3. Поясніть види діагностування. Що таке функціональне і тестове діагностування? Приклади.

В АТП розрізняють такі види діагностики рухомого складу: загальну діагностику Д-1 з періодичністю ТО-1 (як частину його обсягу), призначену головним чином для механізмів, які гаран­тують безпеку руху (ГБР); поглиблену діагностику Д-2, яку роблять за один-два дні до ТО-2 для виявлення потреби в ремонті агрегатів автомобіля та причин зниження потужності двигуна й економічних показників. Крім того, засоби Д-1 застосовують для заключної діаг-. ностики механізмів, ГБР автомобіля після ТО-2 і ПР, засоби Д-2 — для уточнення потреби у великому ПР та перевірки якості його ви­конання.

Комплексне вирішення технологічних процесів ТО-1, ТО-2 і ПР із діагностикою Д-1 і Д-2 показане на рис. 4.1, а, б. Тут усі технологіч­ні потоки умовно розв'язуються тільки через зону очікування (мож­ливі і прямі переміщення між ділянками ТО, ПР та діагностики).

Существующие методы определения диагностических па­раметров подразделяют на функциональные и тестовые (ГОСТ 20911—75).

Функциональное техническое диагностирование выполняют во время функционирования объекта, на который поступают только рабочие воздействия. Выполняют его во время работы машины на различных режимах с помощью встроенных и пе­редвижных (переносных) диагностических средств.

Тестовое техническое диагностирование выполняют при подаче на объект тестовых воздействий, характер и значения которых установлены нормативно-технической документацией. При проведении тестового диагностирования машин исполь­зуют стационарные диагностические средства.

4. Що таке суб’єктивні методи діагностування автомобілів за структурними і діагностичними параметрами.

Субъективные методы диагностирования — самые простые методы оценки технического состояния машин с помощью ор­ганов чувств: визуальный, на слух, по запаху, на ощупь и пр.

Субъективные методы диагностирования характеризуют качественные отклонения состояния того или иного⁴механизма от нормы. Попытки количественной оценки состояния объекта субъективными методами приводят к значительным ошибкам в принятии решений о работоспособности механизма. Только опытный механизатор с той или иной степенью достоверности может оценить состояние отдельных составных частей машины по динамике стуков, шумов, дымности выхлопа и т. д.

Субъективные методы применяют, как правило, в сочета­нии с простейшими средствами оценки, например, стуки про­слушивают стетоскопом, качество масла — с помощью фильт­ровальной бумаги и т. д.

Диагностирование машины по структурным параметрам называют прямым диагностированием. Преимущество прямых методов — получение более точных результатов, простота конструкций средств измерений.

Діагностування за структурними параметрами грунтується на вимірюванні цих параметрів або зазорів, які визначають взаємне розміщення деталей і механізмів. Таке діагностування застосовують у тому разі, коли ці параметри можна виміряти без розбирання спря­жень тертьових деталей.

Структурними параметрами можуть бути: зазори в підшипнико­вих вузлах, клапанах механізму, кривошипно-шатунній і поршневих групах двигуна, шворневому з'єднанні колісного вузла, рульовому керуванні; кути встановлення передніх коліс та ін.

Діагностування за структурними параметрами роблять вимірю­вальними інструментами: щупами, лінійками, штангенциркулями, нутромірами, індикаторами годинникового типу, висками, а також спеціальними пристроями. Наприклад, зазори у спряженнях криво­шипно-шатунного механізму двигуна вимірюють за допомогою індика­тора годинникового типу с використанням компресорно-вакуумної установки. Вимірювальний пристрій установлюють замість форсун­ки і, створюючи в надпоршневому просторі по черзі тиск і розріджен­ня, переміщують поршень на величину сумарного зазора у верхній головці шатуна і шатунному підшипнику. Зазор фіксується індика­тором.

Переваги цього методу — точні результати діагнозу, простота засобів вимірювання, а недоліки — велика трудомісткість, мала технологічність.

