![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Основи електротехніки і радіоелектроніки
- •Модуль 1 лінійні електричні кола
- •1.1. Застосовувані в електроніці електричні сигнали
- •1.2. Подання інформаційного сигналу в цифровій формі
- •1.3. Спектральний склад електричного сигналу
- •1.4. Символічний метод розрахунку електричних лінійних кіл (метод комплексних амплітуд)
- •1.5. Застосування послідовного коливального контуру як чотириполюсника
- •1.5.1. Резистор на виході чотириполюсника
- •1.5.2. Котушка індуктивності на виході чотириполюсника
- •1.5.3. Конденсатор на виході чотириполюсника
- •1.6. Процеси у довгій лінії. Телеграфні рівняння
- •1.7. Режими роботи та застосування довгої лінії
- •1.8. Особливості роботи довгої лінії зі втратами
- •1.9. Rс і lc фільтри, перехідні, диференціюючі та інтегруючі кола
- •1.9.1. Rc фільтр високих частот
- •1.9.2. Rc фільтр низьких частот
- •1.9.4. Диференціювання та інтегрування сигналів за допомогою rс і lr кіл
- •Модуль 2 елементна база електроніки
- •2.1. Будова, робота, характеристики й параметри тетрода та пентода
- •2.2. Тиристори: структура, робота, характеристики та параметри
- •2.2.1. Диністор
- •2.2.2. Триністор
- •2.2.3. Різновиди та схемні позначення тиристорів
- •Модуль 3 робота електронних пристроїв
- •3.1. Вплив оберненого зворотного зв’язку на роботу підсилювача
- •3.2. Робота резисторного дільника напруги
- •3.3. Високочастотний широкосмуговий підсилювач зі зв’язаними коливальними контурами
- •3.4. Електричний трансформатор
- •2.3.1. Принцип роботи
- •Список літератури
1.5.2. Котушка індуктивності на виході чотириполюсника
Ввімкнення елементів
цієї схеми відрізняється від попередньої
схеми тим, що вихідна напруга знімається
з індуктивності L
(рис. 5). Оскільки елементи R,
L
і C
включені до вхідної напруги послідовно,
струм у колі визначається формулою (2),
а вихідна напруга дорівнює
.
Отже,
.
Скориставшись знову перетвореннями , де , маємо:
,
(10)
Рис. 5. Послідовний коливальний контур, ввімкнений як чотириполюсник з вихідною напругою, знятої з індуктивності.
де
зсув фаз між вхідною й вихідною напругами
визначається формулою (5). Коефіцієнт
передачі чотириполюсника дорівнює
модулю
:
.
(11)
Як і в попередній
схемі, наявність у знаменнику
приводить до наявності гострого максимуму
на кривій K(),
а лінійним зростанням з частотою за
рахунок чисельника в межах вузького
піка можна ігнорувати. Тому за формою
частотні характеристики схем (2) і (5)
практично збігаються.
Максимальне значення коефіцієнта передачі схеми (5) знайдемо, поклавши у формулі (11) = о:
.
(12)
Отже, для цієї схеми максимальне значення K дорівнює добротності Q, а не 1. При L = 1 мГн, C = 103 пФ, R = 20 Ом, наприклад, Q = 50. Отож, така схема не лише «вибирає» коливання з частотами близькими до резонансних, а й збільшує амплітуду коливань в 50 разів.
Граничні частоти смуги пропускання знайдемо, прирівнявши (11) до максимального значенню K, тобто Q, поділеному на :
.
(13)
Не допускаючи значної помилки, в межах вузької смуги пропускання можна у чисельнику лівої частини покласти о. Скориставшись виразами для о і Q, легко пересвідчитись у тому, що (13) можна записати у формі
.
(14)
Порівнюючи отриманий вираз із формулою (8) для попередньої схеми, бачимо, що ці формули ідентичні. Отже, повторюючи всі викладки, зроблені в попередньому параграфі, можна отримати формулу для ширини смуги чотириполюсника
. (15)
1.5.3. Конденсатор на виході чотириполюсника
У цій схемі елементи R, L і C послідовно сполучені і підключені до вхідної напруги (як і в попередніх двох схемах), але вихідна напруга знімається вже з конденсатора С. Тому
,
(16)
де визначається тією ж формулою (5). Запишемо вираз для модуля коефіцієнта передачі схеми:
, (17)
з якого видно, що
й у цьому разі частотна характеристика
має гострий максимум на частоті
,
завдячений знаменнику, а частотною
залежністю чисельника
в
межах вузької смуги пропускання можна
знехтувати.
Як видно з формули (17), максимальне значення коефіцієнта передачі дорівнює
,
тобто таке саме як і для попередньої схеми.
Рис. 6. Послідовний коливальний контур, ввімкнений як чотириполюсник з вихідною напругою, знятої з конденсатора.
Виходить, що за умови резонансу на резисторі спадає напруга, що дорівнює вхідній, а на котушці індуктивності, як і на конденсаторі, спадає напруга в Q 1 разів більша. Протиріччя з правилом Кірхгофа тут нема, оскільки напруги на котушці індуктивності й конденсаторі, згідно (10) і (16), змінюються у протифазі і, отже, компенсують одна одну.
Смугу пропускання обговорюваної схеми знайдемо, прирівнявши праву частину (17) до Q / :
, (17)
Знову, не допускаючи значної помилки, замінимо у чисельнику на о. Легко пересвідчитись, що (17) при цьому перетворюється в
. (14)
Отже, повторюючи всі викладки, зроблені в п. 3.4.1, можна отримати формулу для ширини смуги чотириполюсника
.
Явище різкого збільшення напруги на конденсаторі і котушці на резонансній частоті називається резонансом напруг і має широке практичне застосування.