Методи навчання

Кожну суботу проводились опитування з усього вивченого за тиждень. У учнів старших класів проводилось у вигляді диспутів. Існували і публічні виступи, на які запрошувались батьки, громада і навіть гетьман. Після закінчення кожного класу приймались екзамени. Учні відповідали тим вчителям, які будуть вести заняття в наступному році.

У навчальному процесі вчителі застосовували і спеціальні методи заохочення і покарання. Відомо, наприклад, що в граматичному класі під час вивчення латинської мови викорис­товували так звані калькули - довгі аркуші, які зберігались у дерев’яних футлярах. Учневі, який допускав у класі під час відповіді найбільшої кількості помилок, вручали калькулу із зазначеними помилками. Калькула переходила до учня, який допускав ще більше помилок. Учня, в якого вони залишалися до наступного дня, соромили перед усім класом за несумлінне ставлення до навчання. Це сприймалося як серйозне покарання. І кожний намагався не потрапити в таку ситуацію Це свідчить про вміле застосування моральних стимулів до навчання.

Організація життя студентів:

У Києво-Могилянській академії була розвинена система самоуправління. Ректор вибирався зборами вчителів. У серпні вибирали і самих вчителів. Учні вступали в дитячі та юнацькі братства. Вони давали обіцянку любити свою школу, поважати вчителів, після закінчення допомагати їй. Багато випускників надавали школі пожертвування.

При академії для приїжджих була створена бурса. За порядок в бурсі відповідали учні-сенатори.

Видатні діячі Києво-Могилянської академії:

У Києво-Могилянській академії працювали відомі науковці, вчені, літератори. Високоосвіченою людиною був Петро Могила – “старший братчик і фундатор”. Він навчався в Львівській братській школі, потім у Сорбоні, разом із Декартом Багатогранним. Професор, пізніше ректор колегії - Іонокій Галятовський створив перший підручник з риторики “Ключ разуменій”. У його публіцистичних творах зустрічаються матеріали з історії, ботаніки, мінералогії та інших наук. З іменем професора колегії Інокентія Гізеля пов’язане створення систематизованого підручника з історії “Синопсис”. Великий внесок у розвиток філософської науки зробив ректор академії Феофан Прокопович - радник Петра І з освіти. Він перший почав пропонувати філософську систему Декарта, Бекона, дав пояснення системи Коперника і Галілея.

Випускниками Київської академії були: мислитель Г.С.Сковоро­да, радник Петра І з освіти Феофан Прокопович. Вивчав у ній курс філософії і працював у бібліотеці М.Ломоносов. Київська академія дала відомих поетів і композиторів Д.Бортнянського, М.Березов­ського, А.Веделя.

Значення: Києво-Могилянська академія була освітнім центром України:

1. Відіграла велику роль в збереженні української культури, мови, в поширенні освіти в Україні і становленні національної школи.

2. За її прикладом створювались школи в Росії, а випускники академії викладали в навчальних закладах Росії, Сербії, Угорщини, Польщі.

Викладачі та вихованці Київської академії були засновниками перших навчальних закладів вищого типу в Росії. Так, випускник Сімеон Полоцький заснував в 1687 ропі в Москві Греко-Латинську школу, яка пізніше відома як слав’яно-греко-латинська академія. Із 21 її ректорів - 18 вихідці із Києво-Могилянської академії, із 25 префекта - 23. Всього за період з 1701 по 1722 рр із Києва до Москви було забрано 95 викладачів. Випускники Київської академії брали участь у створенні Московського університету (1755). Існують слова сучасника академії:

“От академии Киевской аки с православных Афин

Вся Росия источник премудрости почерпнула

и новозаведённые школы напоила и израстила”.

Складна доля Києво-Могилянської академії. З кінця ХУІІІ ст. її значення в науковому світі зменшується. Це обумовлено відкриттям у 1755 році Московського університету. Центром культури в Україні стає Харківський університет (1805 р.).

У 1817 році за царським наказом академію закривають. У 1819 році відкривають як духовну семінарію. У такій ролі вона проіснувала до 1920 року. Через 72 роки в 1992 році академія поновлює свою роботу як Незалежний міжнародний університет “Києво-Могилянська академія”. Він пропонує нову модель вищої освіти, що об’єднує позитивні риси американської і західної системи освіти.