- •Скорочення і терміни
- •Гострий апендицит
- •4. Клінічний перебіг.
- •5. Клініка і дагностика.
- •5.7. Додаткові клінічні ознаки:
- •6. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Особливості перебігу різних варіантів гострого апендициту.
- •12.2. Покази до апендектомії:
- •13. Тактика хірурга при оперативному втручанні з приводу помилкового діагнозу гострого апендициту.
- •14. Ускладнення гострого апендициту.
- •15. Хронічний апендицит.
- •Гострий та хронічний холецистит
- •3. Класифікація.
- •4. Хронічний калькульозний холецистит.
- •4.6. Рідкісні форми хронічного холециститу.
- •5. Гострий неускладнений калькульозний холецистит.
- •6. Гострий ускладнений калькульозний холецистит.
- •7. Хірургічна тактика і лікування.
- •Обтураційна жовтяниця
- •2.1. За рівнем перепони:
- •2.2. За етіологічним чинником:
- •2.3. За тривалістю захворювання:
- •3. Клініка та діагностика обтураційної жовтяниці.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •8. Диференціальна діагностика.
- •9. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.
- •9.1. Підготовка до операції:
- •9.5. Методи зовнішнього дренування холедоха:
- •Гострий панкреатит
- •3. Класифікація. На сьогодні дотримуються класифікації, прийнятої в м. Атланта (сша) в 1992 році:
- •3. Клінічний перебіг гострого панкреатиту.
- •4.3. Характерні симптоми панкреатиту.
- •5. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •5.1. Лабораторні обстеження:
- •5.2. Рентгенологічна діагностика:
- •6. Лікування
- •6.4. Гальмування ферментативної активності:
- •6.10. Операційне лікування:
- •Хронічний панкреатит
- •2. Етіологічні чинники:
- •3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
- •4. Клінічна картина.
- •5. Лабораторна діагностика:
- •6. Інструментальна діагностика:
- •8. Хірургічне лікування:
- •Шлунково-кишкова кровотеча
- •1.1. Хвороби шлунку та дпк:
- •1.2. Загальні захворювання організму, які супроводжуються утворенням гострих виразок шлунку та дпк:
- •1.3. Хвороби органів, які знаходяться в анатомічній близькості до шлунку та дпк і викликають їхнє ураження:
- •1.4. Хвороби печінки, селезінки та ворітної вени, які спричиняють портальну гіпертензію та флебектазію стравоходу чи шлунку:
- •1.5. Судинні захворювання:
- •1.6. Геморагічні діатези та захворювання крові:
- •8.6. Класифікація Джонсон:
- •8.7. Класифікація Форест:
- •8.8. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі:
- •8.9. Предиктори рецидиву кровотечі:
- •10. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровоточивій виразці шлунку або дпк:
- •11. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12. Сучасні методи хірургічного лікування цирозу печінки і зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
- •12.3. Ендоваскулярне лікування.
- •12.5. Ендоскопічне лікування:
- •Стеноз виходу з шлунку
- •1. Етіопатогенез стенозу воротаря:
- •2. Клінічна картина:
- •2.8. Класичною тріадою клінічних ознак пілородуоденального стенозу є:
- •3. У функціональному відношенні розрізняють три стадії стенозу:
- •Перфорація гастродуоденальної виразки
- •2.3. Побічні ознаки:
- •4. Клінічний перебіг прикритої пефорації.
- •5. Інструментальні методи дослідження.
- •6. Лікування.
- •Методи операцій при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки
- •4.1. Основні етапи операції:
- •4.5.6. Пострезекційна анемія
- •Грижі живота
- •1.4.1. Грижові ворота;
- •1.4.2. Грижовий мішок;
- •1.4.3. Грижовий вміст.
- •3.4. За стадіями розвитку:
- •3.5. За клінічним перебігом:
- •8. Клінічна картина гриж.
- •8.5. Ускладнення інтраопераційні та раннього післяопераційного періоду:
- •8.6. Рецидиви гриж:
- •11. Загальні клінічні ознаки защемлення.
- •12. Лікування защемлення.
- •Гостра кишкова непрохідність
- •2. Класифікація.
- •4. Стадії перебігу гкн.
- •5. Клінічна картина гкн:
- •6. Характерні для гкн симптоми.
- •8. Странгуляційна гостра кишкова непрохідність.
- •9.1. Причини:
- •9.4. Евакуація кишкового вмісту:
- •10.2. Види інвагінації:
- •10.2.4. Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.
- •10.3. Теорії інвагінації:
- •10.5. Для діагностики використовують:
- •Перитоніт
- •6. Інструментальна діагностика.
- •Захворювання печінки
- •3.2. Хірургічна тактика.
- •4.2. Клінічна картина:
- •4.4. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
- •5.1. Непаразитарні кісти.
- •5.4. Клінічна картина.
- •5.5. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
- •7. Оцінка функціонального стану печінки за Child-Pugh.
- •8.1. Клінічна картина.
- •Хірургічні захворювання селезінки та системи крові
- •3. Хірургічна патологія селезінки.
