О. Довженко

1. Скільки тривало московське «заслання» О. Довженка? (24 роки)

2. Який твір О. Довженко назвав «коротким нарисом автобіографічного оповідання»? ( «Зачарована Десна»)

3. Визначте жанр «Зачарована Десна». (кіноповість)

4. Як підписував свої твори О. Довженко? (Сашко)

5. Кому належить характеристика: « З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи світилів, він годився на все…»? ( батьку)

6. Кому належить характеристика: «Скільки він на землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя. Одначе. що було некрасиве, - одяг…»? (батьку)

7. Хто був уособленням народної мудрості і душевної щедрості в «Зачарованій Десні»? ( дід Семен)

8. Чиїх прокльонів найбільше боявся малий Сашко? ( прабаби Марусини)

9. Хто в «Зачарованій Десні» нічого так не любив «як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало»? ( мати Сашкова)

10. Хто в «Зачарованій Десні» «був такий великий косар», що «обкосив би всю земну кулю, аби тільки добра трава та хліб і каша»? (дядько Самійло)

11. Хто «курив такий лютий тютюн, що його обходили кури й поросята»? (дід Захарко)

12. Для кого з героїв твору прокльони були «духовною їжею»? (для бабусі)

13. Як звали собаку Сашка? (Пірат0

14. Яка кіностудія удостоєна звання ім. О. Довженка? (Київська)

15. Хто є оповідачем у кіноповісті «Зачарована Десна»? ( Сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. Відповідно і розповідь має двоплановий характер. Перший план – це своєрідне поетичне відтворення світу в дитячій свідомості; другий – філософські роздуми зрілої людини-митця про смисл буття, роль дитинства у формуванні особистості автора).

16. У чому новаторство кіноповісті? ( У тому. що він висвітлює глибокі філософські категорії про шляхи народу й людини до щастя, прекрасне й потворне в житті, покликання, сутність людини. її можливості, добро й зло, життя і смерть).

17. Яка композиційна особливість твору? ( Це органічне поєднання ліричних і філософських роздумів літнього Довженка з романтичним , відкритим світу поглядом малого Сашка. Умовно твір можна поділити на окремі новели плюс ліричні та публіцистичні відступи. Характерно фрагментарність, швидка зміна кадрів, планів)

18. Що було духовним джерелом Сашка? ( Краса природи, але найсильніше – краса людської праці)

19. Чия це характеристика: « пахнув…теплою землею і трохи млином, мав сухі і натруджені руки,якими вмів ловити линів без всяких рибальських приладь»? ( дід Семен)

20. Чия це характеристика: «Він орудував косою, як добрий маляр пензлем, легко і вправно»? ( дядько Самійло)

21. В ранньому дитинстві для О. Довженка найкращою музикою була музика…( праці, клепання коси)

22. Що перейняв Сашко від батька? ( Шанобливість до старших, працьовитих і чесних людей)

23. Що перейняв Сашко від матері? ( Ніжності. Проводжаючи його з батьком та дідом на косовицю, вона зозулею «кувала розлуку»)

24. Що перейняв Сашко від діда? (Мудрості й доброти)

Цитати з твору:

«Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

« Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм».

« Не втратив щастя бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

1. У. Самчук – «Український Гомер»

2. Є.Маланюк – «Імператор залізних строф», «трагічний оптиміст»

3. Є. Маланюк про П. Тичину :«Від кларнета залишилась пофарбована дудка»

4. «Покутська трійця» (В.Стефаник, Л.Мартович, М.Черемшина)

5. «П’ятеро з Парнасу», «Пятірне гроно» - група неокласиків.

6. Є. Маланюк про М.Рильського: «Алхімік мудрих слів».

7. Про В. Стефаника « Бетховен українського слова».

8. Про В.Стефаника « Майстер психологічної деталі».

9. Про В. Стефаника М.Черемшина: « Митець мужицької розпуки».

