Пакети програм мс

Пакет SIMPLE++ написано мовою С++ і призначено для моделювання складних виробничих процесів. ПІМ Stella і Think призначені для дослідження систем із складними взаємозалежними зв'язками між елементами шляхом перетворення моделей прийняття рішень у імітаційні моделі. Ці пакети звільняють користувача від необхідності програмування і вимагають лише побудови ідеограми процесу, який досліджується. Пакет Simulink використовується для проектування систем керування, моделювання комунікаційних систем, цифрової обробки сигналів тощо. Імітаційні моделі створюються у ньому за допомогою блок-діаграм, які є зручним засобом для подання динамічних об' єктів і модифікації відповідних проектів. Пакет включає об'ємну бібліотеку блоків для створення моделей різноманітних об'єктів: лінійних, нелінійних неперервних, дискретних, гібридних. У ньому передбачена можливість інтеграції з пакетом MatLab, що дає змогу використовувати усі засоби проектування й аналізу об' єктів останнього. Пакет Vensim призначений для автоматизації процесів формалізації динамічних об'єктів у вигляді потокових діаграм, створення моделей, проведення машинних експериментів і відображення результатів моделювання. Пакет має простий і зручний інтерфейс. Модель у пакеті Vensim є візуальним відображенням діаграми у нотації динамічного моделювання і сукупність описів кожного елемента діаграми. Вихідними даними моделі є графіки перехідних процесів, що відбуваються в системі.

Пакет імітаційного моделювання gpss w

Пакет програм - GPSS World універс середовищ мод дискрет безперер процес, признач для профес імітац мод-я різнорідних об-. Він містить графічні оболонки для створення моделей та інтерпретації рез мод, мультимедійні засоби і відео, ооп й ін. В основу системи покладена мім GPSS.У GPSS W, у порівнянні з GPSS/PC, з'явилися нові можливості:по всіх класах об'єктів і змінних реалізовані динамічні графічні вікна, в яких надається в реальному часі проміжна і вихідна статистика; гнучка процедурна мова PLUS може бути використана для побудови моделей і в процедурах проведення експерименту; уведені засоби підтримки факторного аналізу, традиційного дисперсійного (ANOVA) і регресійного аналізу, оптимізація на основі методології планування експерименту; елементи безперервного моделювання стали доступними; вирішені проблеми з цілочисельним модельним часом.С-ма має великий набір команд для керування процесом мод, які можна використ в інтерактивному режимі або включати в модель.. У системі GPSS W реалізовано процедуру візуалізації процесу функціонування моделі з використанням методів мультиплікації. Системи GPSS W і GPSS/PC сумісні і звичайно видають результати, що є статистично нерозрізненими. У цій системі немає необхідності нумерувати рядки програми Система має вікна, що спрощують перегляд і аналіз об'єктів моделі. Є бібліотека розподілів імовірностей, бібліотека процедур, що забезпечує маніпуляції з рядковими даними, дозволяє виконувати розрахунки і широко використовувати розподіли ймовірності.

Пакет імітаційного моделювання Vensim

Пакет Vensim призн для автоматиз процес формаліз динам об'єктів у вигл потокових діаграм, створен моделей, проведення ме і відображ рез мод-я. Пакет має простий і зручний інтерфейс.Модель у пакеті Vensim являє собою візуальне відображення діаграми у нотації динамічного моделювання і сукупність описів кожного елемента діаграми. Вихідними даними моделі є графіки перехідних процесів, що відбуваються в системі.

