2. Технологічна оцінка зерна.

Зерно сорго, що заготовляється і поставляється, має бути в здоровому стані, що не гріється; мати властиві здоровому зерну нормальні колір, характерний для даного типа, і запах (без затхлого, солодового, плісневого, стороннього запахів).

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів в сорго не повинно перевищувати допустимі рівні, встановлені медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів Мінздорову СРСР № 5061—89 01.08.89 р.

Склад основного зерна, засміченої і зернової домішок

До основного зерна відносять: цілі і пошкоджені зерна сорго, по характеру пошкоджень не віднесені до засміченої і зернової домішок; дрібні зерна сорго, що проходять через сито з отворами діаметром 2,5 мм, по характеру пошкоджень не віднесені до засміченої і зернової домішок; у сорго 3-го класу, що заготовляється, і що поставляється для переробки на комбікорми і на кормові цілі, а також на спирт - зерні і насіння інших культурних рослині, не віднесених, згідно із стандартами на ці культури по характеру їх пошкоджень, до засміченої і зернової домішок.

До засміченої домішки відносять: весь прохід через сито з отворами діаметром 1,5 мм; у залишку на ситі з отворами діаметром 1,5 мм: мінеральну домішку - гальку, шлак, руду, грудочки землі і тому подібне органічну домішку - плівки, частини стебел, листя, мітелок і т. п.;

насіння дикорослих рослин; шкідливу домішку - головешку, споринью, плевел п'янкий, горчак повзучий, софору лісохвостную, термопсис ланцетовий, вязель різноколірний, геліотроп опушенноплодний, тріходесму сиву, зерна, уражені нематодою; зіпсовані зерна сорго - все з явно зіпсованим ендоспермом від світло-коричневого до чорного кольору; у сорго 1-го і 2-го класів, що заготовляється, і в тому, що поставляється для переробки в крупу і крахмало-патокової промисловості - зерна і насіння інших культурних рослин; у сорго 3-го класу, що заготовляється, і в тому, що поставляється для переробки на комбікорми і на кормові цілі, а також на спирт - зерна і насіння інших культурних рослин, віднесене, згідно із стандартами на ці культури по характеру пошкоджень, до засміченої домішки.

До зернової домішки відносять в залишку на ситі з отворами діаметром 1,5 мм зерна сорго: биті і роз'їдені, незалежно від міри пошкодження; роздавлені; пророслі; пошкоджені - з частково зміненим кольором оболонки і ендосперма. До зернової домішки в сорго 3-го класу, що заготовляється, і в тому, що поставляється для переробки на комбікорми і на кормові цілі, а також на спирт відносять зерна і насіння інших культурних рослин, віднесене, згідно із стандартами на ці культури по характеру пошкоджень, до зернової домішки.

3. Технологічні властивості та вимоги, що ставляться галузями промисловості до зерна сорго.

Збільшення виробництва продуктів тваринництва на душу населення в нашій країні у великій мірі залежить від забезпечення тваринництва достатньою кількістю повноцінних і різноманітних щодо свого складу кормів. Особливо це стосується районів з недостатньою зволоженістю, де зміцнення кормової бази в значній мірі залежить від впровадження у посіви посухостійких культур. З метою зміцнення кормової бази поряд з вирощуванням високих урожаїв кукурудзи слід поширювати вирощування культур, які збагачують корми на білок, вітаміни, а також посухостійкі культури, які більш пристосовані до посушливих районів і в цих умовах дають високі і сталі врожаї. До найцінніших з них щодо посухостійкості, врожайності, кормових якостей, а також універсальності використання належить сорго.

Серед польових культур сорго виділяється своєю високою посухостійкістю і врожайністю. Як тропічна рослина, воно в процесі еволюції виробило велику пристосованість до нестачі та економної витрати вологи. За даними державної комісії по сортовипробуванню сорго за урожаєм на корм і зерно перевищує багато інших однорічних польових культур. Завдяки біологічним особливостям сорго краще від інших рослин витримує повітряну і ґрунтову посухи, суховії, а також підвищений вміст солей у ґрунті. За степеню посухостійкості та жаростійкості воно стоїть майже на першому місці серед сільськогосподарських рослин в зв'язку з особливою анатомічною та фізіологічною його будовою.