10. Про Лесю Українку І. Франко: « Чи не єдиний мужчина на всій Україні»

11. Про Шевченка І. Франко: « Він був сином мужика і став володарем в царстві світу».

12. Про Винниченка М. Коцюбинський: «Кого у нас читають? Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Чиї книги розкуповують?»

13. Кого називають «Найніжнішим ліриком»? (О.Олеся)

14. О. Гончар про В.Симоненка «Молодий витязь української літератури»

15. Про Г.Сковороду «Український Сократ», « Слов’янський Руссо»

16. Про Панаса Мирного « Першим симфоністом української прози» О. Гончар.

17. Батько української прози ..( Г. Квітка-Основяненко)

18. Про Марко Вовчок « Українська Жорж Занд»

19. О. Гончар про Ю.Яновського: «Поет людської чистоти».

20. О. Кобилянська – « Пишна троянда в українській літературі

( М. Старицький); «Прапороносець модернізму» (молодомузівці)

Псевдоніми

1. В. Самійленко (Сивенький)

2. П. Мирний (П.Рудченко)

3. І.Нечуй-Левицький (І.Левицький)

4. Леся Українка (Л. Косач – Квітка)

5. І. Карпенко –Карий (І. Тобілевич)

6. В. Стефаник – (В. Семенів)

7. І. Франко (Джиджалик)

8. Т.Шевченко (Дармограй)

9. О.Довженко (Сашко)

10. М.Хвильовий (М. Фітільов)

11. І. Багряний (Лозов’ягін)

12. В. Барка (Очерет)

13. О.Вишня (П. Грунський ,П. Губенко)

14. О.Олесь ( Кандиба)

15. М. Черемшина (Іван Семенюк)

16. М. Вовчок (М. Вілінська)

17. Г.Квітка-Основ’яненка (Г. Квітка)

18. П. Саксаганський (Тобілевич)

19. Г. Косинка (Стрілець)

20. Ю. Яновський ( Гергій Ней, Юрій Юрченко)

21. В. Підмогильний (Лорд Лістер)

Цитати до твору:

1. «Нам добро і нікому зло –ось законне життя» (Семен Климовський).

2. « Знайдімо нове серце. Одягнімося в одежу нових нетлінних надій, в нутро братолюбя. Тоді нам все живе просвітлиться, весь мир заграє і за скаче…»? (Г. Сковороді)

3. «Щастя наше всередині нас» (Г. Сковорода).

4. «Всі світи складаються з двох природ: злої та доброї» (Г. Сковорода).

5. «Істинне, за Сковородою, тільки те, що вічне».

6. «Пізнай самого себе». (Сковорода).

7. « Не все те золото, що блищить». (Сковорода)

8. «З усіх утрат, утрата часу – найтяжча» (Сковорода)

9. Найважливіше для людини Сковорода вважав щастя. Наше щастя – це світ душевний, тож усе суєта, окрім душевної радості.

10. « Якщо ти усвідомлюєш, для чого ти народжений, і працюєш з приємністю, ти щасливий… повне щастя найперше не в досягненні якогось результату, а в самому процесі праці за покликанням». (Сковорода)

11. «Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе – ходитимеш у темряві й боятимешся там, де страху й не було». (Сковорода)

12. Сковорода сформулював основні положення «філософії серця», яка розвивається в українському духовному просторі. Любов , як вважав Сковорода. Є першоосновою світу. «Любов – початок, середина, кінець». Почуття це всеохопне і багатогранне.

13. «Я знаю, що я нічого не знаю»( Сократ)

14. У романі «Собор» О. Гончара: «Бережіть собор своїх душ».

15. О. Олесь «По дорозі в казку»: « Мета дає людині крила»,

16. «Щастя - це момент. Далі вже буденщина, пошлість»

В. Винниченко «Момент»)

17. « Людина – найвеличніша з усіх істот……» (І. Багряний)

18. Л. Костенко «Доля»: «Я сама собі вибрала таку долю.»

19. В. Стус «Терпи, терпи, терпець тебе шліфує»