Планування машинних експериментів із МС

Для отрим достовірних рез щодо об досл за доп комп моделі необх коректно спланувати ме. Осн завд пме-отрим необх інф щодо досл с-ми S при обм на ресурси. До числа часткових завд, що вир при план ме, належать завдання зменшення витрат машинного часу на мод, збільшення точності та достовірності рез мод, перевірки адекватності моделі і т. д. Теорія планування експериментів створювалась та успішно використовувалась у фізиці, біології, інших областях людської діяльності без вик комп техніки. Вик існ мат мод і методів для планування ме з мат мод M_M потребує врахування специфіки моделювання с-м на ЕОМ, зокрема: -простоти повторення умов експерименту на ЕОМ з моделлю M_M системи S; -можливості управління ходом експерименту з моделлю M_M ;-відносної простоти варіювання умов проведення експерименту (імітації впливів зовнішнього середовища Е). План експерименту визначає обсяг і порядок проведення обчислень на ЕОМ, прийоми накопичення та статистичної обробки рез мод с-ми S. Осн завдання пме з моделлю M_M -необх отрим достовірну інф про об'єкт мод-я при мінімальних або обмежених витратах машинних ресурсів на реалізацію процесу моделювання.

Стратегічне та тактичне планування

Розрізнюють стратегічне та тактичне планування м е. Стратегічне має за мету отримання необхід інф щодо с-ми S за доп мод M_M, реалізованої на ЕОМ, з урахув обмежень на ресурси, що наявні в розпорядженні експериментатора. Тактичне планування визн сп проведення кожної серії випр маш мод M_M , передб планом експер. Застосовуючи с-мний підхід до проблеми стратегічного планування машинних експериментів, виділяють етапи побудови структурної та функціональної моделі. Структурна модель вибирається, виходячи з того, що має бути зроблено, а тактична - що може бути зроблено. Структурна модель плану експерименту характеризується кі-стями факторів і рівнів для кожного фактора. Функціональна модель плану експерименту визначає кількість елементів структурної моделі N_f , тобто необхідну кількість різних інформаційних точок. При цьому функціональна модель може бути повною або неповною Осн мета побудови ф-ної мод - пошук компромісу між необхідними діями під час м е та обмеженими ресурсами на розв задачі мод.. Тактичне планування експерименту з машинною моделлю M_M с-ми S пов'язане з питаннями ефективного використання виділених для експерименту машинних ресурсів та визначенням конкретних способів проведення випробувань моделі, намічених планом експерименту, побудованим при стратегічному плануванні. У ході тактичного планування машинного експерименту вирішуються завдання: - визначення початкових умов та їх впливу на досягнення сталого результату при моделюванні;-забезпечення точності та достовірності результатів моделювання;-зменшення дисперсії оцінок характеристик процесу функціонування системи, що моделюється;-вибору правил автоматичної зупинки імітаційного експерименту.

Структура__виробничо-збутової__системи Розгл на прикладі виробничо-збутового комплексу питання яким чином організаційна форма й правила прийняття рішень можуть стати джерелом типових небажаних явищ у поводженні об'єкта в цілому. Найважливіша проблема подібних с-м є приведення темпу вироб й темпів продажу продукції у відповідність до вимог кінцевого споживача. Темпи виробн часто змінюються в більших межах, ніж фактичні темпи споживчих покупок. Було виявл, що виробничо-збутові системи (ВЗС) з ланцюгами взаємозал товарних запасів і певним порядком видачі замовл на їх поповнення мають власт підсил невеликі коливання, що виникають у РЛ. Глоб метою мод подібних об'єктів є пошук відповідей на пит:-як невеликі зміни обсягу роздрібних продаж можуть викликати значні коливання виробництва продукції підприємства?