Контрольні запитання

1. Що є предметом зовнішньоекономічної політики країни?

2. Який вид має основна макроекономічна тождість для відкритої економіки та що вона показує?

3. Що таке є платіжний баланс та з яких розділів він складається?

4. Що таке “активне сальдо платіжного балансу” та “пасивне сальдо платіжного балансу”?

5. Визначить різницю між обмінним курсом валюти та девізним курсом.

6. Як виразити номінальний валютний курс через реальний та реальний валютний курс через номінальний?

7. Які методи використовуються для регулювання зовнішньоекономічної політики?

Тема 10. Економічне зростання

Прагнення основних суб'єктів економіки до економічного зростання існує завжди, незалежно від того, якого рівня розвитку досягла економіка. Але економіка має властивість збільшуватися в масштабах, тобто такі показники, як валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход на душу населення повинні з часом зростати. В міру росту економіки виробляється більше благ, поліпшується добробут населення, задовольняються його потреби.

1. Поняття, сутність і цілі економічного зростання

Головне питання, на яке прагне відповісти теорія економічного зростання, зводиться до того, яким чином можна збільшити реальний обсяг номінального продукту в довгостроковому періоді в умовах повної зайнятості. Разом з тим реальні умови не завжди дозволяють реалізуватися потенціалу росту: настає депресія чи економічний спад, який може бути обумовлений як внутрішніми стосовно національної економіки економічними факторами, так і зовнішніми.

В даний час в економічній теорії склалися два підходи до аналізу теорії економічного росту. Перший підхід є найбільш розповсюдженим і характерний для неокейнсианских і неокласичних теорій росту. Він заснований на розумінні економічного росту як кінцевої характеристики розвитку національної економіки у визначений (довгостроковий) період. Довгостроковим періодом прийнято вважати такий період, що дорівнює обороту основного капіталу. При цьому передбачається, що в економіці структура виробництва й інституціональне середовище є сформованими і незмінними.

Розвиток економіки може вимірятися двома способами: або темпом росту реального обсягу ВНП (але НД), або темпами збільшення цих показників у розрахунку на душу населення. Перший спосіб використовується при оцінці розширення економічного потенціалу країни, а другий – для аналізу динаміки добробуту населення і порівняння життєвого рівня в різних країнах (чи регіонах). В даний час у теоріях росту частіше використовується другий спосіб виміру.

Другий підхід використовується в теоріях економічного розвитку індустріального і постіндустріального суспільства. Ці теорії аналізують проблеми економічної динаміки в наддовгому періоді, тобто такому, коли піддаються змінам інститути влади, керування, структурні взаємозв'язки в економіці.

Таким чином, економічне зростання - це довгостроковий стійкий розвиток економіки, тобто процес поступового збільшення національного доходу і валового національного продукту в довгостроковому періоді без порушень рівноважного стану в короткострокових проміжках.

Теорія економічного зростання відповідає на наступні питання:

• що є джерелом економічного зростання

• що визначає темпи економічного зростання

• якими є умови тривалої рівноваги в економіці при постійному зростанні випуску

• можливий чи ні тривалий поступовий ріст економіки, виключаючи порушення рівноваги в терміновому часі

• які темпи зростання і яке характер можливо враховувати оптимальної.

Основною метою економічного росту є підвищення матеріального добробуту населення, у тому числі збільшення середнедушних доходів населення, збільшення дозвілля, поліпшення розподілу НД, підвищення якості і розманітності товарів і послуг, і ін.