Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фінанси.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
801.59 Кб
Скачать

16. Організаційна структура фінансової системи.

Організаційна структура фінансової системи – це сукупність фінансових органів та інститутів, яка характеризує управління фінансами.

Склад фінансової системи

Органи управління:

- МФУ

- ДПА

- КРУ

- ДКУ

- Рахункова палата

- Держфінпослуг

- Пенсійний фонд

- Фонди соціального страхування

Фінансові інститути:

- НБУ

- комерційні банки

- страхові компанії

- небанківські кредитні установи

- міжбанківська валютна біржа

- фондова біржа

- фінансові посередники

Рис. Склад фінансової системи

17. Суть державних фінансів як сфери централізованих фінансів суспільства, їх ланки.

Державні фінанси є основою економічного життя держави, розвитку її економіки, зростання матеріального добробуту населення. Наявність державних фінансів об’єктивно зумовлена необхідністю розподілу і перерозподілу ВВП між верствами населення, підприємницькими структурами і окремими територіями.

Державні фінанси – центральна ланка фінансової системи, через яку здійснюється вплив фінансів на економічний і соціальний розвиток країни.

Державні фінанси – це:

- центральна підсистема фінансової системи країни, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток країни;

- сукупність економічних відносин, пов’язаних з первинним і вторинним розподілом ВВП з метою утворення грошових фондів, необхідних для виконання державою, властивих їй функцій.

- сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність.

Отже, державні фінанси – це система грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Головне призначення державних фінансів — за допомогою різних фінансових інституцій сприяти успішному економічному й соціальному розвитку держави, забезпеченню прав і свобод людини. Це досягається завдяки методам і формам мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави та використання їх для розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населення, утримання армії, органів усіх ланок влади.

Через ДФ опосередковується майже 80% фінансових відносин.

Ланки ДФ:

- Зведений бюджет України - сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу іпрогнозування економічного і соціального розвитку держави, включає: держ бюджет, зведений бюджет АРК, зведені бюджети областей, міст Києва та Севастополя.

- Фінанси державного сектор економіки, які в свою чергу включають:

- Фінанси державних підприємств та організацій характеризують систему економічних відносин щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на підприємствах з державним капіталом для забезпечення ефективного розвитку їх на всіх стадіях життєвого циклу.

- Фінанси підприємств комунальної власності.

- Державні цільові фонди – сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні центральних та місцевих органів влади і використовуються на певні цілі, що мають першорядне значення для країни: ПФ, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ФСС від нещасних випадків на виробництві, фонд загальнообязкового соціального страхування на випадок безробіття, валютний фонд.

- Державний кредит – сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає держава (в особі МФУ, республіканських і місцевих органів влади), а кредиторами – юридичні або фізичні особи.

- Загальнодержавні фінансові резерви – грошові ресурси, що резервуються державою для забезпечення непередбачуваних витрат і спеціальних потреб.

Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кожним громадянином з огляду на відповідні об'єктивні причини. До них належить зокрема, структурна перебудова економіки, боротьба з монополізмом, захист навколишнього середовища, оборона, правопорядок, захист тих громадян, які на ринку входять до числа споживачів — інваліди, діти, престарілі, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення й страхування, охорона здоров'я тощо. Виходячи з цього, держава будує свою фінансову політику, головним завданням якої є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів із метою прискорення зростання матеріального виробництва й добробуту населення. Для побудови такої моделі треба визначити рівень втручання держави у господарську діяльність виробничих структур і рівень зобов'язань держави в питаннях соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.