- •Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •Зобов’язання за участю третьої особи.
- •Заміна кредитора та боржника: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобовязань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •10. Місце і строки виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •12. Неустойка: Поняття, види, підстави виникнення та функції.
- •13. Порука: Права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.
- •Глава 50.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода д-р. Межі реалізації принципу свободи д-ру.
- •25. Класифікація цпд: критерії, підстави та значення класифікації у цп.
- •26. Договір на користь 3ої особи.
- •27. Тлумачення умов д-ру.
- •28. Стадії укладення цпд. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання д-ру, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі –продажу.
- •31. Права та обовязки сторін за д-м купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки.
- •37. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.
- •38. Договір дарування. Договір міни.
- •39. Договір пожертви.
- •40. Договір ренти. Права та обовязки сторін за договором.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •43. Договір прокату.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів найму (оренди) тз. (Чартер: його види).
- •46. Договір лізингу (воняття, види, права та обовязки сторін).
- •47. Договір найму (оренди) житла.
- •48. Договір позички.
- •51. Ризик підрядника, за д-м підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •52. Договір побутового підряду.
- •53. Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.
- •54. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •55. Договори на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт: поняття, загальна характеристика.
- •57. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів щодо надання послуг: поняття, зміст, відповідальність.
- •58. Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.
- •59. Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).
- •60. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобовязаннях.
- •61. Договір транспортного експедирування: поняття, зміст, відповідальність, припинення.
- •62. Договір зберігання та його види.
- •63. Відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речі.
- •64. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •66. Страхування: поняття, форми та види зобовязань зі страхування. Елементи страхового зобовязання.
- •67. Договір страхування.
- •68. Договір доручення.
- •69. Договір комісія: поняття, предмет, умови.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.
- •71. Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.
- •72. Кредитний договір.
- •73. Договір банківського вкладу (депозиту).
- •74. Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунку.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •76. Договір факторингу: поняття, предмет, права та обовязки сторін.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •79. Договір про спільну діяльність: поняття, види, форма.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору, їх права та обовязки.
- •81. Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обовязки сторін.
- •82. Недоговірні зобовязання. Загальна характеристика.
- •83. Зобовязання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобовязання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.
- •85. Зобовязання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобовязання, що виникають внаслідок рятування здоровя та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •87. Зобовязання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоровю, майну фо або майну юо.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •92. Відшкодування особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою.
- •93. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями одв, ов арк. Або омс або їхніми посадовими чи службовими особами.
- •94. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю од, пс, прокуратури або суду.
- •95. Відшкодування шкоди завданої злочином.
- •96. Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями 2 або більше осіб.
- •98. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •99. Права особи, що відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого.
- •101. Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг: підстави, субєкти, строки.
- •103. Загальна характеристика зобовязань, що виникають у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •104. Одностороння відмова від зобовязання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
82. Недоговірні зобовязання. Загальна характеристика.
В юридичній літературі різними авторами робилися спроби охватити єдиною класифікацією всю систему зобовязань в цілому. Проте традиційною і найбільш поширеною є однорівнева класифікація зобовязань, яка грунтується на багатьох критеріях., таких як підстави виникнення зобовязань, їх спрмованість, співвідношення прав і обовязків сторін тощо. За підставами виникнення зобовязання ділять на договірні – ті які виникають на підставі укладеного договору, і недоговірні – які виникають на підставі інших юридичних фактів. Значення такої класифікації полягає в тому, що зміст договірних зобовязань визначається перш за все угодою сторін, які приймають участь у зобовязанні. Зміст недоговірних зобовязань залежить тільки від закона, або від закона і волі однієї з сторін в зобовязанні. У цивільному законодавстві України існують наступні види недоговірних зобовязань, які виникають із угод передбачених законом; із адміністративних актів, в тому числі державних та інших суспільних організацій – із актів планування; внаслідок відкриттів, винаходів,раціоналізаторських пропозицій, створення творів мистецтва, науки, літератури; внаслідок завдання шкоди іншій особі, а також у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави; внаслідок подій, з якими закон повязує настання цивільно-правових наслідків.
83. Зобовязання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
Разом з договорами як підставами виникнення зобовязань новий ЦКУ розглядає односторонні правочини, що дозволяє врегулювати нові сфери суспільних відносин, встановити нові інститути недоговірних зобовязань. Особливістю зобовязань із односторонніх правочинів виступає те, що для їх реалізації необхідна сукупність юридичних фактів – як подій, так і дій, включаючи односторонні правочини, які виходять від осіб, до яких вони звернені. Центральне місце в такому складі займає первійсни односторонній правочин, який має не лише правостворююче, а й регулятивне значення, оскільки визначає зміст майбутнього зобовязання.
84. Зобовязання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.
Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу – це недоговірне зобовязання, що виникає на підставі звернення до необмеженого кола осіб і полягає у виплаті майнової винагороди особі (особам), яка досягла зазначеного у сповіщенні результату. Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди. У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами. У разі публічної обіцянки винагороди для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагороди. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв’язку із зміною завдання. Якщо у зв’язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування понесених нею витрат. У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну. Зобов’язання у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі: 1) закінчення строку для передання результату; 2) передання результату особою, яка першою виконала завдання. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.
Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу. Конкурс – вид публічної обіцянки винагороди. Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс). Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо. За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу. Умовами конкурсу може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення. Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії. Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу. Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо у зв’язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі. Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі. Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про: 1) присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу; 2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій); 3) відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам; 4) присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії). Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов’язання у строки, встановлені умовами конкурсу. Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою переможця конкурсу. Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред’явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред’явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу (набувальна давність).