2.3. Вищі спеціалізовані господарські суди

Вищі спеціалізовані суди є вищими судовими органами спеціалізованих судів.

Вони скликаються з обраних до них Верховною Радою України суддів, зі складу яких загальними зборами відповідного суду обирається голова суду та його заступники.

У вищих спеціалізованих судах може утворюватися президія як консультативно-дорадчий орган при голові вищого спеціалізованого суду. Кількість членів і склад президії вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів цього суду за поданням його голови.

Вищі спеціалізовані суди діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів, а у випадках, передбачених законом – як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за нововиявленими обставинами.

Вищі спеціалізовані суди вивчають і узагальнюють судову практику, дають рекомндаційні роз»яснення з питань застосування законодавства, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом.

Найвища ланка у системі господарських судів – Вищий господарський суд України, що є судом касаційної інстанції.

Голова вищого спеціалізованого суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює такі повноваження:

1) утворює колегії суддів для розгляду судових справ;

2) організовує роботу із вивчення і узагальнення судової практики, аналізу судової статистики;

3) скликає загальні збори суддів відповідного суду і вносить на їх розгляд питання, що потребують їх вирішення;

4) визначає обов»язки заступників голови суду;

5) організовує роботу щодо поліпшення кваліфікації суддів відповідного суду і працівників апарату суду;

6) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Заступник голови вищого спеціалізованого суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює відповідно до розподілу обов»язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду та інші повноваження, надані йому законом чи доручені головою суду, виконує повноваження голови вищого спеціалізованого суду у разі його відсутності.

3. Правовий статус судді господарського суду

У 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про статус суддів», де вперше в історії українського законодавства закріплене положення про те, що судді є носіями влади і здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої і виконавчої влади (ч. 1 ст. 1).

Цей Закон встановлює важливі гарантії незалежності суддів, передбачає їхній політичний і підприємницький нейтралітет. Вони не можуть бути народними депутатами, належати до будь-яких політичних партій і рухів, входити до складу органів виконавчої влади й інших державних органів, займатися підприємницькою діяльністю.

Прийнято деякі принципові положення щодо статусу суддів, у т.ч. конкурсний відбір кандидатів на судові посади в загальних і господарських судах першої інстанції на основі успішної здачі кваліфікаційного іспиту, додаткової гарантії недоторканності суддів, які поширюються не тільки на його особу, а й на житло, службове приміщення, транспорт, засоби зв»язку, кореспонденцію, майно, що йому належить і документи.

Законодавством передбачений порядок створення кваліфікаційних комісій суддів господарських судів та інші принципові норми, що характеризують господарський суд як самостійну і незалежну структуру не тільки в системі органів державної влади, а й серед органів самої судової системи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус суддів» на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як 3 роки, проживає в Україні не менш як 10 років та володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як 5 років, в т.ч. не менш як 3 роки на посаді судді.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як 7 років, в т.ч. не менш як 5 років на посаді судді.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як 10 років, в т.ч. не менш як 5 років на посаді осади судді.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, вказаного у ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.

Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді господарських суддів, визначаються Конституцією України, Законом України від 16.10.1996 р. «Про Конституційний Суд України» та іншими законами України.

Не може бути суддею особа. яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об»єднання зобов»язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї.

Гарантії незалежності суддів, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені Законом України «Про статус суддів», пощширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і АР Крим.

Стаття 15 Закону України «Про статус суддів» містить положення про припинення повноважень суддів. Суддя звільняється з посади органом. який його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано або призначено;

2) досягнення суддею 65 років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров»я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим:

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення зх посади за власним бажанням

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених цим Законом. До повідомлення додаються документи, якія свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.

Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім»я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу. який призначив або обрав суддю. В разі неподання у встановлений термін особистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку.

6