2 Питання

Класифікація:

1) за змістом; 2) за способом виразу умови; 3) по основному методу рішення.

1) За змістом фізичні завдання розділяють перш за все на завдання по механіці, молекулярній фізиці, електродинаміці і т. д. Далі розрізняють завдання з абстрактним і конкретним змістом. Різновидом «конкретних» завдань є завдання з технічним змістом. У виховних цілях доцільно застосування завдань з історичним змістом. В цілях розвитку і підтримки інтересу до фізики застосовують так звані цікаві завдання.

Об'єктивних способів визначення складності того або іншого типу завдань немає.

Творчі завдання бувають двох видів: дослідницькі (що вимагають відповіді на питання «чому»), і конструкторські (що вимагають відповіді на питання «як зробити?»).

2) По основному способу виразу умови фізичні завдання класифікують на текстові, експериментальні, графічні, завдання-малюнки.

3) По основному методу рішення задачі класифікують на якісні, обчислювальні, графічні, експериментальні.

Для обчислювальних завдань характерний те, що відповіді на поставлені в них питання можуть бути одержані лише за допомогою обчислень і математичних операцій.

способи рішення обчислювальних задач:

Арифметичний спосіб припускає застосування математичних дій або тотожних перетворень над числами або буквеними виразами без складання рівнянь. Алгебраїчний заснований на використанні фізичних формул для складання рівнянь, з яких визначається шукана фізична величина. Геометричний прийом полягає в застосуванні при рішенні фізичних задач геометричних і тригонометричних властивостей фігур.

Вживані при розгляді обчислювальних завдань логічні операції визначають методи рішення:

Аналітичний метод полягає в розчленовуванні даного завдання на ряд простіших, тобто рішення починається з шуканої величини або відшукання закономірності, яка дає безпосередню відповідь на питання завдання. Учні знаходять закономірність, яка пов'язує шукану величину з ін; якщо формула містить, окрім шуканої, ще невідому величину, то знаходять іншу закономірність, що пов'язує її з відомими з умови.

Синтетичний метод припускає послідовне з'ясування зв'язків величин, даних в умові, з ін. до тих пір, поки в рівняння як один невідомий не увійде шукана величина. Т. ч., рішення задачі при синтетичному методі у протилежність аналітичному починається, не з шуканої величини.

Експериментальними називають завдання, в яких експеримент служить засобом визначення величин, необхідних для вирішення, дає відповідь на поставлене в завданні питання.

Етапи рішення задачі: 1)читання умови; 2) короткий запис умови, малюнка; 3) аналіз змісту завдання з метою з'ясування її фізичної суті і виразного уявлення учнями явища, що розглядається в умові, відновлення в пам'яті понять і законів, що потрібні для рішення; 4) складання плану рішення, доповнення умови фізичними константами і табличними даними; аналіз графічних матеріалів; 5) переклад значень в одиниці СІ; 6) знаходження закономірностей, що зв'язують шукані і дані величини, запис відповідних формул; 7) складання і рішення системи рівнянь в загальному вигляді; 8) обчислення шуканої величини; 9) аналіз одержаної відповіді; 10) розгляд ін. можливих способів рішення задачі; вибір з них найбільш раціонального.

Алгоритмічні прийоми. Такі прийоми знайшли віддзеркалення і в навчанні. Раціонально будувати алгоритми застосування фізичних законів.

Оскільки при рішенні задач учню в більшості випадків доводиться шукати відповіді на такі два один за одним питання: «Чи можна застосувати даний закон в даній ситуації?» і «Як застосувати його для вирішення задачі?», алгоритм застосування фізичного закону розпадається на два: 1) алгоритм розпізнавання застосовності закону і 2) алгоритм перетворення формули закону відповідно до конкретної фізичної ситуації.

Алгоритми не охоплюють всього процесу рішення задачі — алгоритмізується лише етап застосування законів і математичних дій. Використання алгоритмів дозволяє програмувати учбовий процес, успішно навчати учнів окремим операціям.