- •Відсутні питання: 124, 94, 118
- •1.Поняття приватного права
- •2.Європейські родини приватного (цивільного) права
- •3. Цивільне право як галузь права
- •4. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •5. Поняття цивільного законодавства
- •Стаття 4. Акти цивільного законодавства України
- •6. Загальна х-ка цку
- •7. Дія цивільного законодавства
- •8. Застосування та зміст аналогії в цивільному праві Стаття 8. Аналогія
- •9. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •10. Поняття та елементи цивільних правовідносин.
- •12. Види цивільно-правових відносин.
- •15.Загальні положення про фізичну особу
- •Глава 4 загальні положення про фізичну особу Стаття 24. Поняття фізичної особи
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатністі. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмежена дієздатність фізичної особи. Визнання фіз..Особи недієздатною.
- •19. Поняття та значення місця проживання.
- •20.Визнання гром. Безвісно відсутнім. Оголошення гром. Померлим.
- •21. Опіка та піклування
- •22. Поняття громадського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •23. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи
- •25. Види (форми) юридичних осіб
- •27. Орган юридичної особи
- •28. Вид та зміст установчих документів юр осіб
- •29. Філії та представництва юр осіб.
- •32) Визначення юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •33) Юридичні особи приватного та публічного права
- •34) Правове положення господарських товариств
- •35) Поняття та види кооперативів
- •36) Об'єднання громадян як цивільні правовідносини
- •37)Правовий статус релігійних організацій
- •38. Поняття держави як суб’єкта цивільного права
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних відносинах
- •40. Причини правосуб’єктності держави україни
- •41. Форми участі держави
- •42. Види цивільних правовідносин, в яких держава виступає суб’єктом
- •43. Арк як суб’єкт цивільних відносин
- •44.Правове становище територіальної громади в цивільних відносинах
- •45. Відповідальність за зобов'язаннями держави, автономної республіки крим, територіальних громад
- •46. Поняття обєктів цивільних прав (правовідносин)
- •Глава 12 (цк)
- •47. Поняття та класифікація речей. Майно.Майновий комплекс.
- •48.Гроші та цінні папери як обєкти цив прав
- •49. Дії та результати дій як обєкти цив прав
- •50. Продукти творчої діяльності як об'єкти права.
- •51. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •52. Об'єкти цивільних правовідносин
- •53. Поняття і ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів
- •54. Зміст правчинів. Тлумачення їх.
- •55. Види правочинів
- •57. Форма правочину. Юридичні наслідки порушення форми правочину
- •58. Поняття та види недійсних правочинів
- •59. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •60. Поняття представництва, його значення та зміст
- •61.Суб'єкти представництва. Повноваження представника
- •62.Види та виникнення представництва
- •63.Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень
- •64.Довіреність та її види . Форма довіреності . Передоручення
- •65.Припинення довіреності.
- •66. Поняття і значення строків і термінів у цивільному праві
- •67. Класифікація строків у цивільному праві
- •68.Порядок числення строків у цивільному праві
- •69. Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •70. Види строків позовної давності
- •71. Початок і кінець течії строків позовної давності
- •73.Наслідки спливу позовної давності.
- •74.Вимоги,на які позовна давність не поширюється.
- •75.Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •76.Зміст та здійснення особистих немайнових прав.
- •78.Особисті немайнові права,що забезпечують соціальне буття фізичних осіб.
- •79. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •83.Зміст права власності.
- •84.Способи виникнення права власності.
- •85. Припинення права власності.
- •86.Поняття захисту права власності. Співвідношення понять “захист права власності” і “охорона права власності”.
- •88. Захист прав титульних посесорів ( володільців).
- •89. Захист прав на чужі речі. (Захист прав заставоутримувача, забудовника тощо)
- •90. Поняття права приватної власності.
- •91.Загальні положення про державну власність та її види
- •92. Поняття права державної та комунальної власності.
- •93. Підстави виникнення і припинення права власності
- •95. Право власності на землю
- •96. Речові права на чуже майно
- •97. Сервітути. Поняття та види.
- •99. Суперфіцій
- •100.Володіння та право володіння.
- •101.Поняття іпотеки як права на чужі речі.
- •102.Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майном).
- •103.Захист прав на чужі речі.
