4.Ситуація. Ситуація :

За рішенням міськвинконкому о закріпленні територій для їх утримання в належному санітарному стані робітники підприємств раз в неділю направляються на прибирання певних ділянок вулиці . Чи необхідно перед кожним вихідом на вказані роботи проводити інструктаж з охорони праці для цих робітників ? Якщо да , то який це інструктаж , ким проводиться і де робиться відмітка о його проведенні ?

Розв’язування :

Відповідно Типовому положенню про навчання з питань охорони праці , затвердженому наказом Госнаглядохоронпраці від 17.02.99 р. , № 27 , з робітниками , які направляються для виконання разових робіт , непередбачених трудовою згодою, ( не пов’язаних з їх функціональними обов’язками ( в даному випадку – прибирання закріпленої території ) ) , перед кожним направленням робітників на ці роботи керівником робіт повинен бути проведен індивідуально або з групою робітників цільовий інструктаж на робочому місці . Особа , яка проведе інструктаж , повина перевірити знання робітників , прослухавших інструктаж і зробити запис о проведенні цільового інструктажу і про допуск до праці в журналі охорони праці .

Тести:

Білет-18

1. Необхідними умовами ефективного функціонування системи управління охороною праці та конкретно організації роботи щодо забезпечення безпеки на підприємстві є чіткий розподіл обов’язків і відповідальності, компетенція та заінтересованість осіб на всіх рівнях структурно-функціональної схеми — від вищого керівництва до рядових виконавців; виділення адекватних ресурсів на цілі охорони праці й реалізацію профілактичних заходів; правильне розуміння на всіх рівнях потенційних наслідків нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою:

• за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

• цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;

• наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

• створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві;

• контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

• за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП.

Система планів з охорони праці окремого підприємства може включати:

-Перспективне планування (на період, більший одного року);

-Поточне планування (на рік);

-Оперативне планування (детальні плани, спрямовані на вирішення конкретних питань працеохоронної діяльності на підприємстві в короткостроковому, до одного року, періоді).

Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.

Планування в охороні праці може включати:

-Визначення цілей працеохоронної діяльності на підприємстві та засобів їх досягнення;

-Вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;

-Розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками працеохоронної діяльності;

-Забезпечення організації контролю виконання плану (при необхідності здійснення коригування запланованих показників);

-Здійснення постійного контролю умов і безопасностітруда на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог.

Визначення цілей планування працеохоронної діяльності на підприємстві здійснюється з урахуванням наступних пріоритетів:

-Розробка стратеги щодо безпеки праці і виробничого середовища;

-Забезпечення повноцінної організаційної структури в охороні праці;

-Вибір методів і критеріїв оцінки виконання завдань охорони праці та забезпечення функціонування систем контролю.

У процесі розробки стратегії працеохоронної діяльності виділяються чотири етапи:

-Комплексний економічний аналіз (оцінка) стану умов і охорони праці на підприємстві;

-Визначення взаємодії основних зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на працеохоронної витрати підприємства;

-Розробка стратегічних альтернатив нейтралізації основних негативних чинників (забезпечення дотримання нормативних вимог охорони праці);

-Вибір стратегії, яка відповідає вимогам ефективності виробництва.

Комплексний аналіз стану умов і охорони праці передбачає:

-Оцінку того, наскільки успішною є на сьогодні стратегія працеохоронної діяльності на підприємстві;

-Визначення сильних і слабких складових сьогоднішньої стратегії, зовнішніх позитивних і негативних факторів, які впливають на неї;

-Порівняльний аналіз працеохоронної витрат і визначення майбутніх стратегічних проблем з охорони праці на підприємстві.

2. Електротравми можуть бути наслідком технічних, організаційно-технічних, організаційних і організаційно-соціальнихпричин. До технічних причин належать: недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовленні, монтажі і ремонті електроустановки. Крім перерахованих, технічними причинами електротравм можуть бути несправності електроустановок, що виникають в процесі їх експлуатації, несправність захисних засобів, невідповідність будови електроустановок і захисних засобів умовам їх застосування, використання електрозахис-них засобів із простроченою датою чергових випробувань. До організаційно-технічних причин належать: невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчен-ня технічного стану електроустановок; помилки в знятті напруги з електроустановок при виконанні в них робіт без перевірки відсутності напруги на електроустановці, на якій працюють люди; відсутність огороджень або невідповідність конструкції і розміщення вимогам чинних нормативів та відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних написів; помилки в установленні і знятті переносних заземлень, або їх відсутність.

До основних організаційних причин електротравм належать: - відсутність (непризначення наказом) на підприємстві особи, відповідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікації цієї особи чинним вимогам; - недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації; - відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій із безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок; - недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з електробезпеки персоналу характеру робіт, що виконуються; - недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації; - неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за до триманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустанов ках та їх експлуатації. До основних організаційно-соціальних причин електротравм належать: змушене виконання не за спеціальністю електронебезпеч-них робіт; негативне ставлення до виконуваної роботи, обумовлене соціальними чинниками; залучення працівників до понадурочних робіт; порушення виробничої дисципліни; залучення до роботи осіб віком до 18 років.

Безпосередніми причинами потрапляння людей під напругу є: - дотик до неізольованих струмовідних частин електроустановок, які знаходяться під напругою, або до ізольованих за фактично пошкодженої ізоляції — 55%; - дотик до неструмовідних частин електроустановок або до електрично зв'язаних з ними металоконструкцій, які опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції — 23%; - дія напруги кроку — 2,5%; - ураження за виникнення електричної дуги — 1,2%; - інші причини — менше 20%.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких може призвести до загрози життю і здоров'ю працівників та навколишньому середовищу), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим поєднанням з протиаварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій. Допуск до стажування (дублювання) оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому зазначається тривалість стажування (дублювання) та прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Керівник підприємства має право наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3-х років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються. Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу). Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються їх функціональними обов'язками. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен: - поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці; - оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях за нормальних і аварійних умов праці; - засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці. Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу (начальником виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів. Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку щодо протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим розпорядженням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи.