Українська преса в Бразилії

Приблизив в тих часах, як і в Канаді, появляється українська преса в Бразилії. Першим органом стає двотижневик „Зоря", який 1907 р. почало видавати Т-во „Просвіта" в Курітібі. У першому числі зазначував цей часопис, що його програма є „ніщо інше, як моральна, просвітня и економічна робота... ніщо інше, як єдинити і просвіщати, через то назвалисьмо товариством „Просвіта".

Своїм змістом цей перший українсько-бразилійський часопис мало чим різниться від своїх побратимів Канади і ЗДА. Серед літературних творів (переважно поезії) приносив він твори таких місцевих авторів, як: Гр. Хандри, М. Бірецького, Гр. Чорнія та передруки творів українських письменників зі старого краю.

Часопис вживає всіх сил до свого поширення серед бразилійської української еміґрації. Як йшло це поширення, можна бачити з руху передплатників, що їх „Зоря" регулярно подавала на своїх сторінках.

Так, напр., на 1908 р. цілорічних передплатників було 113, піврічних і чвертьрічних та інших часткових – 36. Хоч на місцеві умови опечатку кількість ця була ніби і поважною, але, як видко з тих же сторінок часопису, не була вона достатньою, щоб часопис міг фінансово утриматися.

Піднести кількість передплатників не пощастило і в 1909 р. „Зоря" примушена була припинити свое існування. її місце зайняв „Прапор". Був це так само двотижневик, що його впродовж двох років видавав Комітет Народньої Друкарні спочатку в Курітібі, а потім в Прудентополісі за редакцією колишнього редактора „Зорі" Ст. Петрицького та Клима Гутковського (1910-1911).

Врешті 1913 р. в Прудентополісі „Видавнича Спілка" почала видавати просвітній двотижневик п. н. „Праця", що з деякими змінами в напрямі та деякими перервами пережив до першої світової війни.