3.3 Програмне забезпечення сучасних еом

3.3.1 Обробка даних за допомогою компютера: концепція баз даних. Властивості даних. Бази даних та централізоване управління. Визначення бази даних, СУБД, банка даних, фонда даних. 9, 38

3.3.2 Поняття баз даних. Ступінь деталізації інформації в БД. Кроки проектування БД. Етапи створення БД. 9, 38

3.3.3 Реляційні бази даних. Визначення. Термінологія. Поняття відношення. Сутьністі та характеристики сутьністей. 9, 38

3.3.4 Уявлення первинного ключа. Автоінкременте поле. Реляційні звязки між таблицями БД. Головна та підпорядкована таблиці. Уявлення зовнішнього ключа. Відношення «один до багатьох», «один до одногоу», «багато до багатьох». 9, 38

3.3.5 Нормалізація таблиць при проектуванні БД. Перша, друга і третя нормальні форми. 9, 38

3.3.6 Засоби доступа до даних в таблицях БД. Індекси. 9, 38

3.3.7 Мова структурированих запитів SQL. Утворення запитів. SQL – інструкції. Інструкція SELECT (з усіма параметрами). 39

3.3.8 Мова SQL. Запит актуалізації. Наведіть загальний запис інструкції та приклади, що ілюструють її дію. 39

3.3.9 Мова SQL. Запити доповнення (записів і полів). Наведіть загальну запис інструкцій та приклади, що ілюструють їх дію. 39

3.3.10 Мова SQL. Запити на створення нової таблиці. Наведіть загальну запис інструкцій та приклади, що ілюструють їх дію. 39

3.4 Компютерна графіка

3.4.1 Системи координат і перетворення в комп'ютерній графіці. Основні поняття, класифікація перетворень, однорідні координати. Афінні перетворення на площині і їх властивості. Тривимірні афінні перетворення і їх властивості. 33, 22, 37.

3.4.2 Колір в комп'ютерній графіці. Поняття світла і кольору. Закони змішання кольорів і їх значення. Аддитивні и субтрактивні колірні моделі. Колірні моделі HSV (HSB) і HLS. Квантування кольору. 33, 22, 25, 37.

3.4.3 Алгоритми растрового розгорнення. Поняття растрового розгорнення. Алгоритм цифрового диференціального аналізатора. Алгоритм Брезенхема розгорнення відрізка. Алгоритм Брезенхема розгорнення окружності. 33, 22, 25, 37.

3.4.4 Проекції в комп'ютерній графіці. Поняття рівнобіжної і перспективної проекції. Класифікація рівнобіжних проекцій. Класифікація перспективних проекцій. 33, 22, 37.

3.4.5 Методи візуалізації тривимірних зображень. Полігональна модель опису тривимірних об'єктів. Способи обчислення нормалей. Формування полігональних моделей для різних видів тривимірних об'єктів і поверхонь. 33, 22, 25, 37.

3.4.6 Рендерінг полігональних моделей. Моделювання освітлення. Зафарбовування методом Гуро. Зафарбовування методом Фонга. 33, 22, 37.

3.4.7 Методи видалення невидимих поверхонь. 33, 22, 25, 37.

3.4.8 Методи стиску зображень. 37.

3.4.9 Фрактали і їх використання. Поняття фрактала. Різновиди фракталов. Фрактальний стиск зображення. 33, 22.

3.5 Технологія побудови інформаційних систем

3.5.1 Поняття інформаційної системи. Функції і основні складові інформаційних систем. Класифікація інформаційних систем. 33, 34.

3.5.2 Життєвий цикл інформаційних систем. Моделі життєвого циклу інформаційної системи. 32, 34, 35.

3.5.3 Процедурно-орієнтоване і обєктно-орієнтоване програмування. Поняття класу. Інкапсуляція, спадкування і поліморфізм. 3, 35.

3.5.4 Призначення і загальна структура мови UML. 4.

3.5.5 Поняття транзакції. Рівні ізоляції транзакцій. Розподілені транзакції. Механізм транзакцій в СУБД Interbase. 38, 39.

3.5.6 Серверна логіка в СУБД. Тригери і збережені процедури, їх призначення і використання на прикладі СУБД Interbase. 38, 39.

3.5.7 Механізми доступу до даних (ODBC, JDBC, OLE DB, ADO). 39.

Л И Т Е Р А Т У Р А

1. Бессекерский, Попов Е.И. Теория систем автоматического регулирования. – 1975.

2. Г. Буч Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++. 2-е изд. – М.: Бином, 2002.

3. Г. Буч, Рамбо Д. Джекобсон А. Язык UML. Руководство пользователя. – М.: ДМК, 2000

4. Вавилов Е.Н., Портной Г.П. Синтез схем электронных цифровых машин. – М.: Советское радио, 1963. – 436 с.

5. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем. – М.: Финансы и статистика, 2000

6. Виноградов С.В. Информационные измерительные системы. – М.: Высшая школа, 1990. – 340 с.

7. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высш. шк., 1972. – 367 с.

8. Грабер М. Введение в SQL. – М.: ЛОРИ, 1998. – 379 с.

9. Дейч К. Дж. Введение в системы баз данных. 6-е изд.: Пер. с англ. – К., М., СПб.: Вильямс, 2000. – 243 с.

10. Демидович Б.Л., Марон И.А. Основы вычислительной математики. - М.: Наука, 1970.

11. Евстифеев А.В. Микроконтроллеры AVR семейства Classic фирмы «ATMEL». – М.: Издат. дом «Додэка – ХХI», 2002. – 288 с.

12. Зайченко Ю.П. Исследование операций: Учебн. для вузов. - К.: Вища шк.,1988.

13. Зайченко Ю.П., Шумилова С.А. Исследование операций: Сборник задач. – К.: Вища шк., 1984.

14. Ковязин А., Востриков С. Мир Interbase. Архитектура, администрирование и разработка приложений баз данных. 2- изд. – М.: кудиц-образ, 2002.

15. Когаловский М.С. Перспективные технологии информационных систем. – М.: ДМК Пресс, 2003.

16. Мак-Кракен Д., Дорн У. Численные методы и программирование на ФОРТРАНе. – М.: Мир, – 1977.

17. Науман Г., Майлинг В., Щербина А. Стандартные интерфейсы для измерительной техники. – М.: Мир, 1982. – 187 с.

18. Новиков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основы микропроцессорной техники. – М.: ИНТУИТ. РУ, 2003. – 404 с.

19. Петров В.Н. Информационные системы – СПб.: Питер, 2002

20. Пичугин Е.Д. Методы оптимизации. – Одесса: ОПИ, 1998.

21. Подлипенский В.С., Петренко В.Н. Электромагнитные и электромашинные устройства автоматики. – К.: Вища шк., 1987. – 592 с.

22. Порев В.Н. Компьютерная графика. – СПб.:BHV, 2002. – 432с.

23. Проектирование устройств автоматики и вычислительной техники: Учеб. пособие/ Н.Н. Балтруков, В.К. Захаров, В.А. Калинг и др. – Л.: изд. ЛПИ, 1988. – 84 с.

24. Родионов В.Д., Терехов В.А., Яковлев В.Б. Технические средства АСУ ТП. – М.: Высш. шк., 1989.

25. Роджерс Д. Алгоритмические основы машинной графики. – М.:Мир, 1989.– 504с

26. Сигорский В.П. Математический аппарат инженера. – К.: Технiка, 1975. – 765 с.

27. Солодовников В.В. Статистическая динамика линейных систем автоматического управления. – М.: Физматгиз, 1960. – 652 с.

28. Сопряжение датчиков и устройств ввода данных с компьютерами IBM PC: Пер. с англ./ Под ред. У.Томкинса, Дж.Уэбстера. – М.: Мир, 1992. – 592 с.

29. Суэмацу Ё Микрокомпьютерная система управления. Первое знакомство. / Пер. с яп. Под ред Есифуми Амэмия. – М.: Издат. дом «Додэка – ХХI», 2002. – 256 с.

30. Темников В.Н. и др. Теоретические основы информационной техники: Учебн. пособие для вузов. – М.: Энергия, 1979. – 424 с.

31. томас коннолли Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. – М.: Вильямс, 2003.

32. Тутевич В.Н. Телемеханика: Учебн. пособие для вузов. – 2-е изд. – М.: Высш. шк., 1985. – 423 с.

33. Фень Юань. Программирование графики для Windows. – СПб.:Питер, 2002. – 1072с.

34. Френсис Хилл. OpenGL. Программирование компьютерной графики. – СПб.: Питер, 2002.

35. Холзнер С. Visual C++ 6. Учебный курс. – СПб.: Питер, 2001. – 524с.

36. Цапенко М.П. Измерительные информационные системы. – М.: Машиностроение, 1973. – 679 с.

37. Шапо Ф.С., Шапо В.Ф. Основы компьютерной графики: Учебное пособие для вузов. – Одесса: ОДПУ, 2000. – 162с.

38. Шафрин Ю.А. Информационная технология: В 2-х ч. – ч. 2: Офисная технология и информационные системы. – 336 с. – М.: Лаборатория базовых знаний, 1999.

39. Шумаков П.В. Delphi 3 и разработка приложений баз данных. – М.: Нолидж, 1999. – 704 с.

40. Шуп Т. Решение инженерных задач на ЭВМ. – М.: Мир, 1982.

41. Щелкунов Н.Н., Дианов А.П. Микропроцессорные средства и системы. – М.: Радио и связь, 1989. – 288 с.

42. Яблонский Ф.М., Троицкий Ю.В. Средства отображения информации. – М.: Высш. шк., 1985. – 192 с.