4.Соціалізація особистості.
Соціалізація — це засвоєння соціального досвіду, створеного суспільством і сконцентрованого в рольових очікуваннях. Соціалізація — це процес отримання властивостей, необхідних для життя в суспільстві.
Дж. Мід виділяв такі стадії соціалізації:
1. Імітація — коли дитина починає наслідувати поведінку дорослих людей. Наприклад, хлопчик грається з молотком та цвяхами, а дівчинка намагається накрасити губи, як мама.
1. Рольові ігри (ріау) — дитина «програє» життєві ситуації. Так, діти грають «у сім'ю», «магазин», «школу», «лікаря».
3. Ігри за правилами( game) — різні колективні ігри, такі як футбол, баскетбол, волейбол або навіть гра у прості «класики».
4. Орієнтація на «узагальненого іншого». Мається на увазі засвоєння норм взаємодії у широкому колі ситуацій,.-» різними людьми, тобто загальних правил поведінки у даному суспільстві.
На сьогодні як в західній, так і у вітчизняній соціології прийнято виділяти два основні етапи соціалізації — первинну та вторинну.
Первинна соціалізація — засвоєння дитиною базового набору ролей, формування соціальних установок, засвоєння основних духовних цінностей, норм поведінки для нормального функціонування в суспільстві. На стадії первинної соціалізації ми вчимося користуватися столовими приборами, їздити в громадському транспорті, вітатись, святкувати, поважати старших, вести себе з однолітками тощо.
Основними агентами первинної соціалізації (тими, хто сприяє соціалізації людини) є сім'я, груші однолітків, інститут освіти (перш за все дитячий садок і школа), засоби масової комунікації (телебачення, книги, Інтернет), релігійні інститути (церква).
Вторинна соціалізація — засвоєння додаткових соціальних ролей у процесі життя. Як правило, на етапі вторинної соціалізації відбувається засвоєння професійних ролей, ролі дружини або чоловіка, ролі виборця або політичного діяча тощо.
На будь-якому рівні в процесі соціалізації можна виділити такі структурні елементи як:
■ адаптація — пристосування до нових умов (або умов, що змінилися);
■ інтеріорізаця (інтерналізація) - засвоєння цінностей, норм, знань нового оточення, включення їх до свого внутрішнього світу;
■ екстеріорізація — реалізація засвоєних норм, цінностей, зразків поведінки.