3. Організація проведення аудиту та завдання аудиторської служби

Закон України «Про аудиторську діяльність» розмежовує поняття аудиту і аудиторської діяльності. Особливу увагу треба зосередити на понятті «аудит». Аудит - це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Сутність аудиту полягає у перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам згідно з вимогами її користувачів.

Суб’єктами аудиту виступають незалежні аудитори, аудиторські фірми і внутрішні аудитори.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає

її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших законів України. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Предметом аудиту правомірно вважати процеси або явища, що зафіксовані документально і відображають стан майна, ресурсів, джерел їх формування, господарських процесів суб’єкта господарювання. Факти, які відображені у фінансових звітах. є предметом аудиторської перевірки. Аудитор має знайти і оцінити докази, що підтверджують його судження про відповідність фактів встановленим критеріям. Кінцеві результати аудиторської перевірки оформлюються аудиторським висновком, в якому аудитор оцінює відповідність фінансового звіту прийнятим принципам обліку.

Організаційне управління аудитом в Україні здійснює Аудиторська палата, яка є незалежнім самостійним органом, мета якого сприяти розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи. Аудиторська палата покликана створити систему незалежного господарського контролю у формі аудиту, який би давав об’єктивну оцінку фінансового стану підприємств і підприємців, сприяв раціональному господарюванню та своєчасно запобігав банкрутству, забезпечував достовірний контроль за доходами і видатками власників і одночасно оберігав інтереси держави. Свою діяльність Аудиторська палата здійснює на основі Закону України "Про аудиторську діяльність" та Статуту.

До повноважень Аудиторської палати України належать:

- сертифікація суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

- затвердження програм підготовки аудиторів;

- ведення Реєстру аудиторських фірм і аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, і оприлюднення його даних;

- створення на території Україні регіональних відділень, визначення їх

повноважень і контроль за їх діяльністю;

- встановлення розміру плати за проведення сертифікації осіб, які претендують на отримання сертифікату;

- розгляд скарг на діяльність окремих аудиторів та аудиторських фірм з питань їх компетенції;

- застосування до аудиторів стягнень за неналежне виконання своїх

професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату на строк до одного року або їх повне анулювання;

- сприяння виданню нормативних, методичних та інших матеріалів з

питань аудиторської діяльності;

- підготовка пропозицій з питань розвитку аудиту в Україні і винесення

їх на розгляд відповідних інстанцій;

- участь в роботі міжнародних організацій з питань аудиту;

Аудиторською палатою України визначені такі складові професійної діяльності аудиторів: відповідна освіта, навички практичної діяльності проведення аудиту, складання іспиту з метою отримання сертифікату і високий рівень кваліфікації.

Процес здобуття професійної освіти повинен здійснюватися у співробітництві з вищими навчальними закладами та профспілковими організаціями, яким належить провідна роль.

Сертифікація громадян України здійснюється АПУ щодо серій А, Б і АБ, регіональними відділеннями щодо серій А в індивідуальному порядку на підставі поданого клопотання. Сертифікат серії А засвідчує право здійснювати аудит підприємств та господарських товариств, серій Б — банків, серій АБ - підприємств, господарських товариств і банків.

Клопотання про отримання сертифіката аудитора подаються до АПУ особисто разом із паспортом, копією диплома про вищу освіту, витягом з трудової книжки для підтвердження досвіду роботи, термін якого повинен бути не менше 3-х років на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, документом про сплату коштів за сертифікацію.

Розгляд здійснюється протягом 10 днів, після чого співшукач отримує письмовий висновок про складання іспиту чи його відхилення.

Іспити складаються згідно з протоколом АПУ №30. Рішення екзаменаційної комісії приймається у формі "Іспит складено" або "Іспит не складено".

Особи, які не склали іспит, мають право його складати повторно через один рік після прийняття рішення АПУ.

Видача сертифікатів здійснюється Секретаріатом АПУ не пізніше 5 днів після складання іспиту.

Особи, які успішно склали кваліфікаційні іспити, одержують атестат аудитора наступного зразку.

Після успішного складання іспиту в Аудиторській палаті України та одержання сертифіката аудитора України виголошується аудитором клятва такого зразка:

"Я, (ім'я, прізвище), виголошую клятву аудитора й урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов'язки з честю і гідністю, дотримуватися законів України, Національних нормативів аудиту, Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримування їх іншими".

