Середній мозок

Середній мозок складається з ніжок великого мозку і чотиригорбикового тіла. Скла з сільвієвого проводу. У стінці мозкового водопроводу містьться ядра 3-го і 4-го черепних нервів окорухового і блокового – які відп за розширення зіниці та фокусування.

У середньому мозку розташованні скупчення сірої речовини у вигляді ядер чотиригорбикового тіла, ядер окорухової і блокового нервів, червоне ядро і чорна речовина.

Передні горби чотирьохгорбикового тіла є первинними зоровими центрами- а задні – первинними слуховими центрами.

Середній мохок відповідає за складні рефлекторні функціїі бере участь у автоматизації рухів.

Чорна речовина – повязанна зі складним актом координування ковтання і жування, регуляцією рухів пальців рук. Руйнування цієї речовини викликає значне зниження дофаміну що викликає порушення рухової функції – паркінсонізм.

Червоне ядро – регулювання м’язового тонусу. Керує атоматичними рухами, підтримує тонус мускулатури.

Передній мозок

Складається з 2 частин – проміжного мозку – до якого належать зорові горби і підгорбова ділянка і кінцевого до якого належать кора і підкіркові вузли.

Проміжний мозок скл. З 4 частин : Підзгіря( епіфіз) Згір’я (таламус) Підзгір`я (гіпоталамус) і третього мозкового шлуночка.

Епіталамус – скл з шишкоподібної залози і двох вуздечок. Шишкоподібна залоза(епіфіз) – залоза внутрішньої секреції.

Згір’я (таламус) або зорові горби – ділиться на 3 частини передню, медіальну і латеральну. Кожна частина це скупчення ядер які діляться за функціональністю на специфічні(перемикальні і Асоціативні) і неспецифінці (модулюючі). Кожен нейрон перемикальних ядер активується подразненням певної рецептивної ділянки тіла – вони є центральною частиною головних аферентних систем- яка здійснює передачу і обробку сенсорної інформації перш ніж пропустити її до кори великого мозку. Через ці ядра проходить уся чутлива інформація за винятком нюхових рецепторів!

Серед перемикальних ядер виділяють:

Вентробозагальні ядра – центр сомато-сенсорної системи. Вони діляться на 2 частини)

• Задньобічне вентральне ядро – через які іде інформація від шкірних рецепторі тулуба, пропріорецепторів мязів і суглобів.

• Задньоприсередьнє вентральне ядро – інервація лицевої частини голови.

Асоціативні ядра – (мовні і гностичні функції як я зрозумів) Спочатку вони їдуть до 6-5 шарів кори а потім доходять до 1-2 і вступають у контакт із пірамідальними нейронами за допомогою аксо-дендритних синапсів.

Неспецифічі( модулюючі) ядра – надсилають свої сигнали дифузно до всіх полів кори великого мозку, виявляючи активуючий вплив на них. До неспецифічних модулюючих ядер належать – при середні внутрішньо пластинкові і передньовентральні.

Внутрішньопластикові ядра розташованні по всьому таламусу. Важливу роль серед цих ядер відіграє при пучковий ядерний комплекс – сбди надходять аферентна імпульсація від стовбурових структур мозочка, а еферентні волокна прямують до кори великого мозку і основних ядер. Також одним із найважливіших внутрьшнопластинкових ядер є центросерединнє ядро – яке пов’язане майже с усіма іншими ядрами таламуса.

Припучковий комплекс – бере участь в організації ігрової поведінки, відіграє важливу роль у підготовці рухових, особливо орієнтованих реакцій, полегшує набуття інструментальних навичок.

Таламус є вищим центром больової чутливості

Підзгір`я – прилягає до згір’я внизу, відділяюсичь від нього борозенкою. Воно скл. З 32 пар ядер які об’єднують у 5 груп:

1. Передзорова – Скл. З навколошлуночкового, при середнього та бічного перед зорових ядр.

2. Передня група - це надзорове і пришлуночкове ядра

3. Середня група - утворенна вентроприсереднім і дорсоприсереднім ядрами

4. Зовнішня група – до її складу входять латеральне гіпотоламічне ядро і горбове ядро

5. Задня група – Сформована заднім гіпоталамічним ядром і кількома сосочковими ядрами.

Передзорові і передні ядра – утворюють гіпофізіологічну ділянку, нейрони якої продукують рилізинг – гормони, що регулюються функцію адреноіпофіза, там також знаходяться нейрони що реагують на температуру тіла – центральні терморегулятори.

Третій мозковий шлуночок Утворює порожнину проміжного мозку, він розташований на сердинній площині між двома зоровими горбами.

Ретикулярна формація

Розташовання між верхнім цінцем спинного мозку та згірям і підзгірям.

Складається з нейронів різних типів і форм. Тут відбувається регуляцію збудливості усіх відділів ЦНС.

По висхідних шляхах ретикулярна формація справляє активуючий вплив на кору великого мозку, підтримуючи в ній стан неспання, модулює рефлекси, підтримує поставу, дихання.

Ядра Ретикулярної формація мають відношення до складних поведінкових реакцій та деяких вегетативних функцій.

Кінцевий мозок

Великий мозок ( це і є кінцевий мозок) – скл з 2 пікуль покритих корою, у пікулях головного мозку містяться перший і други шлуночки.

Передній відділ шлуночка розташований у лобовій частини – наз переднім рогом. На латеральній стінці переднього рога є значний випин – хвостате тіло. Задній ріг бічного шлуночка міститься у потиличній частині півкулі – там є випин ( пташина шпора).

Пікулі зєднанні мозолистим тілом. Всерединній великого мозку між лобовими частками і проміжним мозком мітяться скупчення сірої речовини – базальні ядра, або підкірков і ганглії – до яких належать – хвостате ядро.

Лушпина, бліда куля і огорожа. Хвостате ядро і лушпину об’єднують в смугасте тіло – що пов’язане з регуляцією рухлової функції. ( при ураженні смугастого тіла спостерігаються безперервні рухи кінцівок)

Бліда куля – регулює складні рухові акти, рухи ніг, рук при ходьбі, скорочення мімічної мускулатури.

Огорожа – бере участь у регуляції рухових вегетативних функцій, емоцій, сну. Виникнення сексуальної поведінки.

Великі пікулі головного мозку складаються з підкіркових гангліїв і кори. Морфологічно виділяють стародавню кору, давню і нову. До стародавньої кори належать - нюхова цибулина, нюховий горбок, передня пронизана речовина. Під мозолиста, напівмісяцева та бічні нюхові звивина. До давньої морский коник,зубчаста звивина, поясна звивина.

Кора – це сіра речовина півкуль утворенна нервовими клітинами. Ділиться на 4 частини – лобову, тімяну, потиличну і скроневу. Наглибщі борозни – Сільвієва і центральна.