- •3.5. Спленомегалія, і (або) вторинний гіперспленізм при різних захворюваннях.
- •Захворювання кишечника
- •1. Методи обстеження кишечника.
- •2.2. Ускладнення.
- •2.3. Варіанти перебігу.
- •3.2. Варіанти перебігу.
- •3.3. Інструментальні зміни у слизовій оболонці товстої кишки при нвк:
- •4. Клінічні диференціальні ознаки хвороби Крона і нвк
- •10. Поліпи і поліпоз кишечника.
- •Захворювання прямої кишки
- •2. Анатомія параректальних просторів
- •8.1. Класифікація парапроктитів.
- •10.1. Стадії випадіння прямої кишки:
- •Хірургічна патологія і цукровий діабет
- •2.1. При виборі хірургічної тактики у хворого з гострого абдомінальною хірургічною патологією необхідно вирішити наступні завдання:
- •2.2. Загальні принципи корегуючої інсулінотерапії в ургентній абдомінальній хірургії:
- •2.3. Особливості виконання операції у хворих на цд.
- •3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин:
- •3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин:
- •Література
Хронічний панкреатит
Лікарі просто засліплені вірою у могутність таблеток. Вони готові призначати їх з любої причини. Якщо всеж таки немає до чого придертися, пийте хоча б вітаміни!
М. Амосов «Роздуми про здоров’я»
1. Хронічний панкреатит – прогресуючий дегенеративно-склерозуючий процес з фіброзно-кістозною перебудовою паренхіми підшлункової залози. Наслідком цього захворювання є атрофія тканини залози і втрата її екзо- і ендокринної функції.
2. Етіологічні чинники:
2.1. Зловживання алкоголю (70-80 %) з одночасним вживанням надмірної кількості жирної і білкової їжі, або навпаки – з недостатнім білковим харчуванням. Алкоголь метаболізується у ацетальдегід, який уражає мембрани клітин підшлункової залози, викликаючи некроз паренхіми. Адекватна елімінація алкоголю залежить від активності фермента алкогольдегідрогенази. Особи, у яки він малоактивний – група високого ризику.
2.2. Жовчнокам’яна хвороба (15-25 %). Основним пусковим механізмом є регулярний рефлюкс жовчі у протоку підшлункової залози впродовж тривалого часу. Це призводить до активації ферментів у просвіті протоку і регулярних частих приступів гострого біліарного панкреатиту. Характерною особливістю є те, що морфологічні зміни у підшлунковій залозі в частини хворих зберігаються навіть після холецистектомії, а у деяких випадках навіть прогресують.
2.3. Інші причини: обтурація панкреатичних протоків (конкременти, папіліт, мпулома, гіпертрофія сфінктера Одді), вплив хімічних сполук і медикаментів (органічних розчинників, цитостатиків, сечогінних, кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних, фторхінолонів), спадкова схильність, травми залози (в т.ч. операційні), дефіцит антиоксидантів, антитрипсину, псевдокісти після гострого панкреатиту.
3. Морфологічні зміни у підшлунковій залозі.
3.1. Перший варіант (первинний хронічний панкреатит): первинний тотальний чи парціальний дифузний фіброз залози, численні мікрокісти. Головна панкреатична протока рівномірно звужена. Є ознаки персистуючого запалення.
3.2. Другий варіант (вторинний хронічний панкреатит): вторинний вогнищевий фіброз залози з поодинокими чи численними кістами різного діаметру. Протока нерівномірно розширена. Супутнє персистуюче запалення.
4. Клінічна картина.
4.1. Больовий синдром. Інтенсивний біль виникає чи посилюється через 10-30 хвилин після прийому їжі. Локалізується в верхніх відділах живота, частіше в лівому підребер’ї. Ірадіює у ліву половну грудної клітки, поперек, ліву руку, лопатку, за грудину. Біль знімається під дією холоду на епігастрій, кількаденним голодуванням, ферментними препаратами, дещо рідше – спазмолітиками.
4.2. Диспептичний синдром: нудота, блювання, що не приносить полегшення, здуття жживота, відрижка.
4.3. Прояви зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Немотивована втрата маси тіла. Стілець кашкоподібний 2-3 рази в добу або одноразово, сіруватий з блискучою поверхнею, в великій кількості («великий панкреатичний стілець»). Часто в калі видно неперетравлені залишки їжі. Спостерігається «дигестивний метеоризм»: недостатність ферментів призводить до накопичення неперетравлених рештків їжі у нижніх відділах ШКТ, де вони гниють і бродять з утворенням великої кількості газів.
4.4. Прояви ендокринної недостатності підшлункової залози. На початкових стадіях є ознаки гіперінсулінемії: загальна слабкість, холодний піт, збудження, дрижаки, низький рівень глюкози у крові. Через кілька років – клінічні ознаки панкреатогенного ЦД,
4.5. Ускладнення (найчастіше при локалізації процесу в голівці): жовтяниця (60 %), дуоденостаз (35 %), портальна гіпертензія (17 %).