Короткий опис замку

Високий замок є зразком замків оборонного типу. Замок розташований на стрімкій горі висотою 380 м над рівнем моря, перепад висоти над місцевістю доходить місцями до 150 м. Будова замку в плані нагадує по формі лютню.

Мури замку спорудженні з природного каменю і цегли, товщина стін 1,6 м, співвідношення кам’яної і цегляної кладки 2:1. Замок мав сім оборонних веж – найбільша північно-східна вежа „Шляхетська” мала 5 поверхів, південно-східна „Босяцька” 4 поверхи. Вхід до замку прикривався в’їзним захабом з брамою, перед якою був оборонний рів з підйомним мостом. Щоб проникнути з захабу на територію замку треба було захопити ще чотирикутну оборонну вежу, бо через вежу був вхід на західне подвір’я. Сама територія замку розділена княжим палацом на велике західне і мале східне подвір’я. Східне подвір’я це додаткова фортеця у фортеці: перед княжим палацом знаходився оборонний рів з підйомним мостом, який прикривав вхідну браму. Княжий палац був пристосований до оборони, мав три поверхи вверх і ярус півниць. В палаці знаходились капличка, скарбниця, зброярня і мешкальні приміщення. Замок мав також запасний вихід.

В наймогутнішій фортеці Руського Королівства зберігались інсигнії влади Руських Королів - коронаційні клейноди, зокрема: дві корони, що були оздоблені дорогоцінним камінням і перлами, два золоті хрести з вкрапленнями кусків дерева з Чесного Хреста Господнього, королівська мантія і трон всі в золоті і каміннях і велике королівське шатро. В королівській скарбниці зберігалось також золото, срібло, перли, великий арсенал зброї, а „дружина і варта день і ніч без сну несли охорону”. В замковій каплиці „Трьох Святих” - частина правої руки Івана Хрестителя, яку Іван наложив на голову Христа при хрещенні в ріці Йордан. Фортеця виступала оберегом і була серцем Львова - звідси починалося місто, яке згодом дістало назву: „Найблагословенніша і Богом хранима мати городів, обитель Руських королів”.

Наукове дослідження ілюстрацій і описів замку показали ряд особливостей, яких не могли логічно витлумачити попередні дослідники. Головна причина полягає в тому, що для них немає аналогів у оборонному будівництві середньовічної Польщі. Руське Королівство в своєму державотворенні більш ніж на півстоліття випереджало Польщу, яка була роздрібнена на князівства. Польща стала королівством у 1320 році, коли в Руському Королівстві правили правнуки першого Руського короля. Поглиблене вивчення історичних відомостей, археологічних досліджень, ілюстративних і письменних документів і звернення до прийомів оборонної архітектури Передньої Азії, епохи Хрестових походів, дозволила переконливо реконструювати ці особливості. Це послужило підставою і дало можливість підтвердити дату будівництва Високого замку (дата згадана у хроніках 17 ст. „Потрійний Львів” бургомістра міста Львова Б. Зиморовича) у 1270 році, коли князь Лев переніс столицю Королівства у Львів (докладний виклад у „Вісник” інституту „Укразахідпроектреставрація” число №15)

Урицький замок «Тустань»

Це унікальна в минулому фортеця Східної Європи, побудована на вершині природної скали. Сама будівля замку була дерев'яною, а його основа кам'яною. Замок існував у X-XIV ст. і контролював стратегічний торговий шлях на Угри. Після зміни торгових шляхів втратив своє значення і поступово зруйнувався...

Історія

Починаючи з кінця IX ст. скельні комплекси освоювало плем’я хорватів, яке входило до союзу слов’янських племен. У цей період формувалась та розбудовувалось місто-фортеця Тустань. Центральна частина граду площею 3 га розташувалась на скельній групі Камінь та навколо нього. Дитинець розміщувався на самому скельному плато. Чудернацька форма скель слугувала природними стінами, а проміжки між скелями будівничі заповнили дерев’яними колодами, застосовуючи зрубну конструкцію. В скелі, де прилягали колоди та бруси, видовбували пази та вруби. Таким чином сьогодні залишилось близько 4000 слідів на селях від дерев’яних конструкцій.

Багаторічний дослідник Тустані Михайло Рожко на основі детального дослідження залишених слідів та археологічних розкопів виконав графічну реконструкцію фортеці. Дерев’яна забудова існувала та трьох скельних групах: Камені, Малій Скелі та Острому Камені. За увесь свій період існування (IX–XIII ст.) фортеця пережила п’ять будівельних періодів дерев’яної забудови.

