- •Гідрологія озер та водосховищ
- •1. Походження і типи озер
- •2. Водний режим, фізичні властивості і хімічний склад озерних вод
- •3. Морфологія і морфометрія озер
- •4. Водний баланс, коливання рівня води в озерах
- •6. Тепловий і льодовий режим
- •7. Біологічні процеси в озерах
- •8. Наноси та донні відклади
- •9. Водні маси
- •10. Призначення водосховищ та їх типи
4. Водний баланс, коливання рівня води в озерах
Водний баланс озера, тобто співвідношення притоку і витрат води, можна представити у вигляді:
упр. пов. + у’пр. підз. + k + х - (уст.пов. + у’ст.підз. + Е) = DН,
де упр. пов. + у’пр. підз. - поверхневий і підземний притік в озеро;
k - конденсація водяної пари над поверхнею озера;
х - опади на поверхню озера;
уст.пов. + у’ст.підз. - поверхневий і підземний стік із озера;
Е - випаровування з поверхні води;
DН - акумуляція води в озері.
Всі члени рівняння водного балансу у цій формулі виражені у вигляді шару води.
Можна написати рівняння водного балансу, виражаючи всі його елементи в об’ємах; тоді в правій частині рівняння буде записано приріст об’єму DV. Якщо записати прибуткову частину рівняння водного балансу через Vлр.(притік), а видаткову через Vв. (витік), рівняння буде мати вигляд:
Vлр -. Vв. = DV.
Це співвідношення показує, що притік води дорівнює відтоку при DV > 0 (рівень підвищується), притік в озеро більше видатку води Vлр >. Vв. Коли DV < 0 (рівень води знижується), притік води в озеро менше відтоку, тобто Vлр <. Vв.
Подібне рівняння водного балансу справедливо для стічних озер. У безстічних озерах стік з озера відсутній, вода в основному витрачається на випаровування.
5. Динамічні явища в озерах, течії та хвилювання, сейші
Вода в озерах може рухатись у вигляді течії, а також у вигляді хвиль. Течії можуть виникати під дією вітру (вітрові течії) або в результаті нерівномірного охолодження і нагрівання мас води. У проточних озерах можливі річкові течії, які утворюються внаслідок того, що в місці впадіння річки рівень води в озері підвищується, а в місці витоку - понижується. Так створюється похил водної поверхні, який спонукає до руху водні маси озера.
Коливальні рухи водних мас озера створюються вітровими хвилями й сейшами.
Вітрова хвиля характеризується наступними елементами (рис. 2):
вищою точкою (1), яка називається вершиною або гребенем хвилі, і нижчою (2) - підошвою. Відстань між двома послідовними гребенями або підошвами двох хвиль називається довжиною хвилі, відстань по вертикалі між гребенем і підошвою - висотою хвилі. Відношення висоти хвилі до її довжини характеризує крутизну хвилі. Проміжок часу, на протязі якого хвиля проходить шлях, рівний її довжині, називається періодом хвилі. Відстань, яку проходить будь-яка точка хвилі (наприклад, гребінь) за одиницю часу, називається швидкістю хвилі.
Рис. 2. Схема вітрової хвилі.
Для визначення висоти хвилі існує цілий ряд емпіричних формул, наприклад, формула В.Г. Андріянова:
hхв = 0,0208 uв5/4 D1/3,
де hхв - висота хвилі, м;
uв - швидкість вітру, м/с;
D - довжина розгону хвилі, км.
Сейші - це коливальні рухи всієї маси води в озері, які утворюються в результаті різкої зміни атмосферного тиску в різних частинах озера, а також при різких стрибках сили і напрямку вітру над озером, наприклад, при проходженні циклону. Поверхня озера при сейшах отримує нахил то в одну, то в іншу сторону. Нерухома вісь, навколо якої відбуваються коливання, називається вузлом. Сейші можуть бути одновузлові, двохвузлові і т. д. Найбільш поширені одновузлові сейші. Вивчати сейші необхідно для правильного встановлення середнього рівня води в озері.