Стадія перцептивних дій

Характерна риса цієї стадії – виникнення активних зустрічних компараційних дій, які спрямовані на обслідування об’єкту та наслідування йому за формою і основним ознакам. Така можливість виникає з появою голосових реакцій (емоційні вигуки, елементи мовлення). На цій стадії здійснюється перехід від відчуття до сприймання.

Головні риси цієї стадії такі:

1.Покращується диференціююча ( розрізнююча) діяльність, що сприяє гострішій реакції на музику, зростає якість сприймання.

2.Закарбовуються головні константні ознаки звучання музики: ладові, ритмічні, темброві та динамічні особливості.

3.Відділяється контур від фону (мелодія від супроводу), тоніка на сильній долі визиває відчуття закінченості .

4. З’являється емоційна реакція на найбільш узагальнені «контурні» особливості музики: на підсилення гучності, підйом мелодії, що передують кульмінації, на зменшення гучності та деяке уповільнення наприкінці речення.

. 5.Звернення до дорослого по допомогу під час слухання музики стимулює у дитини логічне мислення, сприяє створенню предметно-образних асоціацій, робить можливим позначення найпростіших музичних категорій, формування відповідних понять. Сприйняття музики потроху набуває чуттєво-предметного змісту.

О.М.Леонтьєв, Ю.Б Гіпенрейтер, проф..Тейлор: Оволодіння тональною мовою сприяє значному зниженню порогів звукорозрізнення і, отже, розвитку звуковисотного слуху. Експериментальні дослідження Т.К.Мухіної та М.І.Лісіної, під час яких у процес спілкування з дітьми раннього віку включали наспівування пісні, довели, що у тих значно підвищилась швидкість створення звуковисотний диференціювань, з чого можна зробити висновок про те, що вже у віці 6-8 діти мають достатні можливості диференціювати звуки за висотою.

Стадія формування перцептивних дій може охоплювати значний віковий період, до шкільного або навіть юнацького віку. Для переходу на більш високий рівень сприйняття необхідні інші, більш адекватні новим педагогічним задачам форми музичної активності (музикування або музикально-освітні заходи).

Стадія створення естетичних моделей

1.Все частіше запам’ятовуються окремі музичні фрагменти, які згодом узагальнюються, утворюючи базу для формування моделі ладу, жанру тощо.

2.Формується стійке емоційне ставлення до конкретних музичних творів, на базі чого створюється естетичний еталон.

3.З’являється власне оціночне ставлення до музики, яка сприймається. Воно може або спиратися тільки на емоційний критерій, або виникати на основі порівняння з тією музикою, яка слухалась раніше, тобто мати свідомий характер.

Музичне сприйманняя переходить від чуттєвого до чуттєво-логічного.

Результатом накопичення музичного досвіду є закріплення у свідомості постійно повторюваних інтонацій, ладових стереотипів, найбільш характерних ритмів та жанрових ознак. Вони пов’язуються з назвою п’єси (жанру), запам’ятовується і поступово узагальнюється. У подальшому ці узагальнення слугують своєрідним еталоном для впізнавання та порівняння. Створенню естетичного ставлення до музики, а разом з ним формуванню музично-естетичних моделей сприяє виховно-освітня діяльність дорослих. Оволодіваючи явищами музичної культури, діти одночасно знайомляться нормами естетичної оцінки, які є домінуючими у даному суспільстві. Таким чином, випрацьовується й естетичне ставлення до музики, її елементарна оцінка. На даній стадії застосування музично-освітніх впливів особливо плодо