2) Організація роботи по виконанню функції представництва

Організація роботи по виконанню функції представниц­тва в кожній міській, районній прокуратурі починається з розподілу службових обов'язків між працівниками прокура­тури. Чіткий, добре продуманий розподіл службових обо­в'язків є обов'язковою умовою, що сприяє ефективності ро­боти, підвищенню персональної відповідальності кожного працівника за кінцевий результат. При цьому прокурору міста, району необхідно враховувати, що розподіл службових обов'язків по здійсненню представницької функції має деякі особливості. Керівник прокуратури при розподілі службових обов'язків враховує стан законності, кількість оперативних працівників, а також обсяг роботи на даному напрямку про­курорської діяльності. Крім цього, слід враховувати особли­вості виконання представницької функції. Закріплення нака­зом за цим напрямком прокурорської діяльності одного або двох оперативних працівників не забезпечує в повному обсязі виконання ними службових обов'язків, особливо тих, які сто­суються досудової підготовки матеріалів і пред'явлення по­зовів до суду, в тому числі і до господарського суду.

Враховуючи особливості здійснення функції представ­ництва, яка виражається в двох формах: звернення до суду та участі прокурора у розгляді в судах цивільних та господарсь­ких справ, роботу по її здійсненню слід організовувати відпо­відно до кожної форми.

Такі обставини вимагають від прокурора в наказі про роз­поділ службових обов'язків передбачити відповідальних опе­ративних працівників за виконання кожної форми представ­ництва.

У практичній діяльності є різні варіанти розподілу обо­в'язків. Позитивною є практика, коли прокурори у наказі про розподіл службових обов'язків за цим напрямком діяльності закріплюють одного-двох оперативних працівників, які зай­маються підготовкою позовів до суду і беруть участь при їх розгляді, а всі інші працівники, крім виконання основних обов'язків, також займаються підготовкою матеріалів і по­зовів до суду. Це особливо стосується тих працівників, які здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів, нагляд за додержанням законів органами, що проводять дізнання та досудове слідство, а також тих, які підтримують у судах державне обвинувачення.

Так, помічники прокурора, які за своїми службовими обо­в'язками здійснюють на об'єктах перевірку додержання і за­стосування законів, завжди виявляють факти порушень за­конів, що стосуються соціальних і майнових прав громадян, а також заподіяння збитків державі. При наявності таких по­рушень законів обов'язок прокурора або його заступника звернутись до суду з заявою або позовом про захист прав і за­конних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. При здійсненні нагляду за додержан­ням законів органами дізнання та досудового слідства праців­ники прокуратури перевіряють матеріали, по яких відмовле­но в порушенні кримінальної справи або провадження по справі закрито, при цьому виявляють осіб, які не відшкоду­вали збитки, заподіяні державним організаціям або громадя­нам. У таких випадках ці працівники прокуратури також мо­жуть підготувати матеріали і позовні заяви до суду.

Водночас практиці широко відомі випадки, коли праців­ники прокуратури при підготовці до підтримання державно­го обвинувачення оформляють позовні заяви, які потім заяв­ляють у суді. Мають місце випадки, коли слідчі прокуратури при розслідуванні злочинів, заподіяної шкоди державі також готують матеріали для пред'явлення позовів до суду. В роботі з підготовки матеріалів та позовів також широко використо­вуються матеріали цивільних, господарських справ та справ про адміністративне правопорушення.

Отже, такий розподіл службових обов'язків працівників прокуратури міста (району) дозволяє раціонально використа­ти їх можливості при виконанні обов'язків на закріплених за ними напрямках прокурорської діяльності. Запропонований розподіл службових обов'язків дозволяє також прокуророві успішно вирішувати одну із складних та значних за обсягом частин представництва — підготовку матеріалів і позовних заяв до суду. При вирішенні питань про підготовку матеріалів і позовів до суду необхідно враховувати ряд вимог законодав­чого та відомчого характеру, що регламентують цю діяльність.

