- •Наука кримінального права її зміст та задачі
- •Поняття, предмет, методи кримінального права
- •3. Принципи кримінального права
- •Поняття кримінального закону його риси та значення
- •5. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •Види диспозицій і санкцій в кримінальному законі
- •19.Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом
- •20.Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •21.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •22.Поняття кримінально-правової бездіяльності,умови відповідальності
- •23.Поняття причинного зв’язку та йог значення в кримінальному праві
- •24.Поняття та види суспільно-небезпечних наслідків злочину
- •25. Факультативные признаки объективной стороны и их значение
- •26. Субъект преступления
- •27. Возраст уголовной ответственности
- •29. Невменяемость и ее критерии
- •30. Специальный субъект преступления
- •31. Поняття та ознаки суб’єкивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •По времени возникновения и реализации умысел подразделяется на:
- •По направленности и степени конкретизации последствий умысел подразделяется на:
- •Часть 1 ст.25 ук определяет, что неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
- •37.Злочинна недбалість, її критерії.
- •38.Злочини з двома формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40.Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41.Юридична та фактична помилка в кримінальному праві.
- •42.Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення
- •48. Виконавець злочину
- •55. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину
- •56. Поняття та форми множинності злочинів
- •57. Поняття і види повторності, відмінність від продовжуваного злочину
- •58. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •59. Рецидив злочину та його види
- •60. Поняття необхідної оборони. Умови правомірності
- •68. Поняття та мета покарання за кримінальним законодавством України
- •69. Система покарань, класифікація видів покарань
- •70. Штраф як вид покарання. Принципи призначення штрафу
- •71. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •72. Підстави та порядок призначення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •79. Позбавлення волі на певний строк
- •80. Довічне позбавлення волі. Умови застосування Стаття 64. Довічне позбавлення волі
- •Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі
- •81. Загальні засади призначення покарання Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- •82. Поняття та види обставин що пом'якшують покарання Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
- •83. Обставини, які обтяжують покарання Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
- •84. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •86. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •87. Поняття звільнення від покарання та його відбування
- •88. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •90. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •2. Лицо, после совершения преступления или постановления приговора заболевшее иной тяжелой болезнью,
- •1. Амнистия объявляется законом Украины в отношении определенной категории лиц.
- •2. Законом об амнистии лица, совершившие преступление, могут быть полностью или частично освобождены от уголовной ответственности либо от наказания.
- •3. Законом об амнистии может быть предусмотрена
- •1. Помилование осуществляется Президентом Украины в отношении индивидуально определенного лица.
- •2. Актом о помиловании может быть осуществлена замена осужденному назначенного судом наказания в виде пожизненного лишения свободы на лишение свободы на срок не меяее двадцати пяти лет.
- •1. Принудительное лечение может быть применено судом, независимо от назначенного наказания, к лицам, совершившим преступления и имеющим болезнь, которая представляет опасность для здоровья других лиц.
- •2. В случае назначения наказания в виде лишения свободы или ограничения свободы принудительное лечение осуществляется по месту отбывания наказания.
- •97. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •98. Види покарань що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості іх призначення.
- •99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види)
87. Поняття звільнення від покарання та його відбування
Досягнення мети покарання передбачає не тільки обов'язковість його застосування до винного, а й достатність його виконання. Під достатністю розуміється такий обсяг застосування покарання, який свідчить про досягнення його мети. При перевищенні рівня достатності досягнута мета покарання може бути втрачена. Цей інститут кримінального права одночасно є проявом гуманізму з боку держави до осіб, які засуджені за вчинення злочину .
Звільнення від покарання застосовується виключно відносно осіб, які визнані винними обвинувальним вироком суду і засуджені до відбування покарання.
Усі передбачені розділом XII КК види звільнення від покарання та його відбування можуть бути поділені на два види;
звільнення від покарання;
звільнення від відбування покарання.
Звільнення від покарання включає в себе:
звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності;
звільнення на підставі актів про амністію або помилування.
Звільнення від відбування покарання об'єднує всі залишені види:
звільнення від відбування покарання з випробуванням;
звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;
звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;
умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
заміна невідбутої частини покарання більш м'яким;
звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
звільнення від відбування покарання за хворобою.
|
|
|
|
Крім цієї класифікації, вказані види звільнення від покарання та його відбування можуть бути поділені так:
безумовні;
умовні.
До безумовних видів звільнення від покарання та його відбування належать:
звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності;
звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;
звільнення від відбування покарання за хворобою;
амністія І помилування.
До умовних видів звільнення від покарання та його відбування належать:
звільнення від відбування покарання з випробуванням;
звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;
умовно дострокове звільнення від відбування покарання. Амністія і помилування за загальним правилом не входять до жодної з цих груп, хоча найчастіше вони застосовуються як безумовні види звільнення. Разом з тим, теоретично можливі випадки видання актів амністії й помилування, які передбачають відповідні умови їх застосування.
88. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Звільнення від відбування покарання з випробуванням полягає у звільненні засудженого від основного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням допускається тільки: 1) при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк п'ять років чи менше; 2) з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи.
Отже, цей вид звільнення від відбування покарання не може бути застосований, якщо; а) особі призначено основне покарання у виді штрафу, громадських робіт, арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, позбавлення волі на строк більше п'яти років; б) у суду з урахуванням обставин справи не виникло переконання в тому, що для виправлення особи немає необхідності в реальному виконанні покарання.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітнього може бути застосоване лише у разі засудження його до позбавлення волі на строк п'ять років чи менше (ч. 2 ст. 104).
Крім тяжкості вчиненого злочину, про особу винного можуть свідчити її вік, стан здоров'я, поведінка до вчинення злочину в побуті, за місцем роботи чи навчання, визнання її учасником війни, наявність у неї нагород, наявність судимості, адміністративних стягнень тощо. До інших обставин, які враховуються судом при застосуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням, належать: сімейне становище винного, наявність на його утриманні інших осіб, тяжкі захворювання членів сім'ї, громадянство і місце проживання винного тощо. Про врахування тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи див. також коментар до ст. 65.
Умовами, за яких випробування буде вважатися успішним (ч. 2 ст. 75, ч. 2 ст. 78) є: 1) невчинення засудженим нового злочину протягом визначеного, судом іспитового строку; 2) виконання протягом цього ж строку покладених на нього обов'язків (про Їх зміст див. ст, 76 та коментар до неї); 3) невчинення засудженим систематично правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення (про поняття таких правопорушень див. коментар до ст. 78). Дотримання зазначених умов свідчить про те, що засуджений довів своє виправлення.
Згідно зі ст. 77 у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Оскільки ухилення засудженого від цих покарань тягне відповідальність за ч. 1 ст. 389, то в разі такого ухилення протягом іспитового строку суд призначає винному покарання за правилами, передбаченими ст. ст. 71 і 72, і направляє засудженого для відбування покарання.
Вчинення засудженим протягом іспитового строку дисциплінарних правопорушень, а також адміністративних правопорушень, які не були систематичними, та/або не потягли за собою адміністративні стягнення, та/або не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, за змістом ст. ст. 75, 76 і 78 не береться судом до уваги при визнанні випробування успішним.
Ч. З ст. 75 визначає тривалість іспитового строку, протягом якого засуджена особа повинна довести своє виправлення, - від одного до трьох років. Цей строк законом не диференціюється залежно від виду і міри призначеного покарання. Проте суд при встановленні тривалості іспитового строку на свій розсуд може враховувати тяжкість злочину, особу винного, вид і міру покарання та інші обставини.
При звільненні від відбування покарання з випробуванням неповнолітнього іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до двох років (ч. З ст. 104).