5.4.5 Санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику.

Для створення відповідних гігієнічних умов на будівельному майданчику керівники будівельно-монтажних організацій повинні забезпечити всіх працюючих санітарно-побутовими приміщеннями і обладнаннями, які мають бути підготовлені і введені в дію до початку основних будівельно-монтажних робіт на об’єкті.

До санітарно-побутових приміщень належать: приміщення для зберігання домашнього одягу і спецодягу, для сущіння, знепилювання і ремонту спецодягу, душові, умивальні, вбиральні: приміщення для особистої гігієни жінки, дальні, буфети та кімнати для приймання їжі.

На будівельних майданчиках поблизу робочих місць мають бути місця дял відпочинку працюючих, куріння ( обладнані протипожежними засобами), захисні укриття від атмосферних опадів та сонячної радіації.

Г ардеробні, умивальні, душові, приміщення для приймання їжі розміщують на будівельному майданчику не далі ніж за 500 м від робочих місць. Кожний будівельний майданчик забезпечують питною водою, для чого встановлюють фонтанчики чи бачки на відстані 75 м від місця роботи.

Входи в санітарно-побутові приміщення обладнують тамбурами, а перед ними встановлюють пристрої для чищення і миття взуття. Біля санітарно-побутових приміщень бажано передбачити місця для відпочинку робітників, спортивні майданчики, а для провітрювання цих приміщень – кватирки та фрамуги, що відкриваються.

Територія біля санітарно-побутових приміщень і світильники повинні бути чистими. В літній час проїзди і проходи біля цих приміщень треба поливати водою, а в зимовий – очищати від снігу та посипати піском.

Розміщуючи житлове поселення, потрібно враховувати близькість автомобільних і залізничних шляхів, котлованів, транспортно-підіймальних засобів, що можуть трапитися на шляху до роботи й до окремих місць. Житлове поселення має бути обладнане водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією. Якщо централізованого водопостачання немає, то придатність джерела води до господарських потреб оцінюють на основі висновку місцевої санепідемстанції.

5.4.6 Електробезпека в умовах будівельного майданчика

Електробезпека - це система організаційних та тех­нічних заходів і засобів що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля та статичної електрики. Нехтування електробезпекою спричинює електротравми.

Головним попереджувальним заходом від ураження струмом є оберігання працюючих від несподіваного доти­ку до струмоведучих частин.

Тимчасові проводки з ізольованими проводами слід підвішувати не нижче як на 2,5 м від робочого місця, 3,5 м над проходами і 6 м над проїздами. При висоті меншій як 2,5 м від рівня землі або підлоги проводи слід укладати в труби або короби.

Тимчасове освітлення на будовах можна влаштовувати пише з додержанням усіх правил улаштування постійних освітлювальних установок. Встановлювати рубильники дозволяється лише у вертикальному положенні із закритими кожухами без прорізів для рукояток. Для вмикання і вимикання електроенергії треба застосовувати безпечну апа­ратуру, наприклад магнітні пускачі, які можна вмикати і ви­микати на відстані за допомогою кнопок «Стоп» і «Пуск».

На будівельних риштуваннях проводку й апаратуру встановлюють так, щоб була виключена можливість до­тикання працюючих до відкритих частин, що перебувають під напругою. На робочих місцях рекомендується вивішу­вати попереджувальні сигнали й написи про небезпеку дотикання до частин електричного обладнання.

У ся зовнішня і внутрішня електропроводка на будів­ництві, особливо на риштуваннях, а також у всіх допо­міжних приміщеннях (склади, майстерні, будівельні по­двір’я тощо) і в будівельних механізмах повинна бути виконана тільки ізольованими проводами відповідних марок.

За рухомими проводами, що підводять до пересувних кранів, екскаваторів та інших механізмів, слід постійно на­глядати, щоб вони не скручивалися і не перегиналися. Усі ці механізми повинні мати надійне заземлення. Особи, які обслуговують ці проводи, забов’язані працювати в гумо­вих рукавицях.

Усі вимикачі (рубильники) треба замикати в спеціальні ящики, в яких не дозволяється зберігати будь-які речі.

Одним із способів запобігання електротравматизму є вміння робітників, які обслуговують електрообладнання або електромережі, правильно ко­ристуватися індивідуальними захисними засобами, а саме :

• ізолюючі підставки, якими користуються для обслуговування електроустановок будь – якої напруги;

• гумові килимки або доріжки завтовшки 3,5 мм (для на- ируїи до 1000 В) і 7-8 мм (для напруги понад 1000 В);

• діелектричні рукавиці, які випускають двох видів: - для обслуговування електроустановок до 380 В і більше;

• діелектричні калоші й боти, виготовлювані без лаку­вання із спеціальних сортів гуми. Зберігають їх у темно­му сухому приміщенні на відстані не ближче ніж 1 м від печей та опалювальних приладів. Випробовують 1 раз на 12 місяців;

• ізолюючі кліщі, які застосовують для знімання та вставлення трубчастих запобіжників і в інших випад­ках;

• захисні окуляри, якими користуються, щоб запобігти пошкодженню очей електричною дугою;

• рукавиці для захисту рук від опіків;

• вогнестійкі костюми, які застосовують під час електро­зварювання, паяння тощо;