7.Полісемія. Типи полісемії. Типи відношень між лсв багатозначного слова. Моносемія.

Полісемія (polis – багато, sema – знак) – наявність у слові кількох пов’язаних між собою значень, які розвинулися з первісного значення.

Типи полісемії:

1.ланцюжкова (тип організації ЛСВ, при якому кожне наступне є похідним від попереднього)

Напр.: зелений – колір трави, не стиглий, не досвідчений

2.радіально-ланцюжковий (від якого походять всі інші)

Напр.: стіл – установа, харчування, верстат, плоска вершина гори

Моносемія – це однозначність

Напр.: терміни, назви лікарських препаратів, назви деяких грибів/дерев

Є випадки, коли руйнується однозначність внаслідок розвитку технічного прогресу.

Типи відношень ЛСВ багатозначного слова!!!!!!!!!!!!!!!!

8.Омоніми, типи омонімів, міжмовна омонімія.

Омоніми (homos – однаковий, onyma – ім’я) – це слова однакові за звучанням, але різні за значенням.

Напр.: клас – навчальна кімната/соц.група

Типи омонімів:

1.Омофони – це слова, які збігаються за звуковим складом, пишуться по-різному і мають різне ЛЗ.

Напр.: потри руки – по три студенти, зашию одяг – взятись за шию

2.Омографи – це слова, які однаково пишуться, але по-різному звучать і мають різне значення.

Напр.: зáмок – замóк, нáсип – насúп

3.Омоформи – це слова, які виникають внаслідок звукового збігу форми однієї або різних частин мови в певних граматичних формах.

Напр.: ніс – частина обличчя/щось нести, мати – ненька/щось(дієслово)

Омонімія – як ЛС явище хар-ся тим, що для означення абсолютно різних предметів позамовленнєвої дійсності використовуються один і той же форматив, тобто матеріальне вираження словесного знака.

Міжмовні омоніми – це омоніми, які контактують між собою.

Напр.: пол.pozor – укр.обережно одне із слів набуває одразу іншого значення.

9. Характеристика основних лексичних парадигм.

10.Шляхи становлення лексичного складу української мови. Питомий шар лексики, запозичення. Активна і пасивна лексика. Історизми, архаїзми, неологізми. Інтернаціоналізми, варваризми, безеквівалентна та фонова лексика. Кальки.

11.Фразеологія, основні типологічні ознаки фразеологізмів, їх семантична класифікація. Джерела та стилістичні функції фразеологізмів.

12.Історія української лексикографії, типи словників. Характеристика найвідоміших словників української мови.

Лексикографія – розділ мовознавства, що займається творенням словників та їх опрацювання теоретичних засад.

Історія починається з кін.16 ст., коли лаврентієм Зизанієм був створений “Лексис с толкованием словенских слов просто” це перекладний словник, реєстр цього словника охоплює понад 1000 слів. Другий словник був “Лексикон словенорусский и имен толкования” Памви Беринди, перекладний церковнослов’янськоукраїнський словник, хоча в ньому подекуди виразно виступають елементи тлумачного, енциклопедичного і етимологічного словників, включає приблизно 7000 слів. Протягом ІІ пол.17 та 18 ст. в Україні з’являються нові словники, в яких “проста мова”, були рукописні словники, до різних видань “Енеїди” вводились додатки зібрання “малоросийских слов” приблизно 1000 укр.слів. ІІ пол.19 ст.почали виходити окремі видання зібрання укр.лексичного матеріалу “Словарь малороссийского наречия” Афанасьєва-Чужбинського. Найвидатнішою працею лексикографії 1917 р. був 4-томний “Словарь укр.мови” Б.Грінченка, приблизно 70 тис.слів.

Типи словників: одномовні, двомовні, багатомовні

• “Словник укр.мови” (в 11 томах) – тлумачний словник, в ньому засобами різної мови розкривається значення слова, хар-ся граматичні та стилістичні властивості.

• “Етимологічний словник укр.мови” (у 7 томах) – з’ясовується походження слова.

• “Український асоціативний словник” (у 2-х томах) – представлені результати асоціативного експерименту.

• “Словник іншомовних слів” – розкривається значення іншомовних слів, що увійшли до лексичного складу різної мови і вказується, з якої вони засвоєні.

• “Історичний словник” – подаються слова певної історичної епохи за даними писемних пам’яток.

• “Орфографічний словник укр.мови” – перелік слів у їх нормативному написані.

• “Перекладний словник” – слово в різних його значеннях перекладається відповідниками певної мови.

• “Словник синонімів” – ряди синонімів, що групуються навколо стрижневих слів, розташованих в алфавітному порядку.

• “Термінологічний словник” – подана система термінів певної галузі науки.