95. Поняття та структура правової системи.

система права - це впорядкована безліч всіх діючих юридичних норм даної держави. Системність масиву всіх діючих норм права проявляється в їхній єдності, взаємоузгодженні, несуперечності. Упорядкованість безлічі всіх діючих норм права проявляється й у їхньому розподілі по галузях і інститутам

Структура системи права - це об'єктивно існуюча внутрішня будова права даної держави.

Основні структурні елементи системи права:

а) норми права;

б) інститути права,

в) галузі права.

Норми права - вихідний компонент, ті "цеглинки", з яких і складається в остаточному підсумку всі "будинок" системи права Норма права завжди є структурним елементом певного інституту права й певної галузі права

Інститут права- це відособлена частина галузі права, сукупність правових норм, що регулюють певну сторону якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, право власності, спадкоємне право - інститути цивільного права).

Галузь права - це самостійна частина системи права, сукупність правових норм, що регулюють певну сферу якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, цивільне право регулює майнові відносини).

96. Критерії класифікації правових систем.

Найбільш аргументованими, на наш погляд, є класифікації, що ґрунтуються на системі критеріїв. Це дозволяє уникнути одномірності, однобічності при вивченні змісту правових систем. Зокрема в основу класифікації можуть бути покладені такі критерії:

а) історична ознака — спільність походження;

б) географічні ознаки;

в) своєрідність нормативної основи, ієрархія джерел права;

г) техніко-юридичні особливості, засоби правотворення, своєрідність юридичних понять або окремих правових інститутів;

ґ) роль судових органів у правотворенні;

д) особливості механізму реалізації і застосування юридичних норм;

е) особливості юридичної ідеології сил, які є при владі, і морально-етичні уявлення в суспільстві.

97. Сім’ї правових систем

Романо-германская правовая система объединяет правовые системы всех стран континентальной Европы. Эта правовая система возникла на основе рецепции римского права. Основной источник права — нормативный акт. Ей присуще четкое деление норм права на отрасли, а все отрасли подразделяются на две подсистемы: частное право и публичное право.

В рамках романо-германской правовой системы выделяют следующие группы:

группу романского права (правовые системы Франции, Италии, Бельгии, Испании, Румынии, право латиноамериканских стран);

Англо-саксонская правовая семья

Общее право доминирует в национальных правовых системах Великобритании (кроме Шотландии), Канады, США, Ямайки, Австралии и т. д. Прародительницей этой правовой семьи была Англия. В основе этой правовой системы — принцип stare decisis (лат. стоять на решённом), означающий, что при выработке решения судом господствующая сила принадлежит прецеденту. Основным источником права в Англо-саксонской правовой системе является обычай (подтверждённый судебным прецедентом)

Семья социалистического права

Строго говоря, социалистическая правовая система не является самостоятельной системой, а лишь ответвлением романо-германской правовой системы. Для социалистической системы характерен государственный контроль над многими сферами общественной и экономической жизни в обмен на законодательное закрепление большого числа социальных гарантий, а также упрощённый порядок судопроизводства с фактическим отказом от состязательности.

Религиозная правовая семья

Религиозная правовая система — это правовая система, где основным источником права выступает священное писание. Наиболее известными примерами являются исламское право (шариат) и иудейское право (галаха).