ті, що припиняють правовідносини (звільнення з роботи).
За формою виразу юридичні факти поділяють на:
позитивні, що вказують на наявність певного явища дійсності, що породжує чи змінює правовідносини (укладення договору);
негативні, що визначають відсутність певних факторів чи явищ, що і є необхідним для виникнення для виникнення чи зміни правовідносин (відсутність іншого шлюбу на момент реєстрації).
В залежності від характеру впливу юридичних фактів на правовідносини, юридичні факти поділяють на:
факти однократної дії - це життєві обставини, з якими норми права пов'язують наслідки лише в одному конкретному випадку (смерть суб'єкта, договір купівлі-продажу між фізичними особами);
стан - це життєві обставини, що існують тривалий час, періодично породжуючи певні наслідки (громадянство, шлюб, піклування).
В залежності від зв'язку юридичних фактів із індивідуальною волею суб'єктів правовідносин, юридичні факти поділяють на:
події - життєві факти, що настають незалежно від волі та свідомості правовідносин, які, в свою чергу, поділяються на:
а) абсолютні події, що мають значення для невизначеної кількості суб'єктів (стихійне лихо);
б) конкретні події, що мають значення для визначеного суб'єкту (смерть);
дії - життєві обставини, що є результатом вольової поведінки суб'єктів та залежить від їх свідомості, які, в свою чергу, поділяють на:
а) правомірні - це життєві обставини, що визначаються як дії суб'єктів, які відповідають правовим приписам, серед яких розрізняють: індивідуальні акти (вчинки суб'єктів, що націлені на досягнення правового результату - укладення договору, подання заяви); юридичні вчинки (дії суб'єктів, що характеризують фактичну поведінку в реальних життєвих відносинах, що не передбачає настання правових результатів, які настають незалежно від бажання суб'єкта (факт визнання боргу, батьківства);
б) протиправні - це діяльність суб'єктів, що не відповідає правовим приписам та порушує суб'єктивні права і юридичні обов'язки, серед яких розрізняють проступки (протиправні діяння, що мають незначний ступінь суспільної небезпеки та не передбачені нормами кримінального права - конституційно-правові, адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні); злочини (протиправні діяння, що передбачені нормами кримінального права).
5. За складом юридичні факти поділяють на:
прості, що складаються з одного факту, якого достатньо для настання юридичних наслідків (ст. 98 Господарського кодексу України закріплює єдиний юридичний факт – вихід громадянина із виробничого кооперативу для того, щоб припинилося його членство в кооперативі)41;
складні, що являють собою певну сукупність елементів одного юридичного факту, необхідну для настання правових наслідків (ст. 98 Господарського кодексу України пов’язує вступ у члени виробничого кооперативу із:
а) письмовою заявою громадянина про вступ;
б) вступним і пайовим внеском громадянина;
в) рішенням правління (голови) кооперативу про прийом громадянина у члени кооперативу, що затверджено загальними зборами членів кооперативу)42.
6. За спрямованістю правових відносин юридичні факти поділяють на:
матеріальні, до яких належать фактичні обставини, котрі є підставами настання «матеріальних» правовідносин (наприклад, ст. 336 Цивільного кодексу України передбачає, що «особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею)43;
процесуальні, які пов’язані із юридичним процесом, його рухом і розвитком (наприклад, ст. 32 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що «у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею)44.
Фактичний склад: поняття, ознаки та види |
В юридичній літературі вченими фактичний склад визначається як система юридичних фактів, яка необхідна для настання юридичних наслідків (виникнення, зміни і припинення правовідношення)45. При цьому фактичний склад являє собою комплекс різнорідних, самостійних життєвих обставин, кожна з яких може мати значення особливого юридичного факту46.
На думку В. С.Нерсесянца фактичний склад характеризується як з тої позиції, що «...відповідно до гіпотези норми, реалізованої в правовідношенні, потрібна наявність не одного, а декількох юридично значущих фактів, які у своїй сукупності створюють фактичний склад, говорячи точніше, – юридико-фактичний склад даної конкретної ситуації, що правореалізується (правового випадку, справи)»47.
Серед багатьох поглядів щодо фактичний складу виділяється позиція С. Ф.Кечек’яна, який власне кажучи, не визнає особливе буття категорії фактичного складу, оскільки, на його думку, лише останній факт цього складу породжує правовідношення, і тільки він є юридичним фактом48. Найбільш класичним розумінням фактичного складу є його визначення як сукупності двох або декількох юридичних фактів, які необхідні для настання юридичних наслідків49.
Характеризуючи понятійне значення фактичного складу, доцільно виокремити його характерні ознаки:
являє собою кілька юридичних фактів, а не складний юридичний факт;
це група юридичних фактів, кожен з яких має самостійне значення;
виникнення правовідносин є можливим за наявності всіх фактів, що формують фактичний склад;
наявність фактичного складу передбачається у правових нормах.
Класифікація фактичних складів, дозволяє глибше проникнути до властивих їм рис, збагнути специфіку їхнього функціонування в механізмі правового регулювання. Класифікація фактичних складів дозволяє забезпечити більш чітку позицію законодавця й осіб, що застосовують правові нормативи при прийнятті рішень.
Як і юридичні факти, фактичні склади поділяються на правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. Правові наслідки, пов’язані з фактичною передумовою, можуть виражатися у виникненні, зміні або припиненні правовідношення.
За характером, фактичні склади поділяються на:
прості, що є комплексом фактів, між якими є вільний зв'язок. Для виникнення правовідносин неважливо, в якій послідовності вони виникають, а необхідним є факт їх повної наявності;
складні - це факти, що характеризуються жорсткою послідовністю виникнення, тобто накопичуються у визначеній послідовності (визнання майна нерухомим)