Перш за все, у законодавчому порядку визначені підста­ви, що дозволяють прокурору звертатися до суду з позовни­ми заявами. Так, у ст. 36 Закону України «Про прокуратуру» передбачається, що підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи мате­ріальний стан або з інших причин самостійно захистити свої порушені чи оскаржувані права або реалізувати процесуальні повноваження. Такі ж вимоги передбачені наказом Генераль­ного прокурора України № 6/3 гн від 7 травня 2004 р. «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді», в якому прокурорам усіх рівнів запропоновано забезпечити «захист прав і законних інтересів неповнолітніх, інвалідів, інших осіб, які неспро­можні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист майнових та інших інтересів держави, що порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізич­них або юридичних осіб (п. 1.1 наказу).

На підставі представництва громадян у суді загальної юрисдикції прокурор, керуючись ст. 45 ЦПК, має право звер­татися до суду із заявами на захист прав і законних Інтересів громадян, які неспроможні самостійно захищати свої права або реалізувати процесуальні повноваження. Коло осіб, со­ціальні та майнові права яких потребують захисту, в законодавчому і відомчому актах у повному обсязі не визначено. У наказі Генерального прокурора № 6/3 гн названі три категорії громадян: це інваліди, неповнолітні, а також інші, які неспро­можні самостійно захистити свої права. Якщо визначення громадян, які є неповнолітніми або інвалідами, зрозуміле і не потребує пояснень, то категорію громадян, неспроможних самостійно захищати свої права або реалізувати процесуальні повноваження, прокуророві треба визначати самостійно.

Це означає, що у кожному конкретному випадку він ви­рішує, здатний громадянин самостійно захищати свої права і законні інтереси в суді чи йому необхідна допомога. Тому визначення категорії громадян, спроможних захищати свої права і реалізовувати процесуальні повноваження, цілком віддається на розсуд самого прокурора. Як свідчить практи­ка, помилок у визначенні цієї категорії громадян прокурори не допускають. До цієї категорії громадян вони відносять тих, хто неспроможний через фізичний і матеріальний стан або з інших поважних причин захистити свої порушені права, що оскаржуються, або реалізувати процесуальні повноваження. Це, як правило, люди похилого віку, малозабезпечені, пенсі­онери та інші громадяни, які мають доходи нижче від прожит­кового рівня.

Враховуючи ці обставини, доцільно більш детально розг­лянути зміст представництва прокуратурою інтересів грома­дянина або держави. Здійснення прокуратурою цієї функції можна розглядати у двох аспектах: а) представництво у розг­ляді судами цивільних справ та б) представництво при розг­ляді судами господарських справ. Крім цього, при організації роботи по виконанню функції представництва необхідно приділити увагу і організації участі прокурора при розгляді судом його позовів та заяв.

Обов'язковою умовою ефективної участі прокурора при розгляді судами цивільних чи господарських справ є хороше знання прокурором чинного законодавства. Наше законодав­ство часто змінюється. Тому необхідно своєчасно стежити за змінами. Для цього слід використовувати юридичну літерату­ру, в тому числі журнали: «Право України», «Офіційний вісник України», «Прокуратура. Людина. Держава», «Вісник Верховного Суду», а також кодекси із змінами і доповнення­ми, Закони України, постанови Пленуму Верховного Суду України та постанови Пленуму Вищого господарського суду. Поряд з цим, в організації участі прокурора в суді мають важ­ливе значення і такі обставини: а) своєчасне повідомлення прокурора судом про призначення справи до розгляду, що дає можливість підготуватись йому до судового процесу; б) ознай­омлення прокурора з матеріалами справи, при цьому йому доцільно зробити необхідні витяги з справи, скласти план участі у справі; в) належний облік розглянутих цивільних та господарських справ. Прокуророві необхідно вести наглядо­ве провадження, в якому, крім копії позову чи заяви, мають бути матеріали, що стосуються підготовки та участі у судово­му засіданні. Прокурорам районного і міського рівня необх­ідно контролювати якість підготовки прокурорів до судових засідань, повноту та своєчасність застосування наданих про­цесуальних повноважень (п. 9.5 наказу № 6/3 гн).