Висновок

Підсумовуючи усе вищесказане, потрібно відзначити, що права людини - це цілісний орієнтир, що дозволяє застосовувати «людський вимір» до держави, права, етики, моралі. Права і свободи людини є деяким нормативним виміром її соціально культурної діяльності. Більш того, вони виступають як одна з найбільших культурних цінностей.

При вивченні теорії прав людини неминуче її перетинання з багатьма дисциплінами: історією і теорією держави і права, усіма галузевими і процесуальними юридичними науками.

Таким чином, спираючись на міжнародне гуманітарне право, можна відзначити, що:

-Права людини - вища цінність, їх повага і дотримання - обов'язок держави.

-Забезпечення прав і свобод несумісне з дискримінацією по будь-якому принципу.

-Здійснення прав і свободи людини не повинно порушувати права і свободи інших осіб.

-Основні права і свободи повинні бути єдині на всій території держави.

-Особисті, економічні, політичні, соціальні, культурні права рівноцінні, у єдиній системі цих прав немає ієрархії.

-Колективні права невід'ємні від прав індивіда, вони не повинні суперечити індивідуальним правам, обмежувати правовий статус особистості

-Права людини можуть бути обмежені законом тільки в тому випадку, якщо є пряма зогроза державній і суспільній небезпеці, здоров'ю і моральності населення, правам і свободам інших осіб.

Нині ми стоїмо біля витоків процесу створення правової держави , для якої головним є захист особи, свободи і прав людини, у тому числі національних меншин, додержання законів і державності. Характер цієї держави мають визначати такі принципи:

1)верховенство закону в усіх сферах соціального життя;

2)обов’язковість закону для всіх державних органів, громадських організацій, офіційних осіб і громадян;

3)захист і гарантії свободи особи, її прав, інтересів, честі й гідності;

4)взаємна відповідальність особи і держави;

5)контроль і ефективний нагляд держави за додержанням законів та інших нормативних актів.

Здійснення усіх накреслених заходів, спрямованих на побудову правової держави , стане для цивілізованого світу ще одним доказом прагнення України до втілення в життя принципів гуманізму і демократії , найвищою метою якої є забезпечення прав і свобод людини, основою нашої державності.

Література

1.Аристотель. Политика. –М.

2.Бабкіна О.В. Політологія. -К.,1998

3.Венегеров А. Б.. Теория государства и права: Часть 1. Теория государства. – М.: Юристъ, 1995

4.Гуменюк А.Р. О едином правовом пространстве как условии формирования правового государства. - М., 1994

5. Димитров Ю. Правова держава: перспектива чи сьогоднішній день. \\ Право України. 1995 №5-6

6. Дроб`язко С.Г. Роль законодавста.К., 2008.

7.Загальна теорія держави і права.:Посібник./Під ред. В. В. Лазерєва. – К.: ІНР, 2002

8. Комаров С. А.Загальна теорія держави і права: Навч. посібник. – Д.: Юрайт, 2009.

9.Конституція України.

10. Котюк В.О. Основи держави і права. К.,Вентурі, 1995

11. Лінецький С. Ідея правової держави в сучасній Україні : проблема досвіду.\\ Нова політика.1996 №5

12. Макаров О.В.Співвідношення права і держави. –К., 1995.

13. Молдаван В.В. Основи держави і права. К.,Юмана, 1996

14. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения. — М.: Политиздат, 1955.

15. Опришко В. Конституція України – основа розвитку законодавства // Право України. – 1997. - № 8. – С.14-17.

16. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-К.,1996

17.Семкін О.І., Шпилюк В.А., Світа Г.М. Політологія.-Л.,1994

18. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - С-Пб., 1995

19.Стефанюк В. Реалізація судами норм Конституції // Право України. – 1997. - № 8. – С.7-10.

20.Теорія держави і права. / Під ред. М.Н.Марченко. М., 2007.

21.Туманов В.А. Права людини і виконавча влада. //Л.,2007 . № 2.

22. Фаткуллін Ф. Н.Основні вчення про право і державу.:Навчальний посібник. –К.,2009.

23. Хропонюк В.Н.Теорія держави і права.: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів,-К.,2000.

24. Четвернін В.А.Демократична конституційна держава:Введення в теорію. - Л., 2002.

25. Четвернин В.А. Понятие и термин “ правовое государство “.\\ США: экономика, политика, идеология.1996.

1 Аристотель. Политика. М., 1911. — С. 155.

2 Монтескье Ш. Избранные сочинения. М., 1955. — С. 289.

3 Кант И. Сочинения. Т. 4. Ч.2. — С. 233.

4 Конституція України. — Ст. 1.

5 Спиридонов Л.И. Теория государства и права. СПб., 1995.С.89

6 Т. А. Гуменюк - О едином правовом пространстве как условии формирования правового государства. М.1994.С.32

7 Фаткулін Ф. Вчення про державу і право: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Казань: Вид-во КФЭІ, 1997.С.45

8 Хропанюк В. Н. Теорія держави і права.: Підручник для вищих навчальних закладів . М. 1995.С.78

9 Теорія держави і права. Курс лекцій / За ред. М.Н.Марченко. М., 1996.С.96

10 Комаров С. А. Загальна теорія держави і права: Навчальний підручник – М.: Юрайт, 1997.С.126

11 А. Б. Венегеров. Теорія держави і права: Частина 1. Теорія держави. – М.: Юрист, 1995.С.123

12 Нересянцев В.С. Правовий характер взаємовідносин особи, суспільства і держави // Соціалістична правова держава: проблеми і твердження. М., 1989.

13 Туманов В.А. Права людини і виконавча влада. //Теорія держави і права. 1990. № 2.

14 Теорія держави і права. Курс лекцій / За ред. М.Н.Марченко. - М., 1996.

15 Опришко В. Конституція України – основа розвитку законодавства // Право України. – 1997. - № 8. – С.14

16 Стефанюк в. Реалізація судами норм Конституції // Право України. – 1997. - № 8. – С.7.

17 Стефанюк в. Реалізація судами норм Конституції // Право України. – 1997. - № 8. – С.7

18 Стефанюк в. Реалізація судами норм Конституції // Право України. – 1997. - № 8. – С.7-10.

19 Шкорута Л. Поняття моралі, права та держави // Розбудова держави. – 1997. - № 1. – С.13.

20 Шкорута Л. Поняття моралі, права та держави // Розбудова держави. – 1997. - № 1. – С.14.

35