Прямое диагностирование осуществляют с помощью изме­рительных инструментов: масштабной линейки, рулетки, штан­генциркуля, индикатора часового типа, микрометров, нутро­меров, угломеров, зубомеров, пневматических калибраторов и пр.

Диагностирование по структурным параметрам целесооб­разно проводить в тех случаях, когда измерить эти параметры можно без разборки трущихся деталей и, следовательно, без нарушения приработки. К таким параметрам относятся: зазо­ры в клапанном механизме, провисание полотен гусениц, за­зор в некоторых подшипниковых узлах, ход рычагов и педалей, зазор в фрикционных муфтах и т. п.

По диагностическим параметрам различают диагностиро­вание по герметичности рабочих объемов, по параметрам ра­бочего процесса, по функциональным параметрам сборочных единиц, по концентрации продуктов износа в масле, по вибро­акустическим параметрам механизма и др. Рассмотрим каждый из этих методов отдельно.

Діагностування за параметрами герметичності робочих об'ємів полягає у виявленні та кількісній оцінці витікання газів або рідин із робочих об'ємів, вузлів і механізмів автомобіля. До таких об'ємів належать: камера згоряння, герметичність якої залежить від стану циліндро-поршневої групи і клапанів газорозподілу, система охоло­дження; система живлення двигуна; шини; гідравлічні і пневматичні прилади та механізми.

Як діагностичні параметри можуть бути використані: компресія двигуна, проривання газів у картер, розрідження у впускному трубо­проводі, витікання стиснутого повітря з циліндра, угар масла, де­формація каркаса шини, тиск палива у плунжерній парі при пуско­вій частоті обертання колінчастого вала та ін.

Діагностування за параметрами герметичності робочих об'ємів здійснюють за допомогою таких приладів: компресометра, приладу К-69 та його модифікацій, витратоміра проривання газів у картер КИ-4887-1, компресографа, манометра, вакуумметра, пневматичних калібрів та інших спеціальних пристроїв.

При диагностировании по герметичности рабочих объемов используют следующие диагностические параметры: давление, создаваемое парой типа поршень — гильза, расход воздуха или масла через неплотности, количество прорвавшихся в кар­тер газов, угар масла в двигателе, давление в системах и ско­рость его падения и др.

Так, относительную неплотность цилиндров измеряют пневматическими калибраторами, принцип действия которых основан на том, что утечку (расход) воздуха через контроли­руемое сопряжение определяют пр разности давлений до и после калиброванного отверстия. Клапаны диагностируют по расходу воздуха через сопряжения.

Герметичность сопряжений контролируют в ряде случаев по давлению в системах (например, в системе смазки) или по скорости падения давления, создаваемого в замкнутом объеме (например, герметичность нагнетательного клапана топлив­ного насоса).

При диагностировании по функциональным параметрам сборочных единиц определяют: мощность, частоту вращения, подачу насосов, пропускную способность фильтров, охлажда­ющую способность радиатора, давление впрыска форсунками, открытие клапанов и др.

Методы и средства, применяемые для контроля этих пара­метров для различных элементов, имеют мало общих класси­фикационных признаков и поэтому их удобнее рассматривать при изложении методов и средств диагностирования соответ­ствующих механизмов и систем.

При диагностировании по параметрам рабочих процессов контролируют такие параметры рабочих процессов, отклоне­ние которых от номинальных значений свидетельствует об ухудшении функциональных характеристик двигателя и его составных частей, например фазовые параметры, удельный расход топлива, характеристики рабочего цикла, температуру.

Методы определения фазовых параметров механическими средствами основаны на фиксации положения коленчатого вала в момент начала подачи топлива, открытия или закрытия клапана и определении положения поршня проверяемого ци­линдра относительно ВМТ на соответствующем такте. Прос­тейшие средства — моментоскоп, шаблоны-угломеры и пр.

Контроль дымности и состава выхлопных газов позволяет судить об исправности топливной аппаратуры и рабочем про­цессе в цилиндрах двигателя: нарушении фаз газораспределе­ния, угле опережений впрыска топлива, степени наполнения цилиндров и пр.