2. Поверхневі води:

– проточні (ріки, водоспади льодовиків);

– непроточні (озера, ставки, штучні відкриті водосховища).

Склад їх води багато в чому залежить від характеру ґрунтів на території водозбору, гідрометеорологічних умов та суттєво коливається протягом року залежно від сезону і навіть погоди. Порівняно з підземними водами, для поверхневих характерні велика кількість завислих речовин, низька прозорість, підвищена кольоровість за рахунок гумінових речовин, що вимиваються з ґрунту, більш високий вміст органічних сполук, наявність мікрофлори, присутність у воді розчиненого кисню, поверхневі води менш мінералізовані. Відкриті водойми легко забруднюються ззовні, тому з епідеміологічної точки зору є потенційно небезпечними.

3. Атмосферні води (дощова, снігова). Використовують в ряді маловодних, безводних місцевостей. Характеризуються незначною мінералізацією, однак можуть містити розчинні хімічні речовини, що забруднюють атмосферу, наприклад, внаслідок промисловості.

Найкращою є ситуація, коли вода у джерелі водопостачання за своєю якістю повністю відповідає сучасним уявленням про доброякісну питну воду. Така вода не потребує ніякої обробки і необхідно лише не погіршити її якість на етапах забору з джерела та подачі споживачам. Але знезаражування такої води передбачається санітарними вимогами. Такими джерелами можуть бути лише деякі підземні міжпластові води, найчастіше – артезіанські (напірні). В усіх інших випадках вода в джерелі, особливо поверхневому, потребує поліпшення якості: зменшення каламутності (прояснення) і кольоровості (знебарвлення), позбавлення від патогенних та умовно–патогенних мікроорганізмів (знезараження), інколи покращення хімічного складу шляхом спеціальних методів обробки (опріснення, пом’якшення, дефторування, фторування, знезалізнення тощо).

Основні етапи проведення санітарної експертизи питної води

І. Санітарно-топографічне обстеження – передбачає визначення санітарного стану території, де розташоване вододжерело, рельєфних особливостей, можливих джерел забруднення ґрунту

ІІ. Санітарно-технічне обстеження – пов’язане з визначенням санітарного стану вододжерела та наявності умов, що сприяють забрудненню води і зумовлені порушенням його конструкційних елементів

ІІІ. Епідеміологічне обстеження – дослідження та оцінка захворюваності населення, яке використовує воду конкретного вододжерела для питних потреб.

ІV. Лабораторне дослідження – на основі ряду лабораторних аналізів визначають показники санітарно–епідеміологічної та санітарно-хімічної безпеки води (додаток 2 та 3)

Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.

Гігієнічні показники забруднення води

Розрізняють прямі та непрямі показники забруднення питної води органічними речовинами. До прямих відносять:

– бактеріологічні показники – загальне мікробне число, кількість загальних колі-форм, патогенних ентеробактерій, Е. Соli тощо.

– паразитологічні показники – клітини, яйця, лічинки кишкових гельмінтів (ооцисти криптоспоридій, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового тощо)

До непрямих відносять:

– органолептичні показники – смак, колір, запах, забарвленість, каламутність тощо

– хімічні показники – хлориди, сульфати, амонійні сполуки, нітрити, нітрати, окислюваність тощо.

У випадку органічного, передусім тваринного (фекального), походження хлоридів, як правило, буде мати місце підвищений вміст амонійних сполук, високе мікробне число та висока окислюваність. При розпаді білків спочатку утворюються азотисті сполуки, які окислюються у воді спочатку до нітритів, які в свою чергу окислюються до нітратів. Наявність у воді підвищеного рівня амонійних сполук свідчить про те, що забруднення води має органічну природу та є свіжим. Наявність нітритів свідчить про те, що забруднення середньої давності, наявність тільки нітратів – джерело забруднення органічної природи існує давно, а наявність підвищеного рівня всіх амонійних сполук – забруднення постійне.

Такі хімічні показники забруднення води, як підвищений вміст амонійних сполук, нітратів, сульфатів можуть мати і неорганічне походження (добрива). Як правило, така їх природа підтверджується низькою твердістю, низькою окислюваністю та низьким мікробним числом.