Необхідно зрозуміти:

1. Нові тенденції світового суспільного розвитку, що позначилися наприкінці XX – початку XXI століття, поставили перед наукою міжнародного права низку важливих теоретичних і практичних задач, від ефективного рішення яких багато в чому залежатиме вибір стратегічного напряму розвитку, а, можливо, й існування людської цивілізації.

Найголовніша з цих задач полягає сьогодні у визначенні змістовних характеристик майбутнього світового правопорядку, заснованого на верховенстві права, а також у створенні необхідних механізмів і процедур його побудови та функціонування в умовах ноосферних засад подальшого розвитку цивілізації.

2. Право історично стало тим інструментом, котрий слугує формуванню системності і впорядкованості міжнародного співтовариства. Воно як структурний елемент опосередковує порядок відносин (політичний, економічний, соціальний і ін.), який склався і розвивається в середині суспільства, перетворюючи його в правопорядок.

3. Освоєння космічного простору призвело до суттєвих змін в підходах до забезпечення світового правопорядку. Це обумовлено як інтернаціональним характером космічної діяльності, так і глобальними наслідками від неї.

4. Космічне право є частиною як внутрішнього, так і зовнішнього міжнародного правопорядку. Отже, як опосередковане відображення глибинних матеріальних передумов до єднання міжнародного співтовариства, усвідомлення його неподільності міжнародне космічне право, в свою чергу, стає фактором об’єднання.

Слід запам’ятати:

1. Сучасна цивілізація не може не піклуватися про нагальну необхідність встановлення нового світового правового порядку, заснованого на «наднових ноосферно-випереджаючих» засадах.

2. Важливе місце в правових механізмах, що забезпечують розвиток такого наднового світового правопорядку відведене механізмам космічного права, яке регламентує космічні відносини членів світової спільноти.

3. Правові регулятори космічної діяльності, космічне право ввійшли важливою складовою до системи забезпечення міжнародного правопорядку, утворивши підсистему правової регламентації відносин держав у космічній сфері – космічний правопорядок.

4.Міжнародний космічний правопорядок – це порядок відносин, що встановлений на основі принципів і норм чинного міжнародного космічного права, який втілює інтереси міжнародного співтовариства держав в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях і спрямований на отримання вигод від зазначеної діяльності усіма країнами, незалежно від їх політичних систем і рівня їх соціально-економічного розвитку.

1 Винер Н. Кибернетика и общество. – М.: МИР, 1958. – С. 58.

2 Вернадский В. Научная мысль как планетарное явление. – М.: Наука, 1991. – С. 241.

3 Новая парадигма развития России в ХХІ веке. Комплексные исследования проблем устойчивого развития: идеи и результаты. Под ред. В.А. Коптюга, В.М. Матросова, В.К. Левашова. Изд. 2-е. – М.: Academia, 2000. – C. 13.

4 О. Бєглий. Космос і світовий правопорядок // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Дніпровська орбіта-2007". – Дніпропетровськ: НЦАОМ, 2007. С. 145.

5 Евинтов В. Международный и внутренний правопорядок в структуре международного сообщества // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. – К.: Наукова думка. – 1992. – с.35.

6 Лазарев М. Теоретические вопросы современного морского права. – М., 1983. – С.123-129.

7 Колосов Ю., Зотова О. Правовой режим космического пространства как важный элемент поддержания международного мира и безопасности // Московский журнал международного права. – 2001. – №2. С.12.

8 Устав Организации Объединенных Наций. http://www.un.org/russian /documen/basicdoc/charter.htm#preambl.

9 Ibid. – chapt.13.

10 Буткевич В. Міжнародна законність та міжнародний правопорядок. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред.. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – С. 542.

11