- •Колоквіум з національної економіки
- •Сущность прогноза и прогнозирования.
- •Стадии прогнозирования.
- •Субъекты прогнозирования.
- •Назначение прогноза.
- •Классификация прогнозов (по разным основаниям).
- •Сущность и объект социально-экономического прогнозирования.
- •Связь между источником информации и способом прогнозирования.
- •Сущность и классификация методов прогнозирования.
- •Сущность и виды индивидуальных и коллективных методов прогнозирования.
- •Сущность, цель и особенности программирования национальной экономики.
- •Комплексно-целевые народнохозяйственные программы (кцнп): содержание и виды.
- •Примеры кцнп и содержание этих программ (2-3 программы).
- •Сущность, задания и функции макроэкономического планирования.
- •Виды макроэкономического планирования.
- •Особенности директивного и индикативного планирования.
- •Классификация индикативных планов.
- •Показатели индикативного плана.
- •Методы индикативного планирования: содержание и виды.
- •Особенности балансового метода.
- •Понятие и группы балансов.
- •Нормативный метод планирования. Классификация норм и нормативов.
- •Сущность и обоснование удельных затрат.
- •Понятие и функции занятости населения.
- •Сущность безработицы и категории граждан, которые могут и не могут претендовать на статус безработных.
- •Основные показатели количественной оценки занятости населения.
- •Абсолютные и относительные показатели безработицы.
- •Сущность инвестиций и ценностей, которые могут быть к ним отнесены.
- •Классификация инвестиций.
- •VI. Інвестиції з огляду на спрямованість дій:
- •Источники инвестиций.
- •Сущность и принципы государственной инвестиционной политики.
- •Инструменты регулирования условий инвестиционной деятельности.
- •Содержание и стороны инвестиционного проекта.
- •Государственная экспертиза инвестиционного проекта: сущность и порядок.
Сущность, цель и особенности программирования национальной экономики.
Об’єктивна необхідність державного програмування економіки зумовлена потребою глибоких і швидких структурних змін у національній економіці та недостатньою ефективністю ринкових механізмів. Суть програмування полягає в аналізі стану національної економіки, виявленні проблем, які не можуть вирішити ринкові механізми, розробці та реалізації окремих економічних програм.
Мета державного програмування полягає у забезпеченні найбільш ефективного варіанта розвитку економіки.
Програмування, як форма державного регулювання економіки, має такі особливості:
- втручання держави в економіку не ліквідує стихійність у ринкових перетвореннях, а лише коректує цей процес;
- програмування є елементом сучасної ринкової організації економіки, оскільки держава не керує агентами ринку, а лише спрямовує їхню діяльність;
- основою програмування є структурне регулювання;
- програмування, як форма впливу на економіку, є системним і комплексним.
Отже, програмування – це процес орієнтації економіки з боку органів державного управління шляхом регулярного і комплексного впливу на її структуру відповідно до поставленої мети соціально-економічного розвитку на певний період.
Основу державного програмування становлять розробка і виконання державних програм економічного і соціального розвитку. Ці програми існують як субординарні одна до одної, так і як співіснуючі і взаємодоповнюючі.
Державні програми включають комплексні програми розвитку національної економіки та спеціальні програми розвитку окремих секторів, галузей, територій.
Комплексно-целевые народнохозяйственные программы (кцнп): содержание и виды.
Комплексно-цільова народногосподарська програма – це директивний, адресний плановий документ, у якому передбачений комплекс економічних, техніко-виробничих, організаційних, науково-дослідних та інших заходів, ресурси, терміни і виконавці, об’єднані з метою розв’язання глобальної народногосподарської проблеми. В реалізації таких програм беруть участь декілька галузей, регіонів, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій. Координатором КЦНП виступають органи державної влади.
За змістом комплексні цільові програми є такі:
соціально-економічні, спрямовані на підвищення добробуту населення, поліпшення умов праці та відпочинку;
виробничі, спрямовані на збільшення обсягів виробництва певних видів продуктів (послуг), розвитку нових видів виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, якісних характеристик продукції, зростання ефективності використання ресурсів;
науково-технічні, спрямовані на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки і впровадження в практику нових видів техніки і технологій;
екологічні, спрямовані на виконання природоохоронних проектів;
інституційні, спрямовані на удосконалення організації управління господарськими системами;
регіональні, спрямовані на господарське освоєння нових районів, реструктуризацію економіки розвинутих районів України.