- •6.Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі.
- •7.Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •8. Ждерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •10. Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •11. Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •12. Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13. Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14. Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •15. Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •17.Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •18.Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •19. Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •23. Третій закон Ньютона
- •24. Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •26. Закон збереження енергії.
- •27. Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •28. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •29. Поступальні та обертальні рухи твердого тіла. Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •30. Момент інерції твердого тіла. Моменти інерції тіл найпростішої форми.
- •36. Закон Паскаля.
- •36.Закон Паскаля.
- •37. Закон Архімеда.
- •38.Принцип дії гідравлічного пресу.
- •39.Гідродинаміка.Теорема про неперервність течії.
- •40.Рівняння Бернуллі та його наслідки.
- •50. Рівняння Клапейрона
- •60. Закон Дюлонга та Пті.
- •61. Барометрична формула
- •62. Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •63. Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •68. Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •69. Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •71. Теорема Гауса
- •74. П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •72. Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле.
- •76. Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори)
- •77. Конденсатори. Ємність плоского конденсатора.
- •78. Паралельне та послідовне з’єднаня конденсаторів.
- •Закон Ома для повного кола
- •Паралельне і послідновне з*єднання резисторів.
- •Паралельне і послідновне з*єднання резисторів.
- •90. Електронна лампа тріод.
- •92. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Закон циркуляції магнітного поля
- •Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму
- •99. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.Феромагнетики.Парамагнетики.Діамагнетики.
- •104) Променева трубка. Принцип роботи осцилографа .Фігури Ліссажу
- •105) Умови виникнення періодичного руху
- •106. Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •109. Електричні коливання. Електричний коливальний контур
- •110. Згасаючі коливання. Рівняння і характеристик згасаючих коливань
- •112. Вимушені коливання. Резонанс
- •117. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •118.Принцип Ферма розповсюдження хвиль.Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •120.Фотометрія.Сила світла,освітленість,світимість – визначення та одиниці виміру.
- •119.Коефіцієнти відбивання та проходження електромагнітних хвиль.
- •127.Інтерференція світла у тонких плівках. Просвітлення оптики
- •126.Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Поширення світла в речовині
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •132. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •141. Термоядерний синтез.
- •142. Атомна енергетика.
- •Альфа-розпад
- •Бета-розпад
- •Гамма-розпад (ізомерний перехід)
Принцип дії електричного генератора змінного струму
Генератором змінного струму є система з нерухомого статора (складається із сталевого осердя та обмотки) і ротора (електромагніт із сталевим осердям), який обертається всередині нього. Через два контактних кільця, до яких притиснуті ковзні контакти щітки, проводиться електричний струм. Електромагніт створює магнітне поле, яке обертається з кутовою швидкістю обертання ротора та збуджує в обмотці статора ЕРС індукції. Щоб ротор обертався і створював магнітне поле, яке викликає у статорі ЕРС індукції, йому необхідно надавати енергію. Ротор обертається у електростанціях за допомогою парових (ТЕС та АЕС) або гідротурбін (ГЕС). Електричний генератор складається з двох частин: рухомої - ротора й нерухомої - статора. Одна з цих частин, індуктор, використовується для створення магнітного поля, на іншій, якорі, змонтовані обмотки, з яких знімається електричний струм. Для створення магнітного поля використовуються постійні магніти, або електромагніти. Згенерований великий струм зручніше знімати з нерухомої обмотки, тому в генераторах змінного струму магніти змонтовані здебільшого на роторах.
99. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.Феромагнетики.Парамагнетики.Діамагнетики.
Магнетики– речовини і тіла, що намагнічуються у зовнішньому магнітному полі, тобто навколо них утворюється додаткове магнітне поле. Магнетики поділяють на три основні класи: феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
Феромагнетики – сильні магнітні речовини, які мають від природи спонтанну намагніченість, тобто зберігають намагніченість при відсутності зовнішнього магнітного поля. Магнітна проникність у феромагнетиків може досягати сотні тисяч одиниць. Магнітна індукція у феромагнетиків залежить прямо пропорційно від величини напруженості зовнішнього магнітного поля: вона росте до насичення, а потім залишається постійною. При відсутності зовнішнього магнітного поля магнітні моменти окремих доменів орієнтовані в просторі хаотично, так що сумарний магнітний момент всього феромагнетика дорівнює нулю. Зовнішнє магнітне поле, що діє на феромагнетик, орієнтує магнітні моменти цілих областей спонтанного намагнічування. Магнітне насичення настає тоді, коли вектори магнітних моментів всіх домен будуть встановлені паралельно до напрямку зовнішнього магнітного поля. При намагнічуванні феромагнетика відбувається зміна його форми і об’єму. Це явище називається магнітострикцією. Для кожного феромагнетика є своя температура, яку назив температурою Кюрі. При ній феромагнетик втрачає магнітні властивості і перетворюється на парамагнетик. При цій темпер зникають області спонтанного намагнічування, які назив доменами.