Витривалість сорго до посух та високих температур посилюється тим, що воно має на листі та стеблі восковий наліт, який зменшує випаровування води рослиною. Коли ж настає така спека, що й сорго змушене припинити ріст, воно все ж зносить скруту довше й легше ніж інші сільськогосподарські культури, які вигорають, а тільки-но випаде дощ, відразу ж починає рости й знову нагромаджує сухі речовини.

Ці властивості сорго дали підставу наректи його верблюдом рослинного світу - за аналогією з відомим представником фауни, що вирізняється своєю пристосованістю до сухого клімату та може тривалий час вдовольнятися малою кількістю води.

Транспіраційний коефіцієнт у сорго у порівнянні з іншими культурами невеликий. Так, на утворення одиниці сухої речовини сорго витрачає 300 частин води, суданська трава - 340, кукурудза - 388, пшениця - 515, ячмінь - 543, овес - 600, горох - 730, люцерна - 830, соняшник - 895, рицина - 1200. перші признаки економної витрати води проявляються вже в період проростання. Так, кількість води для набухання насіння сорго складає лише 35%, кукурудзи - 40%, чумизи - 42, могари - 58, пшениці - 60%, жита - 85%, а гороху - 95% від власної ваги.

Сорго відзначається великою пластичністю та легкістю пристосування до ґрунтово-кліматичних умов вирощування. У зв'язку з цим йому властива велика різноманітність форм і широкий ареал поширення.

Використання сорго теж різноманітне. Зерно цієї культури широко використовують на корм, для промислової переробки - на спирт, патоку, крохмаль, борошно та крупи. Із 100 кг зерна сорго можна отримати 65 кг крохмалю або 30-35 л спирту. При врожайності зерна 50 ц/га вихід спирту складає 1500-1750 л, що в 2-2,5 рази більше, ніж при використанні для цієї цілі зерна ячменю при врожайності 25 ц/га і на 100-150 л більше, ніж із картоплі при врожайності 150 ц/га.

За хімічним складом зерно сорго мало чим відрізняється від зерна кукурудзи, а щодо перетравності лише не значно поступається перед ним. Так, на приріст одиниці продукції тваринництва при згодовуванні тваринам зерна сорго потрібно на 5-10% більше, ніж кукурудзи.

Також слід відзначити, що в 100 кг зеленої маси сорго міститься 23,5 кг к. од. і 0,8 кг перетравного білку, в сіні відповідно - 49,2 і 2,2, в соломі - 50,2 і 1,8, в полові - 44,2 і 2,4, в силосі - 22,0 і 0,6, в зерні - 118,8 кг к.од. і 7,9 кг. При використанні зерна сорго як домішки до інших зернофуражних культур або у вигляді комбікорму воно є цінним кормом для всіх видів сільськогосподарських тварин.

Ще однією з переваг сорго зернового є те, що воно може використовуватись як страхова культура у випадку посухи в першій половині літа. Як культуру пізнього строку сівби її можна використовувати в якості страхової у випадку загибелі озимих.

Будучи рослиною теплолюбивою і потребуючою пізнього строку сівби, сорго успішно вирощується як поукісна, пожнивна культура і використовується в сумісних посівах з кукурудзою, соєю, амарантом, які дають високі врожаї.

Важливою властивістю сорго є його високий коефіцієнт розмноження. При нормі сівби 5-6 кг/га воно може дати врожай кондиційного насіння 3,5-4,0 т/га. Цієї кількості насіння достатньо, щоб посіяти сорго на площі 700-800 га. Ця властивість дозволяє швидко відновити насіннєві та страхові фонди, а також прискорює впровадження у виробництво районованих сортів і гібридів.

Сорго - високоврожайна культура. За високої агротехніки врожайність зерна сорго становить 60-80 ц/га і більше, зеленої маси у посушливих районах - 250-400, а на зрошуваних землях - понад 1000 ц/га. У посушливих районах України врожайність силосної маси сорго значно вища, ніж інших кормових культур, зокрема кукурудзи.

Таким чином, зернове сорго є дуже цінною, але поки що мало розповсюдженою зернофуражною культурою. Воно вивчено недостатньо і тому його потенційні можливості реалізуються дуже слабко.