Франція.

План:

6. Четверта республіка.

7. Становлення П’ятої республіки. Шарль де Голль.

8. Травневі події 1968 р.

9. Франція наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст..

10. Взаємини Франції з Україною.

Навчально-методичний комплекс:

3. Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. К., «Видавництво а.С.К.» 2003 р. Стор. 114 – 120.

4. Я.М. Бердичівський, т.В. Ладиченко, і.Я. Щупак. Всесвітня історія 11 клас. Підручник. Запоріжжя. Прем’єр. 2004 р. Стор. 116 – 124.

Довідка. П’ять республік у Франції.

1792-1804 1848-1852 1870-1940 1946-1958 з 1958

1 2 3 4 5

Перша Республіка Друга Республіка Третя Республіка Четверта Республіка П’ята Республіка

1. Четверта Республіка.

Історію Франції з моменту визволення можна поділити на 3 періоди:

1. Відродження країни в період Тимчасового режиму (1944-1946 рр.);

2. Четверта республіка (з грудня 1946 – 1958 рр.)

3. П’ята республіка (1958 – по нинішній час).

Після Другої світової війни гостро постало питання якими методами

відбудовувати країну. Почалась жорстока політична боротьба між лівими партіями на чолі з ФКП (Французька комуністична партія), які вважали, що потрібна націоналізація промисловості, - з одного боку, і правими партіями, що виступали категорично проти націоналізації – з іншого.

Тимчасовий уряд, який очолював герой французького національно-визвольного руху генерал Шарль де Голль, пішов на поступки і тим і іншим. Було націоналізовано вугільну промисловість, газові заводи, електростанції, залізниці, автомобільне підприємство «Рено», п’ять великих банків. Націоналізацію було проведено за викуп.

У грудні 1945 р. уряд представив на обговорення бюджет на 1946 р. Депутати соціалісти запропонували скоротити на 20% військові витрати. Їх підтримали комуністи. Генерал рішуче протестував. Він був переконаний у нездатності коаліційного уряду справитися з внутрішньо економічними і міжнародними труднощами, які очікували країну. 20 січня 1946 р. де Голль зробив заяву про відставку.

1946 рік.

24 грудня 1946 року набула чинності конституція, що відкрила період Четвертої республіки – парламентської.

Конституція мала демократичний характер, виголошувала громадянські свободи і соціально-економічні права (на працю, відпочинок, охорону здоров’я, участь в управлінні підприємствами).

Вищим органом державної влади за конституцією 1946 р. був парламент, що складався із Національних зборів та Ради республіки.

1947 рік.

Внаслідок «холодної війни» і в зв’язку з підключенням Франції до плану Маршалла в 1947 р. ФКП була виведена з уряду. Тобто вже з самого початку існування, розпався блок партій, на співробітництві яких, власне й була заснована Четверта Республіка.

Обраний президент Франції – соціаліст Венсан Оріоль.

1948 рік.

Відновлено довоєнний рівень економіки.

1949 рік.

Франція вступила до НАТО.

На території Франції було розміщено американські військові бази.

Витрати на гонку озброєнь у рамках НАТО і війну у В’єтнамі поглибили політичну кризу, протистояння лівих та правих партій.

1951-1954 рр.

На виборах у Національні збори перемогу здобув блок правих партій.

Уряд блоку правих партій, що прагнув перемогти у війні в Індокитаї, втягнув у неї США*, сприяв переозброєнню ФРН, ввів війська в Алжир, аби придушити національно-визвольну революцію що розгорнулася у цій колонії Франції.

* У 1954 р. уряд Франції був змушений припинити війну і визнати незалежність В’єтнаму, Лаосу, Камбоджі.

1956-1958 рр.

На виборах у Національні збори перемогу здобули ліві сили. Уряд лівих сил провів соціальні реформи; визнав незалежність Марокко, Тунісу; дав згоду на продовження воєнних дій в Алжирі; участь у війні проти Єгипту (1956 р.); підписав договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС 1957 р.).

Наростання Алжирської кризи. У другій половині 1950-х рр.. політичну ситуацію в країні загострили події в Алжирі. З 9 млн. населення Алжиру 1 млн. становили французи, яким належали кращі землі, фабрики і заводи в цій країні. За статусом Алжир не був колонією, а заморським департаментом Франції.

У 1954 р. в Алжирі почалася національно-визвольна війна алжирського народу проти Франції, яку очолив Фронт національного визволення (ФНВ). Алжирські французи були категорично проти надання Алжиру незалежності. Алжирська війна була жорстокою та спустошила французьку скарбницю. У травні 1958 р. криза в Алжирі досягла апогею.

Налякані перспективою нового піднесення демократичного руху владні структури Франції пішли на ліквідацію Четвертої республіки. У червні 1958 р. Національні збори передали владу генералу де Голлю як прем’єр-міністру з надзвичайними повноваженнями.