-чому прискорення виконання конторських робіт може не зробити істотного впливу на поліпшення управлінських рішень?-чому керівництво підприємством може виявитися не в змозі виконати замовлення, хоча його виробничі можливості перевищують обсяги продаж? Об'єктом досл є трирівнева територіально розп с-ма з вироб і збуту продукції, що включає завод (ВЛ), мережу оптових баз (ОЛ) і мережу магазинів (РЛ) . При створенні моделі необхідно мати ін-цію: щодо організаційної структури с-ми; щодо запізнень рішень і дій; щодо правил регулювання закупівель і форм товарних запасів. У с-мі існ запаси 3 рівнів: В, в О і Р Л. Запізнення-звичайні вел для підприємств, що вигот товари довготривалого корист. Передбачено 3 види замов: на відшкодування проданих товарів; для поповнення запасів у всіх ланках у зв'язку зі зміною рівня продаж;-необхідні для заповнення каналів забезп тов по замов, що знах на стадії викон. На осн анапродажів і, у відпов з запізненням закупівлі, замов найближчій вищій ланці с-ми включ відшкодування фактичних продажів. Після проходження достатнього часу для визн серед вел короткострокових коливань продажів приймаються міри для поступового зниж\підв зап зал від зб\зменш попиту на товар). Обсяг замовлень, що перебувають у процесі виконання прийнятий пропорційним середньому рівню ділової активності і тривалості виконання замов.Для досягнення глоб мети потрібна модель, яка зможе визн реакцію с-ми з заданою структурою, параметрами і технологією функціонування на зміни попиту на продукцію. У моделі повинна бути передбачена можливість визначення темпу виробництва продукції і таких динамічних характеристик (функцій часу) для кожної з ланок:-запізнення виконання замовлень;-обсяг невиконаних замовлень;-запас готової продукції;-темп видачі замовлень.

Мета__мод___і___фактори___що___включаються___до___моделі Процеси, що протікають у ВЗС можна предст за доп 3 видів мереж: замовлень, товарів і ін-ції. Вважається, що фінансові ресурси, робоча сила і обладнання, що можуть бути задіяні у системі, є в достатній кі-сті і обмеження по ним можуть не враховуватись у моделі. Основна увага повинна бути сконцентрована на потоках товарів від виробника до споживача та на потоках ін-ції від споживача до виробника. На цьому етапі потрібно визначити найбільш суттєві рівні, темпи потоків і запізнення, що мають місце у с-мі. С точки зору мод динаміки процеси виконання замовлень, що протікають у всіх ланках с-ми, є достатньо схожими.До найбільш важливих рівнів, що впливають на динаміку процесів, відносяться: -обсяги невиконаних замовлень;-запаси товарів на складах; -середні темпи продажу товарів, виходячи з яких визначаються бажані рівні запасів та заповнення каналів забезпечення. Як найбільш важливі визначені такі темпи потоків у системі:-темпи потоків замовлень від покупців;-темпи відправки товарів покупцям;-темпи видачі замовлень на товари;-темпи отримання товарів. Для встановлених вище потоків найбільш суттєвими є такі запізнення: -виконання замовлення;-прийняття рішень і підготовки замовлень;-пересилання замовлень;-транспортування товарів Модель___підсистеми___роздрібної___ланки При позн зміy і конст викор буквені ідент, останні символи яких відп 1-им літерам назви ланки: R - роздрібна; O - оптова; P - виробництва. Складання моделі починаемо із 2простих р-нь що описують обсяги невиконаних замовлень nzr і запасів товарів на складі fzr: (1-u) ): nzr.k = nzr.j + dt*(pzr.jk- otr.jk); (2-u): fzr.k = fzr.j + dt*(ptr.jk - otr.jk), де nzr - рівень невиконаних замовлень у роздрібній торгівлі; dt - крок моделювання;pzr - поточний темп потоку замовлень до РЛ; otr - темп потоку відвантаження товарів із РЛ; fzr -рівень фактичних запасів у РЛ; ptr - поточний темп, надходження товарів до РЛ. Р-ня темпів відображають механізм рішень, що властивий с-мі. Вони повинні залишатися справедливими й досить точними при будь-яких варіаціях змін, які можуть мати місце в с-мі.