47. Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення

Внаслідок розпаювання (роздачі) земель, проведеного під час виконання Указу Президента України від 08.08.95 р. №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) знайшли свого власника, і на ці землі оформлені або повинні бути оформлені документи, що засвідчують право власності.

Указ встановив, що - Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства. При паюванні вартість і розміри земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999р. передбачив реформування колективних сільськогосподарських підприємств шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Даний Указ запровадив обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у грошовій чи натур.формі.

Так, відповідно до ЗУ «Про фермерське господарство»: Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Крім, цього відповідно до ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію»- Право власності на землю кооперативом може набуватися шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його

засновниками та членами.

Таким чином можна зробити висновок, особливістю використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення є те, що на основі таких розпайованих земельних часток(паїв) можуть бути створені фермерські господарства, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи та інші суб'єкти господарювання, засновані на приватній власності; дані земельні частки(паї) можуть бути об’єктами оренди; можуть вноситись до пайового фонду земельних ділянок сількогосподарських кооперативів.

54.Юрисдикція органів судової влади у забезпеченні регулювання аграрних відносин в Україні.

Аграрні правовідносини — це вид суспільних відносин, що врегульовані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комплексі, які складаються між суб'єктами в аграрному секторі, об'єднаними одним інтересом щодо виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та сировини.

Важлива роль у захисті прав і законних інтересів громадян , юридичних осіб та держави в аграрних правовідносинах належать судам. Судочинство в Україні здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ст..124 КУ юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суб'єктами або учасниками аграрних правовідносин є юридичні особи, підприємства й організації, фізичні особи, ФОП.. Ще однією ознакою своєрідності аграрних правовідносин є те, що вони в одній і тій же галузі можуть мати як горизонтальний, так і вертикальний характер на відміну від традиційних галузей права: цивільного та адміністративного. Тому спори пов’язані з аграрними правовідносинами можуть підлягати розляду як у загальних судах ( у цивільна провадженні), так і у спеціалізованих судах, зокрема у адміністративному чи господарському провадженні.

Значну роль у регулювання аграрних відносин відіграють роз’яснення пленумів Верховного і Вищого господарського судів України. Вони сприяють створенню єдиної правозастосовчої практики в галузі аграрних відносин. Проте згадані судові органи не створюють нові правові норми, а лише тлумачать їх суть (здійснюють неофіційне тлумачення, оскільки відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 офіційне тлумачення Конституції України та чинних законів України уповноважений здійснювати лише Конституційний Суд України).