- •1.1. Вступ:
- •1.2.Обчислення геодезичних і прямокутних координат вершин заданої рамки трапеції
- •1.3. Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 з номенклатурою м-35-109-б-б-4
- •Обчислення прямокутних координат кутів рамок трапецій масштабу 1:5 000 із номенклатурами м-35-109(47,48,63,64).
- •Масштабу 1:5 000 з номенклатурами м-35-109(47,48,63,64) їх розміри та площі.
- •1.3. Фізико - географічний опис району робіт
- •1.4 Економічна характеристика району
- •1.5. Топо-геодезична вивченість району робіт
- •Графічно-розрахункова частина курсової роботи Технічна й розрахункова частини роботи
- •2.1 Геодезична основа
- •2.2Проектування планово висотних опознаків
- •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії
- •Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії
- •2.4 Загальна характеристика й основні параметри запроектованого
- •2.5 Розрахункова частина полігонометричного ходу
- •2.6 Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань
- •2.7 Розрахунок точності кутових вимірювань
- •2.8 Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •2.9 Проект прив’язки планово-висотних опознаків
- •Розрахунок точності визначення положення опв-12,11,9 прив’язаний полігонометричним ходом 2 розряду.
- •Розрахунок точності визначення положення опв-7,10, прив’язаних теодолітним ходом .
- •Розрахунок точності визначення положення опв-18,14,15 прив’язаний полігонометричним ходом 1 розряду.
- •Розрахунок точності визначення положення опв-3 прив’язаний оберненою засічкою.
- •Розрахунок точності визначення положення опв-8 прив’язаний прямою засічкою.
- •3. Методика та організація робіт на об’єкті
- •Рекомендації, щодо виконання запректованих робіт
- •7. Кошторис
- •Ц ентри закладання
- •8. Література
Обчислення прямокутних координат кутів рамок трапецій масштабу 1:5 000 із номенклатурами м-35-109(47,48,63,64).
|
В
|
L = Lo= ℓ = |
24º26′15′′ 24º00′00′′ 0º26′15′′ |
24º28′7,5′′
|
24º30′00′′ 24º00′00′′ 0º30′00′′ |
||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Координати абсциси Х, м |
||||||||
|
48º57′30′′ 48º56′15′′ 48º55′00′′ |
5 425 181,6 5 422 864,7 5 420 547,9 |
5 425 195,3 5 422 878,4 5 420 561,5 |
5 425 209,9 5 422 893,0 5 420 576,1 |
|||||
|
Координати абсциси У, м |
||||||||
|
|
|
|
|
48º57′30′′ 48º56′15′′ 48º55′00′′ |
32 039,8 32 053,2 32 066,5 |
34 328,4 34 342,7 34 357,0 |
36 616,9 36 632,2 36 647,4 |
Схема розташувашшя аркушів карт
Масштабу 1:5 000 з номенклатурами м-35-109(47,48,63,64) їх розміри та площі.
1.3. Фізико - географічний опис району робіт
А) Рельєф та гідрографія.
Заданий район робіт знаходиться в місті Перегінське Іванофранківської області. Розташована на Зх. республіки, у межах Передкар-паття та Українських Карпах. Межує на Пн. Зх.—з Львів., на Пн. Сх.— з Терноп., на Пд. Сх. —з Чернів., на Пд.
Зх.— з Закарп. За характером рельєфу область поділяють на три частини. На Пн. — Подільська височина (вис. до 430 м), яка долиною Дністра відокремлена від Пе-редкарпаття, що займає центральну частину області. Передкарпаття густо розчленоване глибокими річковими долинами, які подекуди мають каньйоноподібну форму. Місцями поверхня набуває низь-когірного характеру (вис. до 600 м). У межах Передкарпаття виділяється Покуття з карстовими формами рельєфу.
Майже половину тер. області займають Українські Карпати. Поперечними і поздовжніми долинами вони розділені на окремі гірські масиви — Сх. Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. На Пд. області — Гриняви, Чивчинські гори і Чорногора з найвищою точкою Українських Карпат — г. Говерлою, 2061 м (на межі з Закарп. обл.). Область має різні корисні копалини. Найбільше госп. значення мають паливні — нафтові та газові (Долинське нафтове та Битків-Баб-ченське нафтогазове), буровугільні, а
також озокеритові (Дзвиняцьке, Стару н-ське) родовища. У Карпатах поширені бітумінозні аргіліти, придатні для виробництва легких буд. матеріалів (кар-пазит). Є невеликі родовища заліз., марганцевих, цинкових та ін. руд. Серед неметалевих корисних копалин на першому місці — родовища кам. та калійної солей (Тростянецьке, Калуш-Голинське), сірки, буд. матеріалів (вапняки, пісковики, глини, гравій). Є також гіпс, фосфорити, графіт, мінеральні води та лік. грязі.
Б) Ґрунти.
В грунтовому покриві території об’єкта переважають чорноземи звичайні, мало - і середньо гумусні (72%). В річкових долинах поширені лучно - чорноземні та лучні грунти,є ще чорноземи малопотужні і дернові щебенюваті ґрунти.
Подекуди трапляються солонці і солончаки. 65-70% всієї площі займають еродовані ґрунти. Заг. площа лісового фонду області — понад 600 тис. га (бл. 43 % її території). У лісостеповій зоні — невеликі масиви листяних лісів (дуб, бук, граб, клен, липа), є ділянки степової рослинності, в долинах рік — луки. У Передкарпатті поширені здебільшого букові, буково-ялицеві, ялицево-смерекові ліси. У Карпатах лісистість перевищує 60 %. Нижні частини схилів вкриті мішаними лісами (бук, ясен, явір, дуб, ялиця, смерека), вище — хвойними (ялиця, смерека, кедр, сосна гірська). На вис. понад 1400—1500 м — високогірні луки (полонини). В області насаджено 297 тис. га лісів, відновлено найпродуктивніші деревостани бука, ялиці, смереки. Для області характерне поєднання лісостепових (опольські рівнинно-підвищені та лукостепові підвищені) і гірських карпатських (мішанолісо-ві передгірні, низькогірні та луково-лісові субальпійські середньогірні) природно-територіальних комплексів. На тер. області — 302 природно-заповідні об'єкти (заг. площею 65,9 тис. га), у т. ч. 2 дільниці Карпатського держ. природного національного парку (Високогірне та Го-верлянське лісництва), 12 заказників (Турова Дача, Княждвірський, Бреду-лецький, Джурджийський, Садки, Яйківський, Кливський, Пожератульсь-кий, Талпиширківський, урочища «Козакова долина», «Кедруватий», «Скит Ма-нявський») та 14 пам'яток природи респ. значення.
В)Загальна характеристика клімату.
У Передкарпатті зима м'яка, літо тепле. Пересічна т-ра січня від —4 до —6°, липня +18, +19° . Тривалість вегетаційного періоду 150—165 днів. Сума активних т-р 2200—2600". Опадів від 500 до 800 мм на рік, максимум улітку. В Карпатах клімат значно суворішиї. Пересічна т-ра січня бл. —6°, липня +16°. Вегетаційний період скорочується до 90 днів. Опадів від 800 до 1400 мм на рік. Улітку на тер. області опади часто бувають у вигляді злив, які спричинюють катастрофічні паводки на Дністрі, Пруті та їхніх притоках. У зимовий період часті відлиги.