- •1 Предмет та завдання курсу.
- •3. Первісна людина на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •7. Антична культура.
- •8 . Культура давніх слов*ян. Давньо слов*янське язичництво.
- •11. Київська Русь: писемність і літературна традиція
- •12. Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у XIII-XV ст.
- •16. Розвиток книжкової справи та літератури укр. Земель у XIII – xVст.
- •17. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI – XVII ст.
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII cт. Братські школи.
- •19. Розвиток літератури в Україні (XVI – XVII ст.). Полемічна література. І. Вишенський.
- •20. Архітектура і живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування 16 – перша пол. 17
- •22. Українське козацтво як культурно – історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні 16 – 17 ст.
- •24. Освіта і наука 2 пол. 17 - 18
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •26.Літерат у 2 половині 17-18 ст
- •27.Архітект і живопис.Козацьке бароко
- •28.Мазепа як меценат і культурний діяч
- •29.Виникнення театру у 18 ст
- •30.Філософ думки сковороди
- •31. Особливості українського національно-культурного відродження
- •35. Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •36. Українська література другої пол. XIX – поч. XX ст.
- •37. Український театр XIX ст.: історія становлення, суспільно-політична функція, мистецькі орієнтири.
- •38. М.П. Драгоманов та його місце в історії укр. Культури.
- •39. Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди.
- •40. Галичина – «укр. П’ємонт». Переміщення центру національно-кульрутного руху в Галичину у другій половині XIX ст.
- •41.Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •42 Модернистські течії в укр. Культурі на межі хіх-хх ст.
- •43 Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти і науки
- •Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій
- •44) Культура и духовне життя в Україні в 1917-1920
- •45) Політика українізації і її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920 -х років.
- •46. Освіта та наука в Україні в 1920-1930
- •47. Украінська література 1920-1930. Л-рна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів
- •48. Українське мистецтво 1920-1930: театр, кіно, архітектура, живопис
- •49. Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в України. «Розстріляне відродження»
- •50. Українська культура в роки Великої Вітчизняної війни
- •51. Культурне життя в Укаїні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно – ідеологічні процеси.
- •52. Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської «відлиги»: основні тенденції та характерні ознаки
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат
- •54. Захист національних культурних традицій та української історичної спадщини (1950-1980-ті роки). Дисидентський рух.
- •55. Українська культура в роки «перебудови». Діяльність неформальних громадських об’єднань.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за роки незалежності.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за роки незалежності.
- •60. Внесок діаспори в українську культуру хх ст.
26.Літерат у 2 половині 17-18 ст
Література. Києво-Могилянська академія виховала багатьох відомих поетів. Це К.Зіновіїв, Г.Сковорода. Іоаникій Галятовський- найталановитіший укр. вчений другої пол. XVII ст. Колишній учень Інокентій Гізель, потім її професором і ректором, письменник.«Мир с Богом человеку» (1669). слід залишила полемічна література Г.Смотрицького, Х.Філалета, Острозького, М.Смотрицького, анонімна «Пересторога». на Закарпатті виступив М.Андрелла Релігійна полеміка з католицизмом та уніатством відображена в літературі другої пол. XVII ст. (Л.Баранович, І.Галятовський, В.Ясинський). XVIII ст. Активно розвивається мемуарна та історична проза. Виникають козацькі літописи — своєрідні історико-літературні твори, в яких поряд з історичними даними містяться різноманітні фольклорні матеріали, народні оповідання, перекази, легенди тощо. Відомий козацький літописець Григорій Грабянка-автор великого історичного твору літописного характеру (1710) про визвольну боротьбу українського народу сер. XVII ст. Український старшинський літописець Самійло Величко — автор літопису 1702 р.У літописі визвольна боротьба українського народу 1648 — 1676 pp., славиться Б.Хмельницький як політичний діяч і видатний полководець. Величко вперше в українській історії та літературі вживає поняття «Україна» і «український народ» як територіально і національно усталені категорії. Цікавою у XVIII ст. творчість мандрівних дяків — учнів духовних шкіл, що ходили в села «на пропитаніє». Вірші мадрівних дяків мали бурлескний характер, у них крізь сміх пробивалися соціальні мотиви. У XVIII ст. розвинулася віршована сатирична література, що була кроком вперед, порівняно з бурлескною літературою. Значна кількість сатиричних віршів спрямована проти експлуататорів. У них викривалися несправедливість і хабарництво судей, сваволя панів, пияцтво і зажерливість попів. З'явилися історичні вірші, в яких описувалися події, що хвилювали сучасників. Видатне явище в українській літературі другої пол. XVIII ст. — творчість мандрівного філософа, мислителя і просвітителя Григорія Сковороди, життя і думи якого пройняті протестом проти кріпацтва. У байках (зб. «Басни харковскія», 1769—1774), філософських трактатах і притчах він показав себе співцем свободи, критиком вад сучасного йому суспільства. Із середини XVII ст. прискорився перехід до нової української літератури, в якій міцніли елементи класицизму, сентименталізму, просвітительського реалізму. В літературу все активніше проникала розмовна українська мова. Вона в кін. XVIII ст. здобула перемогу над старою українською літературною мовою. Підтвердженням є мова поеми І.Котляревського «Енеїда». Тоді почали формуватися нові функціональні стилі, дуже вплинула на літературну мову усна народна творчість. Проте в умовах соціального і національного гноблення, що його зазнавав український народ, українська мова піддавалася різного роду обмеженням, її витісняли із важливих сфер суспільного життя.
Мистецтво. В малярстві домінують відображення патріотизм і гуманізм українського народу, його суспільні, естетичні ідеали, піднесення національної свідомості. В художніх пам'ятках барокова декоративність поєднувалася з реалістичним зображенням світу та національними традиціями. В Україні утворюються жовківська школа художників, чернігівська, новгород-сіверська та ін. Визначні художники Ф.Сенькович, М.Пстрахнович, С.Корунка, І.Руткович. найпопулярніший жанр-портрет. В цьому напрямі розвиваЕться скульптура. оздоблювали споруди, зокрема Успенську церкву у Львові, будинки багатьох феодалів і заможних міщан. Наприкінці XVIII ст. з поширенням ідей просвітительства церковно-релігійна тематика відходить на другий план. Українське мистецтво поступово звільняється від середньовічних канонів та набуває світського характеру. Великим майстром українського живопису був Д.Левицький. набули поширення народні картини із зображенням легендарного козака Мамая. З життям і побутом нерозривно пов'язане декоративно-ужиткове мистецтво. високим був рівень народних промислів, які продовжували реалістичні традиції минулого, розвивались такі види мистецтва як художнє ткацтво, вишивка, кераміка, художнє різьблення, народний розпис. У побуті використовувалися художні тканини. Колір і характер малюнка у кожній місцевості були різними. килимарство з різноманітними рослинним (Полтавщина), геометричним (Буковина, Гуцульщина) орнаментами. Поширювалась вишивка з чіткою композицією, різноманітною технікою виконання хрестиком, мережкою, низзю, гладдю.
Широкого розвивалось мистецтво гутного скла, з якого виготовляли посуд, підсвічники, люстри. Побутову українську кераміку випалювали на Полтавщині, Київщині, Гуцульщині. Серед виробів — керамічний посуд, кахлі для облицювання печей, іграшки.