- •104.Поняття, юридичний статус права спільної власності.
- •106 .Право спільної часткової власності: пон, підстави виникн та припин
- •107. Право спільної сумісної власності: пон, підстави виникн та припин
- •108. Порядок володіння користування та розпорядженням спільним майном.
- •109.Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту прав спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискус. Питання до поняття об’єктів індик. Вл.
- •111. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •112. Поняття і джерела авторського права. Суб єктивне авторське право, його зміст і межі.
- •113. Об єкти авторського права. Види об єктів, що охороняються авторським правом.
- •115. Суміжні права. Поняття та види.
- •116. Поняття і джерела права промислової власності. Оформлення прав на об єкти промислової власності.
- •117.Субєкти права промислової власності.Оформлення пра на об’єкти промислової власності.
- •119.Поняття цивільно-правової відповідальності.Форми і види.
- •120.Умови цивільно-правової відповідальності
- •121.Моральна шкода
- •122.Збитки та їх відшкодування.Принцип повного відшкодування.
- •123.Випадки обмеженої відповідальності
86.Поняття захисту права власності. Співвідношення понять “захист права власності” і “охорона права власності”.
Під захистом права власності в ЦП розуміється низка передбачених законодавством заодів, що вживаються у випадках порушення цього права та спрямовані на захист і відновлення відносин власності.
Відповідно до ст.386 ЦК. держава забезпечує рівний захист усіх суб’єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення дій, що порушують або можуть порушити її право. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової або моральної шкоди.
Поняття захисту права власності є складовою частиною поняття захисту цивільних прав та інтересів.
Заходи, що забезпечують захист відносин власності, поділяються на речово-правові та зобов’язально-правові. Речово-правові заходи спрямовані на захист права власності як абсолютного права. Вони захищають повноваження власника на володіння, користування та розпорядження майном. Зобов’язально-правові заходи застосовуються у випадках, коли власник пов'язаний з правопорушником зобов’язальними відносинами.
Співвідношення між захистом та охороною цивільних прав та інтересів. Правову охорону слід розглядати на двох рінях: рівень- правове регулювання цивільних відносин; рівень- встановлення юридичних засобів, спрямованих на реалізацію суб’єктивного цивільного права та запобігання його порушення.
Охорона цивільних прав та інтересів має місце на етапі до їх порушення, а цивільно-правовий захист- після їх порушення.
87. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власності.
До речово-правових позовів належать: позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позов про захист права власності від порушень, не пов’язаних з позбавленням володіння ( негаторний позов), позов про визнання права власності. Зазначені позови є абсолютними та можуть бути заявлені до будь-якої третьої особи, яка порушила це право.
Віндикаційний позов – це позов неволодіючого власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння ( ст.387 ЦК.). Цей позов має позадоговірний характер. Об’єктом індикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Позивачем може бути власник майна ( фіз. чи юр. особа та інші суб’єкти, визначені ст.2 ЦК), який на момент позову не володіє цим майном. Також позивачем може бути особа, яка володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, на підставі договору ( титульний володілець майна). Відповідачем є особа, яка незаконно володіє майном, тобто без відповідної правової підстави або коли такі підстави раніше були, а потім відпали. Предмет позову – є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має винести рішення. Можливість витребування майна за віндикаційним позовом залежить від того, чи є набувач майна добросовісним або недобросовісним та від того, чи придбане майно відплатно або безвідплатно.
Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння ( ст.391 ЦК). Негаторний позов пред’являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Об’єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду. Позивач – власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно ( титульний володілець). Відповідачем є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомочність щодо користування чи розпорядження майном. Предметом є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Умовою задоволення негаторного позову позивача є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, задоволення позовних вимог не залежить від наявності вини відповідача.
Позов про визнання права власності – це позадоговірний позов власника майна про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності ( ст.392 ЦК). Об’єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Позивач – власник індивідуально-визначеного майна, право якого оспорюється чи не визнається іншою особою, з якою власник не перебуває у зобов’язальних відносинах, або власник, який втратив документ, що засвідчує його право на майно. Відповідачем є особа, яка оспорює права власності на майно, або особа яка хоч не оспорює права власності на майно, але і не визнає його. Предметом вказаного позову є вимога про визнання його права власності.