3. Рекомендації Ради Європи з мовної освіти

Іноземні мови

Процеси міжкультурної інтеграції на національному та міжнародному рівнях обумовили модернізацію змісту мовної освіти в Україні. Мова виступає як засіб пізнання картини світу, прилучення до цінностей, створених іншими народами. Одночасно мова — це ключ для відкриття унікальності і своєрідності власної народної самобутності та історичних досягнень представників інших культур. На сьогодні в українській системі мовної освіти відбулися значні позитивні зміни, як в організаційному, так і в змістовному аспектах. Істотно змінився соціокультурний контекст вивчення іноземних мов. Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції у школі та ВНЗ, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування.

4. Відбір тематики мовлення з іноземної мови у сучасній шкільній теорії та практиці навчання.

У зв'язку з розвитком прагматичного підходу у мовознавстві, зокрема теорії мовленнєвих актів, посилився інтерес до механізмів спілкування за допомогою мови, до його комунікативної функції. В орбіту уваги лінгвістів потрапили процеси безпосередньої реалізації мовної системи і норми на практиці. Стало ясно, що при функціонуванні мови у спілкуванні реалізується не якась абстрактна норма або система, а ті їх варіанти, які представлені у говорять, слухають, читають і пишуть в повсякденному спілкуванні. Об'єктом досліджень стало, таким чином, те, що в лінгвістиці прийнято називати промовою - будь-який написаний або виголошений текст. Важливо відзначити, що мова розглядалася не сама по собі, а в усій сукупності чинників її породження: хто, з ким, яким чином і з якою метою спілкується. Центральним поняттям лінгвістичної прагматики, а разом з нею і методики, стала комунікативна ситуація, що включає всі перелічені та інші фактори, що впливають на характер, цілі та способи спілкування. Це спричинило за собою справжній переворот у методиці викладання мов, а саме, до вироблення та становленню комунікативного підходу, метою якого стало навчання спілкуванню на іноземній мові, наближене за своїми якостями і характеристиками до того, як користуються даними мовою його носії. Оскільки всі операції з мовою розуміються в руслі прагматичної теорії як дію, методична система комунікативного підходу розглядає і процес навчання як дію, вироблене з мовою і мовою. Звідси випливає, що дана методична концепція передбачає велику активність учнів і завантаження максимальної кількості каналів прийому інформації як передумову успішного запам'ятовування і подальшого використання мовної інформації. Поняття комунікативної ситуації переймається методикою як явище, що визначає логіку пред'явлення матеріалу на сторінках підручника і на уроці. Всі вправи комунікативного підходу так чи інакше пов'язані з необхідністю відтворення ситуації реального спілкування, засвоєння її параметрів і розвитку навички перенесення засвоєного матеріалу на всі схожі ситуації. Звідси сплеск інтересу до різноманітних діалоговим вправ, ситуацій рольового спілкування, рольових ігор, симуляція реальної комунікації.