Діамагнетик – речовина з відємною магнітною сприйнятливістю (μ<1). До діамагнетиків належить більшість газів, крім кисню, вода, вісмут, цинк, свинець, віск та багато органічних сполук. Якщо зовнішнього магнітного поля немає, то магнітні момети атомів діамагн дорів нулю. У магнітному полі в атомах з’являються магнітний момент, напрямлений проти дії зовнішнього поля. Діамагнетик мають малу і негативною магнітною сприйнятливістю, яка не залежить від напруженості зовнішнього магнітного поля і температури.
Парамагнетики – речовини з невеликою позитивною магнітною сприйнятливістю, які у зовнішньому магнітному полі намагнічуються вздовж поля і дещо підсилюють його. Парамагнетизм спостерігається в речовинах, молекули яких мають власний магнітний момент. Магнітні диполі молекул при відсутності зовнішнього магнітного поля орієнтовані хаотично, тож сумарний магнітний момент будь-якої макроскопічної області в парамагнетику дорівнює нулю. Зовнішнє магнітне поле частково орієнтує магнітні диполі молекул, і тоді в речовині виникає макроскопічний магнітний момент за величиною пропорційний прикладеному полю. До парамагнетиків належать: кисень, марганець, хром, платина.
Дія магнітного поля на речовину є релятивістьким ефектом, тобто пропорційна відношенню швидкості електронів до швидкості світла. Це мала величина, тож парамагнітна сприйнятливість теж мала. Власні
магнітні моменти молекул речовини зумовлені орбітальним рухом електронів (кутовим моментом) або неспареними спінами електронів. Парамагнетизм є свідченням існування таких моментів. Згідно з класичною теорією парамагнетизму в слабких магнітних полях, коли
,
де — дипольний магнетний момент молекули, — вектор індукції магнетного поля, — стала Больцмана, T — температура, магнетну сприйнятливість парамагнетика можна обрахувати за допомогою формули
,
де N — кількість молекул в одиниці об'єму речовини. Обернено-пропорційна залежність магнетної сприйнятливості від температури відома, як закон Кюрі.
103. Розширення меж використання електричних приладів Розширення меж вимірювання амперметра досягаеться вмиканням паралельно з амперметром опору Rm. Цей onip зветься шунтом.
Зміст розширення меж вимірювання полягае у тому, що за наявності шунта струм І у дільниці кола розгалужуеться i тільки певна його частина Іа тече через амперметр.
Згідно зi схемою струми в окремих опорах будуть розподіятись так, що спади напруг на амперметрі й шунті однакові.
Розширення меж вимірювання амперметра в n разів означае, що загаkьна сила струму в колi більша в n разів, ніж струм, що проходить через амперметр. I = n Ia
Число п називаеться множником шунта. Воно вказуе, на яке число необхідно помножити показания приладу, щоб отримати значення
струму, що тече в електричному колі. Розширення межі вимірювання вольтметра досягаеться вми-канням послідоовно з вольтметром опору Rд. Цей oпip називаеться додатковим опором.
Зміст розширення межі вимірювання полягае у тому що, за наявносп додаткового опору, загальна напруга U розподіляеться між внутрішнім опором вольтметра RB i додатковим опором Rд так, що вимірювана напруга
Розширення меж вимірювання вольтметра в n paз означае, що загальна напруга в колі блыша в п разів від напруги на вольтметрі.
Число п називаеться множником додаткового опору. Воно вказуе, на
яке число треба помножити показ вольтметра, щоб отримати значення
напруги на вимірюваній ділянці кола.