42 Поняття та юридична характеристика договору контрактації

Договір контрактації регулює відносини щодо заготовлення сільськогосподарської продукції та сировини. Специфіка сільськогосподарського виробництва робить виробника економічно більш слабкою стороною договору, аніж продавець, тому правове регулювання відносин контрактації має на меті підвищення рівня правового захисту виробника-продавця з метою зрівняння його економічних можливостей з можливостями покупця. За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник цієї продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ст.713). Спеціальне правове регулювання договору здійснюється §4 гл.54 ЦК, ГК та ін.

актами. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний. Сторони договору: продавець (виробник продукції) та заготівельник (контрактант). Ними, як правило, є підприємці, тому цей договір відносять до господарських договорів. У зв'язку з цим у разі закупівлі сільськогосподарської продукції для державних потреб інтереси держави представляють спеціальні особи - державні замовники. Істотними умовами договору є умови про предмет, асортимент, якість, кількість, строк та ціну. Специфіка предмету договору полягає в тому, що ним є лише продукція сільськогосподарського виробництва, що має два критерії: отримана в сільському господарстві; шляхом вирощування (зерно, овочі, фрукти та ін.) або збору з використанням природи (землі, флори, фауни), а також виробництва (жива худоба, птиця, молоко, шерсть вівці та ін.). Договір може бути укладено лише щодо речей, які наділені родовими ознаками та обмеженого роду (не картопля взагалі, а саме вирощена певним господарством).

Крім того, за цим договором не може бути реалізовано такі товари, як продукти переробки вирощеної (виробленої) сільськогосподарської продукції, напр., масло, сир, консервовані овочі або фруктові соки тощо. Реалізація таких товарів має здійснюватися за договором поставки. Форма договору - письмова. Основний обов'язок виробника полягає в тому, щоб спочатку виростити сільськогосподарську продукцію, а потім передати її заготівельникові або визначеному ним одержувачеві у власність в строки, якості, кількості, що передбачено в договорі, а також у погодженому асортименті. Своєю чергою, основний обов'язок заготівельника полягає в тому, щоб прийняти і оплатити товар. За невиконання або неналежне виконання умов договору законодавець передбачає підвищену відповідальність.

43.Поняття та юридична характеристика договору дарування

За Д. дарування одна сторона передає (зобов'язується передати в майбутньому) другій стороні безоплатно майно у власність. Юридичні ознаки Д.: односторонній, реальний або консенсуальний, безоплатний. Сторонами Д. є дарувальник та обдаровуваний. Форма Д. - усна або письмова.

Дарунок вважається прийнятим, якщо його направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, і він негайно не заявить про відмову від його прийняття. Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка, якщо після укладення Д. його майновий стан істотно погіршився. Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання обов'язку на користь третьої особи або утриматися від її вчинення, якщо це передбачено Д.. В разі порушення покладеного обов'язку дарувальник має право вимагати розірвання Д. і повернення дарунка або відшкодування вартості. Обдаровуваний має право відмовитися від прийняття дарунка до передачі дарунка без обґрунтування причин. За невиконання умов Д. настає відповідальність на загальних засадах. Якщо дарувальник, якому було відомо про недоліки подарованої речі, не повідомив про них обдаровуваного, то він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, шкоду, завдану каліцтвом або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Дарувальник має право вимагати розірвання Д. протягом 1 року у таких випадках: предметом дарування були нерухомі речі чи особливо цінне майно і обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, членів його сем’ї; обдаровуваний створює загрозу втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; наслідок недбалого ставлення до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, цю річ може бути знищено (пошкоджено).