1994/95 Навчального року запропонувало основні, базові

варіанти для масових шкіл і гімназій та ліцеїв. Навчальні

плани мають створити передумови для здобуття всіма

учнями повноцінної освіти з урахуванням державних

вимог, особливостей регіону і школи. Цьому сприяє

виділення в плані двох компонентів: державного і шкіль-

ного.

Державний компонент має забезпечити соціально

необхідний для кожного школяра обсяг і рівень знань,

умінь і навичок, потрібних для всебічного розвитку. Він

включає: мовно-літературну освіту, математику (з осно-

вами інформатики), суспільні, природничі, естетичні та

оздоровчо-трудові дисципліни.

Час між предметами "Музика" і "Образотворче мис-

тецтво" кожна школа розподіляє самостійно, враховую-

чи кадрові можливості. Замість предметів "Образотворче

мистецтво" і "Праця" може бути інтегрований курс

"Художня праця", замість "Музика" і "Фізкультура" З

"Музика і рух".

Шкільний компонент складається з вибірково-

обовязкових предметів, курсів за вибором учнів і фа-

культативів, додаткових занять і консультацій. Його

мета З сприяти диференціації навчання, врахуванню

регіональних умов та індивідуальних особливостей шко-

61

лярів: цей навчальний час школа використовує на свій розсуд для

поглибленного вивчення окремих предметів, індивідуальних занять.

Наведемо основні варіанти діючого базового навчального плану середньої

загальної школи.

Далі 62-65 сторінки таблиці

Для початкової школи державний компонент передбачає вивчення

учнями державної мови, математики, музики і образотворчого мистецтва,

фізичної культури і

65

природознавства, трудове навчання. Орієнтовне спів-

відношення між предметами: гуманітарний блок З 40 З

46%, природничо-математичний З ЗО З 35%, есте-

тичний З 7 З 11%, оздоровчо-трудовий З 16 З 20%.

Такі співвідношення у змісті початкового навчання ха-

рактерні для багатьох країн.

У школах з неукраїнською мовою навчання час між

предметами гуманітарного циклу розподіляється дещо

інакше, оскільки, починаючи з першого класу, вивча-

ється державна мова.

Шкільний компонент у навчальних планах для по-

чаткової школи може бути представлений вивчен-

ням іноземних мов або мов інших народів України,

україно(народо)знавством, етикою, додатковими годи-

нами на вивчення інших предметів, які відповідають

регіональним особливостям, можливостям школи і за-

питам учнів (скажімо, заняття з валеології, охорони

здоровя). На шкільний компонент пропонується кіль-

кість часу у межах 20% від загальної кількості годин.

Може бути кілька варіантів навчальних планів. Їх

складають на основі базового плану з урахуванням типу

школи, вікових можливостей дітей, ліміту навчального

часу, додержання принципів наступності і послідов-

ності. Самостійний вибір школами навчальних планів і

програм З крок до реальної демократизації освіти. Ці

документи кожна школа затверджує на своїй педаго-

гічній раді.

Однак будь-який вибір має створювати передумови

для повноцінного засвоєння учнями тих предметів, які

відображають базовий рівень початкового навчання.

Індивідуальне навчання дітей здійснюється за спе-

ціальними планами, які школа розробляє з урахуванням

індивідуальних потреб учнів.

У кожній школі залежно від місцевих умов та з ура-

хуванням санітарно-гігієнічних вимог педрада визначає

режим навчально-виховної роботи. При запровад-

женні 5-денного робочого тижня навчальне навантажен-

ня не повинно перевищувати у перших класах 20 годин,

у других З четвертих З 22. Для дітей, які потерпіли

від аварії на Чорнобильській АЕС, а також інших учнів

з ослабленим здоровям рекомендується щадний ре-

жим (Інструктивний лист МО України від 01.06.92р.

№ 1/(9З43).

66

До кожного навчального предмета розробляється

навчальна програма, що визначає його зміст, пред-

ставлений тематично.

Усі функції змісту початкового навчання мають

відображатися в програмі повно і конкретно. Повно-

та передбачає включення до програми з урахуванням

специфіки предмета всіх необхідних елементів зміс-

ту: знань, умінь, способів дії, досвіду творчої діяль-

ності. Конкретність програми виявляється у відобра-

женні змісту освіти в єдності з процесом навчання, тобто

вона має містити короткі вказівки на те, що, в якій

послідовності і як має вивчатися.

У програмі виділяються базові поняття предмета,

обЄрунтовуються їх необхідність, достатність, послідов-

ність з точки зору наступності й сензитивності розвитку

дітей.

Навчальні програми для початкової школи мають

таку структуру: пояснювальна записка, опис змісту

діяльності з даного предмета за розділами чи темами,

основні вимоги до знань і вмінь учнів на кінець навчаль-

ного року.

У пояснювальній записці розкриваються цілі та

завдання вивчення даного предмета, його роль для по-

чаткової школи, коротко характеризуються основні ме-

тодичні принципи його засвоєння.

Наприклад, у пояснювальній записці до програми з

мови, правопису і розвитку мовлення вчитель спочатку

ознайомлюється з чітко визначеною метою цього пред-

мета. Зокрема, молодші учні мають опанувати знання

про звязне висловлювання (текст) та сукупність мов-

леннєвих умінь, необхідних для спілкування в усній і

писемній формах, а також комплекс елементарних знань

і вмінь з різних розділів мовної теорії.

На жаль, у сучасних програмах немає вказівок на те,

що в них можна змінювати. Скажімо, в програмі з

природознавства можна було б зазначити варіанти часу

на вивчення великих тем, дати додаткові вказівки що-

до врахування регіональних особливостей. Майже не-

має вказівок на внутріпредметні звязки, що ускладнює

організацію процесів узагальнення та систематизації

виучуваного матеріалу. Вчителеві доводиться самостійно

визначати, який матеріал і коли треба зіставляти, різно-

бічно аналізувати й узагальнювати. 67

Контролюючі функції програми розмежовано на

дві частини: "учні повинні знати" і "учні повинні вміти".

Зіставивши зміст цього розділу програми по класах,

учитель може зясувати, що нового в цих вимогах до-

дається кожного року, визначити обєкт контролю з

кожної теми.

Збірник програм для І З III і І З IV класів від-

кривається розділом "Формування загальнонавчальних

умінь і навичок". Учителеві важливо усвідомити, що ці

вміння і навички формуються на міжпредметній основі

протягом усього періоду початкової школи відповідно

до можливостей програмного матеріалу з різних пред-

метів, урахування попереднього рівня оволодіння ними.

Цей розділ, розроблений О.Я.Савченко, у 1985 р. був

уперше включений до державних програм початкової

школи.

У процесі реформування змісту початкової освіти

уточнюються навчальні плани і програми: перелік і зміст

державного (базового) компонента, час на вивчення

предметів, досліджуються можливості відображення в

нормативних документах шляхів гуманітаризації,

диференціації, інтеграції освіти.