Під темпом відвантаження товарів покупцям otr розуміється об'єктивно обумовлений темп. Темп відвантаження повинен залежати від величини заборгованості по невиконаних замовленнях nzr і від рівня фактичних запасів (3-v): роїг.к = nzr.k/zzr.k, (4-v): dotr.k = fzr.k/dt. (5-t) (с-ма) : otr.kl potr.k, if potr.k < dotr.k; dotr.k, if potr.k > dotr.k, де pоtr - допоміжна змінна, передбачуваний темп відвантаження товарів; dotr - граничний темп відвантаження, при якому за час між рішеннями dt буде повністю витрачений товарний запас fzr; otr - фактичний темп відвантаження товарів. З урах баж рівня запасів запізнення виконання замовлень можна визн за співвідношенням: (6-v): zzr.k = mzr + uzr*jzr.k/fzr.k, де zzr - запізнення виконання замовлень роздрібною ланкою, (тижд.); mzr - мінімально можливе запізнення виконання замовлень РЛ, (тижд.); uzr - середнє запізнення виконання замовлень РЛ, пов'язане з відсутністю на складі деяких видів товарів при загальному "нормальному" обсязі запасів; jzr - бажаний запас у РЛ; fzr - фактичний запас у РЛ. Бажаний рівень запасів може бути прийнятий прямо пропорційним середньому рівню продаж:(7-v): jzr.k = kpr*upr.k де jzr - бажаний рівень запасів у РЛ; upr – сер темп надходження замовлень до РЛ; kpr - коефіцієнт запасу. Сер темп продажів можна визн, викор показникове усереднення 1-го пор:(8-u): upr.k = upr.j + dt*(l/kur)*(pzr.jk - upr.j), де upr - середній темп надходження замовлень до РЛ; kur - постійна часу усереднення вимог до РЛ; pzr - поточний темп надходження замовлень до РЛ. Якщо встановлено певний час передачі замовлень і товарів по каналах між роздрібною й оптовою торгівлею, то необхідно, щоб заг к-сть замовлень і товарів у каналах була пропорційною рівню ділової активності. Якщо не вводити замовлення із цією метою в канали с-ми, то виникне недолік запасів. Це відображає р-ня:(9-t): tzr.kl = pzr.jk+(1/zrzr)*[(jzr.k- fzr.k)+(juzr.k-fuzr.k)+(nzr.k- nnzr.k)], де tzr - темп закупівель;pzr - поточний темп потоку замовлень до РЛ; zrzr - константа, запізнення регулювання запасів і заповнення каналів у РЛ;jzr - бажаний запас товарів у РЛ; fzr - фактичний запас товарів у РЛ;juzr - бажаний рівень заповнення каналів забезпечення РЛ; fuzr - фактичний рівень заповнення каналів забезпечення РЛ; nzr - замовлення не виконані РЛ;nnzr - нормальна кількість для РЛ невиконаних замовлень. Бажаний рівень замовлень і товарів juzr у каналах залежить від їхньої довжини і від середнього рівня продажів upr: (10-v): juzr.k = upr.k*(zozr + zpzr + zzo.k + zttr),де juzr - бажаний для постачання РЛ рівень замовлень у каналах; upr - середній темп надходження замовлень до РЛ); zozr - запізнення оформлення замовлень у РЛ; zpzr - запізнення пересилання замовлень із РЛ; zzo - змінне по величині запізнення виконання замовлень оптовими базами; zttr - запізнення транспортування товарів до РЛ. Фактичний уміст каналів забезпечення складається із суми товарів і замовлень на всіх ділянках:(ll-v): fuzr.k = zor.k + zpr.k + nzo.k + topr.k,де fuzr - фактичний рівень заповнення каналів забезпечення РЛ; zor - кількість замовлень, які перебувають у РЛ на стадії оформлення;zpr - кількість замовлень, які видані РЛ і перебувають на стадії пересилання у поштових каналах;nzo - кількість замовлень, що не виконані оптовими базами і перебувають на стадії виконання;topr – к-сть товарів, що перебувають на шляху до РЛ). Норм рівень, невиконаних РЛ замовлень дорівнює середньому темпу продажів, помноженому на нормальне запізнення виконання замовлень: (12-v): nnzr.k = upr.k*(mzr + uzr), де nnzr - нормальна для РЛ кількість невиконаних замовлень; upr - середній темп надходження замовлень до РЛ; mzr - мінімально можливе запізнення виконання замовлень РЛ; uzr - середнє запізнення виконання замовлень РЛ. Рівняння, що визначають запізнення при ухваленні рішення про закупівлю й розміщення замовлень РЛ в оптовій торгівлі мають вигляд:(13-u): zor.k = zor.j + dt*(tzr.jk- zvr.jk); (14-t): zvr.kl = fnzap3 (tzr.jk, zozr), де zor - кількість замовлень в РЛ, що перебувають на стадії оформлення; tzr - темп закупівель товарів РЛ; zvr - темп видачі замовлень РЛ на закупівлю товарів; zozr - запізнення оформлення замовлень у РЛ; fnzap3 - функція, що визначає вихід із запізнення 3-го порядку.Вихід із запізнення, пов'язаного з оформленням замовлень, служить входом для поштового запізнення:(15-u): zpr.k = zpr.j + dt*(zvr.jk - pzo.jk) (16-t): pzo.kl = fnzap3 (zvr.jk, zpzr), де zpr - видані роздрібною ланкою замовлення на закупівлі, що перебувають у поштових каналах; zvr - темп видачі замовлень РЛ на закупівлю товарів; pzo - темп потоку замовлень в оптову мережу, (од./тижд.); zpzr - запізнення пересилання замовлень із РЛ. Р-ня, що відображають транспортне запізнення товарів на шляху з оптової ланки в роздрібну, мають вигляд: (17-u): Wpr.k = topr.j + dt*(oto.jk -ptr.jk) (18-t): ptr.kl = fnzap3(oto.jk, zttr),де topr - кількість товарів, що перебувають на шляху до РЛ; oto - темп відвантаження товарів із запасів оптових баз; ptr - темп потоку товарів до РЛ; zttr - запізнення транспортування товарів до РЛ. Рівняння початкових умов і параметри моделі Поч і попер зн темпу потоку замовлень до РЛ рzr повинні бути задані чисельно:(54-n): рzr = pzn. Pzn-поч зн темпу потоку замовлень до РЛ. Поч зн к-сті невиконаних замовлень у РЛ: (55- n): nzr = upr * (mzr + uzr), де upr - поч зн середнього темпу надходження замовлень до РЛ;mzr - мін можливе запізнення викон замовлень РЛ;uzr - середнє запізнення викон замовлень РЛ, пов'язане з відсутністю на складі деяких видів товарів при загальному "нормальному" обсязі запасів. Початкові значення рівня фактичних запасів у РЛ fzr: (56- n): fzr = kpr*upr, де kpr - коеф запасу для РЛ. Поч зн середнього темпу надходження замовлень до РЛ upr в усталеному режимі: (57- n): upr = рzr. Поч к-сті замовлень і товарів, що рухаються каналами с-ми в усталеному режимі дорівнюють добутку темпу потоку замовлень до РЛ на тривалість відповідного запізнення (58- n): zor = zozr * рzr; (59- n): zрr = zрzr * рzr; (60- n): Wpr = zttr * рzr, де zor - поч зн к-сті замовлень в РЛ, що перебувають на стадії оформлення; zozr - запізнення оформлення замовлень у РЛ; zpr - поч зн к-сті виданих РЛ замовлень на закупівлі, що перебувають у поштових каналах; zpzr - запізнення пересилання замовлень із РЛ; topr - поч зн к-сті товарів, що перебувають на шляху до РЛ; zttr –зап транспортування товарів до РЛ.Знач парам мод дин встановлюються у результаті розв'язання задачі парам ідентиф кожного об'єкта окремо. Виберемо такі значення параметрів: мінімальні запізнення виконання замовлень: mzr= mzo= mzр=1,0; середні запізнення виконання замовлень, пов'язані з відсутністю на складі деяких видів товарів при загальних "нормальних" обсягах запасів: uzr=0,4; uzo=0,6; тр =1,0; коефіцієнти запасу: kpr=8; kpо=6; kpр=4; постійні часу усереднення вимог: kur=kuо=kuр=8; запізнення регулювання запасів і заповнення каналів: zrzr= zrzо= zrzр=8; запізнення оформлення замовлень на закупки товарів: zоzr=3; zоzо=2; zоzр=1; запізнення пересилання замовлень: zpzr= zpzо=0,5; запізнення транспортування товарів: zttr=1,0; ztto=2,0; запізнення попередньої підготовки виробництва: zpрр = 6,0; максимально допустима виробнича потужність: рmр=1000* pzri; початкове значення темпу потоку замовлень до РЛ: pzn =1000; крок моделювання: dt=0,05.

