахунком), Mg2+(за розрахунком),  Сu + Zn + Pb, загальна жорсткість, біхроматична окислюваність ( якщо можливо), сума важких металів.

В стаціонарній лабораторії виконується повний або скорочений аналіз проб води з визначенням NH4+, CO2, Fe, CO3-, Mg++, NO2-, NO3-, SO4--, Na+, K+, Cl- , твердості загальної та інших компонентів, залежно від замовлення і можливостей лабораторій.

Для визначення спеціального (обмеженого) комплексу хімічних елементів застосовуються кількісні методи, а саме:

  • кількісний атомно-емісійний спектральний аналіз;

  • рентгенофлуоресцентний аналіз;

  • емісійно-спектрометричний аналіз з індуктивно зв”язаною плазмою;

  • рентгено-спектральний аналіз;

  • атомно-абсобційний аналіз;

  • хроматографічний аналіз.

При аналізі проб грунтів, відібраних із орного шару (горизонту) на сільськогосподарських угіддях кількісними методами визначається K2O, P2O5, Cорг., рН, рухомі форми бору, цинку, молібдену, міді, кобальту і марганцю.

При аналізі проб грунтів, донних відкладів, поверхневих і підземних вод, які відібрані на територіях з інтенсивним господарським освоєнням і значним техногенним навантаженням, застосовуються кількісні методи стосовно тих елементів, які наближено – кількісним спектральним методом не фіксуються (фтор, сірка, ртуть) або визначаються з недостатньою чутливістю (берилій, миш’як, селен, срібло, кадмій, сурма, телур, талій, вісмут, торій, уран).

В таких же пробах визначаються: pH, нафтопродукти, хлорорганічні пестициди, феноли, нітрати тощо.

Методика підготовки проб до аналізів і проведення самих аналізів викладені у відповідних нормативно-методичних документах і матеріалах.

Всі аналітичні дослідження повинні мати метрологічне забезпечення.