69.Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.

Активна участь держави в соціально-економічному розвитку країни є атрибутом соціальне орієнтованої ринкової економіки. Розумний симбіоз ринкових і державних регуляторів дає можливість забезпечувати реалізацію соціально-економічних цілей розвитку суспільства: досягти високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку і соціальної справедливості.Історичні особливості й різноманітність практики господарювання зумовили існування різних поглядів щодо ролі держави у вирішенні соціально-економічного розвитку країни. Ці погляди знайшли своє відображення в основних економічних течіях.

Мар кантелісти – вважали багатством країни золото і срібло, заохочували накопичення їх у країні. Відстоювали економічну політику протекціонізму.

Фізіократи – вбачали основну роль держави у створенні умов для розвитку сільського господарства як єдиної продуктивної сили.

Класична теорія саморегулювання – визнає ринковий механізм найкращим інструментом, який ефективно регулює розподіл ресурсів,автоматично встановлює рівновагу між попитом і пропозицією. Роль держави зводиться до забезпечення законності,порядку,включаючи гарантії прав власності й виконання контрактів.

1. Марксизм – декларує відміну приватної власності. Держава повністю,свідомо та цілеспрямовано контролює економічну діяльність,розподіл ресурсів, доходів тощо.

2. Кейсіанство – вважає,що система ринкових економічних відносин не є досконалою і саморегулюючою,що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити лише активне втручання держави в економіку. Об*активна необхідність державного регулювання економічної активності (заохочення інвестиційної діяльності,державні само замовлення,закупівлі,підвищення рівня зайнятості.)

3. Неокласичні теорії( монетаризм,раціональних очікувань,економіки пропозиції) – розглядають ринкову економіку як таку, що здатна до автоматичного самоврядування; роль держави обмежується жорстокою грошово-кредитною політикою.

Неокейсіанство – не передбачає втручання держави у відносини власності Усі заходи державного регулювання стосуються сфери обігу,перерозподілу доходів. Систематизація заходів прямого регулювання з метою забезпечення стійких темпів економічного розвитку.

Неокласичний синтез – є теоретичною основою змішаної системи державного регулювання економіки: поєднує інструментарій кейнсіанської теорії бюджетного,податкового,фінансово-кредитного державного регулювання економіки з точнішим врахуванням і широким використанням ринкових умов ()конкуренція,динаміка ці та ін..)

Соціально- інституційний напрям -- пропонує посилити вплив соціально-психологічних та політичних факторів та економічний розвиток. Центральну проблему розвитку й оновлення економіки вбачає у створенні системи соціального контролю над економікою.

70. Світова торгівля, її сутність та структура

Світова торгівля – форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації окремих країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

Світовий ринок — розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на МПП.

Вона передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експор­ту) та ввезення (Імпорту) товарів та послуг. У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залеж­но від їх походження і призначення входять:

1.  Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні.

2.  Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфаб­рикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням.

3.  Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордо­ну, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, то­варних біржах тощо.

4.  Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також ви­везення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, вис­тавки, ярмарки тощо).

  Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв'язків. У обсяг імпорту входить:

1.  Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.

2.  Реімпорт — зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних това­рів, раніше вивезених туди.

3.  Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.

4.  Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмар­ки) товари.

5.  Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.