Аналіз__динаміки__виробничо-збутової__системи Розроблена модель динаміки ВЗС дозволяє проаналізувати її поведінку при зміні попиту на товар pzr. Розглянемо реакцію системи на +10% ступінчасту зміну темпу надходження замовлень pzr, що має місце у січні місяці (рис. 10.5). Реакція системи має коливальний повільно затухаючий характер. Виниклі коливання представлені темпами видачі замовлень, випуску продукції, розмірами запасів на складах й обсягом невиконаних замовлень. Через запізнення бухгалтерських розрахунків, закупівель і поштового зв'язку збільшення замовлень для оптової ланки pzo на 10% відстає від росту вимог до роздрібної ланки pzr приблизно на місяць. Зростання темпу видачі замовлень pzo не припиняється при досягненні +10%: на 11-му тижні він досягає +18% завдяки новим замовленням, що надійшли від роздрібної ланки. Причинами цього є: необхідність відновлення товарних запасів fzr; необхідне збільшення товарних запасів fzr відповідно до нового попиту pzr; необхідне для підняття на новий +10%-й рівень замовлень і товарів, що перебувають у каналах забезпечення fuzr. Збільшення замовлень для відновлення складських запасів і товарів у каналах забезпечення є одноразовим додаванням до обсягу початкових замовлень. Коли вони будуть виконані, то замовлення РЛ оптовим базам pzo знову скоротяться до рівня десятипроцентного зростання продажів.Замовлення, що надходять з ОЛ на заводський склад pzp, зростають ще більше. Це пояснюється тим, що обсяг замовлень, які поступають до ОЛ pzo, покриває більш ніж чотиримісячні обороти роздрібного продажу pzr й складається помилкове враження про стійкий ріст обсягу ділової активності. Тому за мовлення ОЛ, що надходять на заводський склад, включають не тільки +18% приросту отриманих ними замовлень, але й відповідне збільшення їхніх складських запасів fzo, а також збільшення замовлень і товарів у каналах забезпечення між ними fuzo. У результаті цього замовлення, що надійшли на заводський склад pzp, досягають на 14-му тижні максимального збільшення в +34% відносно рівня грудня минулого року. Виробничі замовлення цехам pzzp видаються виходячи зі зростаючого обсягу замовлень, що надходять на заводський склад pzp, з урахуванням зменшення запасів готової продукції fzp, які знизилися на 15%. Виробничі замовлення pzzp до 15-й тижня зросли на 51%. У результаті на 21-му тижні випуск готової продукції vgp перевищив рівень, що був у грудні, на 45%. Як тільки замовлення РЛ на поповнення запасів будуть виконані, його замовлення pzо відповідно скоротяться. В ОЛ виявлять, що обсяг виданих ними замовлень pzр, а також рівень їх товарних запасів fzо і заповнення каналів забезпечення fuzо перевищують дійсні потреби. Цей надлишок буде віднятий з поточних замовлень виробництву pzр, так що їхній рівень на 32-му тижні буде на 6% нижче рівня роздрібного продажу pzr й тільки на 4% вище рівня, досягнутого в грудні. У вересні й жовтні (на 39-му тижні) випуск продукції на заводі vgp виявиться на 3% нижче, ніж у грудні, і на 13% нижче рівня поточного роздрібного продажу. Періодичні коливання роздрібних продажів. Припустимо, що в минулому система функціонувала в умовах постійного попиту на продукцію pzr=1000. Потім у січні продажі починають збільшуватися й наприкінці березня зростають на +10%, а до кінця вересня спостерігається 10-процентний спад і, нарешті, наприкінці грудня повернення до попереднього рівня pzr=l000. Початкове зростання темпів видачі замовлень і випуску продукції багато в чому схоже з розглянутим раніше. Відмінністю є те, що перші максимуми функцій дещо менші й відстають за часом. Однак у той час, коли система вже повинна була вийти зі стану пері виробництва, вона одержує додатковий понижуючий поштовх, викликаний спадом роздрібних продажів pzr. Як насідок, кількість замовлень, що надходять з ОЛ у ВЛ pzp, знизилась у жовтні в порівнянні зі звичайним рівнем на 40%, а обсяг випуску продукції vgp впав у листопаді на 60% у порівнянні з нормальним рівнем. У наступному році випуск продукції vgp продовжує коливатися між точками +72% і - 60% відносного нормального рівня. Товарні запаси коливаються в таких межах: у роздрібній мережі - від +12% до -12%; в оптовій мережі - від +32% до -33%; на заводському складі - від +62 до -45%. Мод інформаційно-обч мережі колективного використання Одним із напрямків в обл створення технічного забезпечення для систем керування територіально розподіленими об'єктами є використання інформаційно-обчислювальних мереж (ІОМ), цифрових мереж інтегрального обслуговування, що дозволяють найефективніше використовувати ресурси обробки та зберігання інформації. У структурі інформаційно-обчислювальних мереж у загальному випадку виділяють рівні базової (магістральної) мережі, що реалізує обмін інформацією між центрами колективного користування, і термінальною (абонентською) мережею, які забезпечують обмін інформацією між користувачами і ЕОМ. Осн структурними ел ІОМ є: вузли комутації потоків, що здійснюють всі основні операції з управління мережею, включаючи комутацію і маршрутизацію потоків повідомлень (пакетів); концентратори, що забезпечують спряження вхідних низькошвидкісних каналів зв'язку з вихідним високошвидкісним каналом; термінали, які виконують функції організації доступу користувача до ресурсів мережі і функції з локальної обробки інформації; канали зв'язку, що реалізують обмін інформацією між вузлами мережі (вузлами комутації, концентраторами, терміналами) з необхідною якістю. Роботу фрагмента такої ІОМ на рівні взаємодії термінальної і базової її частин можна подати у такому вигляді. Інформація, що потребує обробки, надходить з терміналів користувачів у вигляді повідомлень довжиною q біт з інтенсивністю X повідомлень/с. Абонентська ЕОМ, підключена до вузла комутації, продуктивністю h біт/с обробляє інформацію, що надходить від концентраторів. Мультиплексні канали ЕОМ обслуговують по к терміналів кожен, передаючи дані до ЕОМ зі швидкістю b біт/с. При нестачі обчислювальної потужності для обробки інформації користувачів абонентська ЕОМ через вузли комутації та магістральний канал зв'язку з пропускною здатністю c біт/с підключається за допомогою центру комутації до ЕОМ верхнього рівня мережі (головних ЕОМ), які мають сумарну продуктивність Н біт/с за наявності п мультиплексних каналів. При цьому вважається, що процеси комутації виконуються миттєво. Як вихідний потік джерела И розглядається сумарний потік повідомлень від терміналів (потік на виході концентратора). Вихідний потік Q-схеми складають обслужені повідомлення під час роботи каналів K_l і K₂, а також втрачені повідомлення при відключенні (заблоковано) каналу K₂.У такій постановці розв'язання цієї задачі аналітичним методом (в явному вигляді) з використанням теорії масового обслуговування не виявляється можливим через стохастичний характер роботи механізму блокувань. Оцінка характеристик розглянутого фрагменту ІОМ може бути здійснена методом імітаційного статистичного моделювання. Моделювання__задач_оперативного_управління_виробництвом Розглянемо одну з функціональних задач підсистеми оперативного управління основним виробництвом «Розрахунок плану здачі та отримання деталей у натуральному вираженні». На підприємствах з дискретним характером виробництва процес руху виробів (деталей, вузлів) складається зі стадій заготовки, механообробки