Спілку аудиторів України (САУ) – професійну громадську організацію – було створено 22 квітня 1993 року. На сьогодні Спілка налічує близько 1500 членів, має відділення в усіх обласних центрах України. Особливу увагу Спілка приділяє питанням забезпечення незалежності діяльності аудиторів, дотримання ними норм і стандартів аудиту та вимог Кодексу етики аудитора. Всеукраїнська професійна громадська організація „Спілка аудиторів України" (далі Спілка) об'єднує сертифікованих аудиторів України на основі спільності. Спілка створена і діє відповідно до Конституції України, Законів України "Про аудиторську діяльність" та "Про об'єднання громадян" і має свій Статут. У своїй діяльності Спілка не переслідує комерційних цілей і не ставить перед собою завдання отримання прибутку з метою перерозподілу. Вона створена і діє на принципах самоврядування, виборності й підзвітності керівних органів членам Спілки.

Метою діяльності Спілки є сприяння об'єднанню інтересів аудиторів для служіння суспільству, вдосконаленню професії аудитора, захист прав членів Спілки, сприяння розвитку аудиторської діяльності в Україні та підняттю довіри громадськості до професії аудитора.

Для досягнення поставленої мети Спілка в установленому порядку вирішує такі завдання:

- здійснює координацію діяльності членів Спілки з метою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, на зближення їх до міжнародних стандартів і підвищення рівня професіоналізму;

- представляє інтереси членів Спілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах, перед підприємствами, установами та організаціями;

- сприяє розвитку аудиту та аудиторських послуг шляхом налагодження зв'язків з громадськістю, спрямованих на підвищення престижу професії аудитора;

- вносить пропозиції до законодавчих органів і органів влади й управління при розробці законодавчих та правових актів з питань аудиторської діяльності, бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні;

- здійснює правовий і соціальний захист своїх членів;

- інформує громадськість про роботу Спілки.

Найзагальніші вимоги щодо проведення аудиту містяться у загально прийнятих стандартах аудиту. Ці стандарти були розроблені Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів багато років тому і досі залишаються майже незмінними.

Загальноприйняті стандарти згруповані в три групи: загальні, робочі й

стандарти звітності.

Загальні стандарти:

- Аудиторська перевірка повинна виконуватись особою (особами), яка

має необхідну академічну і технічну підготовку як аудитора.

- Аудитор (аудитори) повинен бути неупередженим і незалежним від

об'єкта перевірки.

- Виконуючи процедури перевірки і готуючи аудиторські звіти, аудитори повинні відповідально ставитися до роботи, яку вони виконують.

Робочі стандарти. Робота має бути належним чином спланована, за нею повинен здійснюватись відповідний нагляд з боку керівництва аудиторської фірми. Аудитор повинен бути достатньо обізнаним зі структурою внутрішнього контролю, щоб спланувати проведення аудиту і визначити характер і кількість тестових перевірок, які необхідно виконати. За допомогою перевірок, спостережень і опитувань аудитор повинен отримати таку кількість компетентних доказів, яка є достатньою для аудиторського висновку про фінансову звітність, що перевірялася.

Стандарти аудиторської звітності. Стандарти аудиторської звітності вимагають, щоб аудитор підготував висновок про фінансову звітність в цілому, вказавши при цьому, чи є опублікована у фінансовій звітності інформація достатньою і чи опублікована вона в повному обсязі. Аудиторський висновок повинен визначити, чи відповідає фінансова звітність загальноприйнятим принципам, вказати на причини, з яких не було дотримано цих принципів у поточному звітному періоді, якщо в попередніх звітних періодах такі принципи дотримувалися.

Аудиторові слід дотримуватися "Кодексу етики професійних бухгалтерів", розробленого Міжнародною Федерацією бухгалтерів. Етичними принципами, якими керується аудитор, виконуючи свої професійні обов'язки, є:

а) незалежність;

б) чесність;

в) об'єктивність;

г) професійна компетентність і належна ретельність;

ґ) конфіденційність;

д) професійна поведінка;

е) дотримання технічних стандартів.