Тустань стала важливим стратегічним пунктом і входила до єдиної системи Карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом і Галицько-Волинського князівства. В історичних джерелах уперше Тустань згадується у літописі (1333-1384 рр.) підканцлера короля Казимира Янка з Чарнкова та у польського історика Яна Длугоша під роком 1340. Тоді фортеця була захоплена польським королем Казимиром Великим і наново відбудована. На той час фортеця була досить відомою і стояла поруч із такими містами як Львів, Сянок, Перемишль, Кросно, градами Любачів, Теребовля, Галич. За своїм територіальним розміщенням град-фортеця була вдало включена у міжнародні торгові зв’язки як контрольний пункт до карпатських перевалів. Це підтверджується й знахідками кількох арабських монет дирхемів, що датуються IX-XI ст. Крім цього, Тустань відігравала роль прикордонного та митного центру між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а після загарбання першого польськими феодалами – між Польським королівством та Угорщиною.

Найстаріша документальна згадка про Тустань відноситься до кінця XIV ст. У листі Папи Римського Боніфація IX від 15 травня 1390 року йдеться про певні надання Владиславом Опольським новозаснованій Галицькій католицькій дієцезії. У фундації йшлося про юрисдикцію архієпископа над містом Рогатином та градами Олеськом і Тустанню, про десятину прибутків від солі в Дрогобичі та Жидачеві. Однак, Тустань у 1398 р. знову повертається під владу перемишльського католицького єпископа.

Фортеця із часу її захоплення перебувала від владою Польської держави, тобто короля. Про те, що Тустань була центром волості, свідчить Королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395 р. Згодом місто-фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. У 1539 році король дарує Тустань М.Блізинському, а останній продає її у 1541 році Янові із Тарнова. Ця грамота свідчить, що фортеця перебувала у занедбаному стані. У приписі М.Блізинський та його спадкоємці зобов’язувались власним коштом і заходами відновити замок і підтримувати в належному стані.

Фортеця (замок) Тустань проіснувала включно до XVI ст. У люстрації Дрогобицької соляної жупи (1565 р.) вказано, що «…у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич». В XVII ст. Тустань втрачає роль митниці і занепадає. Серед причин занепаду слід виділити наступні: деяка стабілізація відносин між Польщею та Угорщиною та поширення кордону Польщі на схід; розробка власних покладів солі у країнах центральної Європи; зміна у військовій техніці і, відповідно, у тактиці ведення бою.

Починаючи з XVIII ст. розвалини замку-фортеці Тустань привертають увагу численних подорожніх, туристів, етнографів, істориків. Для них місцеві жителі навколишніх сіл складають численні легенди, перекази. Перша половина ХХ ст. відома патріотичними здвигами галичан. У травні 1914 р. на території скель відбувся мітинг-фестини української молоді, приурочений до сотої річниці з дня народження Т.Шевченка. З цього часу на Камені залишився напис :«І вражою злою кров’ю волю окропіте!» У часі національно-визвольних змагань 1940-1950 рр. поблизу Каменя в урочищі Погарці розташовувались криївки вояків УПА з куреня «Бойки» ім. Богдана Хмельницького. Восени 1944 р. і травні 1945 р. в урочищі Церківне здійснювали постої бійці УПА куреня «Підкарпатського».

Нині тут створено Державний історико-культурний заповідник, ведуться наукові дослідження, здійснюються спроби встановити зовнішній вигляд замку.

Підгорецький замок.

Підгоре́цький за́мок або Палац в Підгірцях — пам'ятка архітектури епохи Ренесансу, що стоїть у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635—1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Замок видно з міжнародної траси М 06 на відтинку Олесько-Броди (проходить за 2 км від замку).

Розташування та план замку

Вигляд замку та парку у XVII ст. Репродукція

Підгорецький замок розташований на одному з відрогів Подільської височини на висоті 399 м над рівнем моря, біля підніжжя якого починається долина річки Стир. Південна частина плато у цьому місці рівнинна, саме в її бік спрямовані укріплення замку і в'їзна брама, а в сторону долини — палац, з вікон якого відкривається чудовий краєвид. Під час хорошої погоди місцевість проглядається на десятки кілометрів.

Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а у випадку військової потреби — для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.