та складання. Зазвичай процеси заготовки та складання мають детерміновану природу, а механообробки - стохастичну. Фактично механообробні підрозділи виробництва є кібернетичними системами типу «чорного ящика», на вхід яких надходить потік заготовок, а на виході є потік партій готових деталей. Кількість деталей прийнятної якості в партії і час випуску - випадкові величини. Для зменшення стохастичності і надання потоку партій деталей, що надходять на складання, ритмічного характеру заздалегідь до початку планового періоду створюються заділи деталей. Під заділами (запасами) тут розуміють заготовки, покупні комплектуючі вироби, готові деталі і т.ін., що утворюються через неповну узгодженість часу виконання роботи на окремих лініях або робочих місцях (оборотні) або спеціально призначені для забезпечення безперебійного ходу роботи складального виробництва. Страхові заділи призначені для локалізації непередбачених перебоїв і неполадок з тим, щоб не дати їм поширитися далі у напрямку технологічного маршруту. У зв'язку з цим у підсистемі оперативного управління основним виробництвом постає задача визначення оптимального розміру страхового заділу деталей, який забезпечуватиме безперебійну (з імовірністю простою p_pr не вище заданої p_pr <p*) роботу складального цеху. У процесі виробництва можливі: нормальний режим роботи, коли деталі з цеху 1 надходять в оборотний заділ (1), а з оборотного заділу - на складання (3); аварійний режим - коли деталі з цеху 1 не надходять, оборотний заділ використано, а складання в цеху 2 забезпечується тільки за рахунок страхового заділу (4); простій складального виробництва - коли немає потоку деталей з цеху 1, а запаси деталей в оборотному та страховому заділах витрачені; перехідний режим - коли в оборотному заділі є деталі і він поповнюється з цеху 1 (1), деталі надходять на складання (3), а крім того, йде комплектування страхового заділу (2). процес заготовки виробів для складання (деталей, покупних комплектуючих виробів) можна подати у вигляді деякого джерела (И), що видає детермінований потік покупних комплектуючих виробів і стохастичний потік партій деталей для складання. Напрямки__розвитку__засобів__моделювання Розвиток і удосконалення засобів моделювання об'єктів базується на успіхах у розвитку математики, обчислювальної техніки, інформаційних технологій, засобів телекомунікацій. Основними напрямками розвитку і вдосконалення методів та засобів моделювання об'єктів є удосконалення існуючих і розробка нових:математичних моделей, що більш адекватно описують досліджувані процеси;більш точних і економічних методів; більш зручних програмних засобів; більш потужних технічних засобів. Розвиток математичних моделей здійснюється у напрямку більш повного врахування таких властивостей об' єктів як невизначеність даних, врахування випадкових факторів, динамічного характеру параметрів. Підвищення ефективності методів здійснюється у напрямку підвищення їх точності, зниження часової і ємкісної складності. Серед найважливіших напрямків розвитку програмних засобів виділяються: створення об'єктно-орієнтованих візуальних середовищ і інтелектуалізація пакетів програм. Першим кроком інтелектуалізації пакетів програм служить створення інтелектуальних оболонок для існуючих пакетів. Такі оболонки виконують роль посередника між користувачем і пакетом, вони генерують необхідні інструкції щодо користування пакетом, дають консультації, інтерпретують і пояснюють результати моделювання. Вдосконалення технічних засобів моделювання інтенсивно розвивається у напрямку розпаралелювання процесів, зокрема шляхом використання паралельних і мультипроцесорних систем.