4. Субтропічний пояс
Цей пояс займає територію Піренейського, Апеннінського і Балканського півостровів та південне узбережжя Кримського півострова. Тут склалася одна географічна зона – зона вічнозелених сухих (іноді кажуть твердолистих) лісів і чагарників.
Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників (або середземноморьська зона) має субтропічний клімат з жарким і сухім літом і теплою, вологою зимою. Величина сумарної сонячної радіації становить 130-150 ккал/см2, а радіаційний баланс 50-60 ккал/см2. Влітку в межах поясу переважає континентальне тропічне повітря, встановлюється суха, жарка погода. Середня температура липня становить +24...+270 С. Середня температура січня становить +7...+100 С, що пояснюється впливом теплого океану і захисною роллю гірського бар’єра на півночі. Характерною особливістю клімату є різко виражена сезонність в річному ході зволоження: максимум опадів спостерігається взимку, мінімум – влітку. Середня кількість опадів становить 400-700 мм. Але на навітряних схилах гірських хребтів випадає близько 1000 мм і більше опадів на рік, в той час як на підвітряних і рівнинах, які знаходяться у “дощовій тіні” а також внутрішні плато Піренейського півострова одержують 400-300 мм і навіть менше.
Типовими для цієї зони грунтами є коричневі з вмістом гумусу 4-7 %. Широко поширені також бурі лісові грунти, які займають схили гір на висотах понад 450-500 м. На вапняках, особливо на Апеннінському і Балканському півостровах, поширені червоні землі – терра-росса.
В рослинному покриві панують вічнозелені твердолисті ксерофітні ліси і чагарники. Ліси найчастіше складаються з вічнозелених видів дуба (кам’яного, пробкового, валонового, кермесового), південних видів сосни (приморської, алепської, пінії, Палласа) і кедра. Середземноморські ліси доволі рідкі, світлі, з густим підліском із мирта звичайного, суничного дерева, оливи золотолистої і європейської, чисту, деревоподібного ялівцю. Але за площею переважають деревно-чагарникові і чагарникові угрупування – маквіс, гарига, фригана, шибляк, пальміто, які формуються в різних умовах зволоження, або на різних гірських породах і грунтах.
Маквіс – це найбільш багата за видовим складом деревно-чагарникова формація, яка формується в районах з значними опадами і складається з низькостовбурних (1,5-4 м) видів вічнозелених дерев і чагарників (кам’яного дуба, кермесового дуба суничного дерева, лавра благородного, чисту, деревоподібного ялівцю, дроку, олеандра, філіреї, фісташки, дикої маслини, магнолії). Багато які рослини маквісу ароматичні, деякі цвітуть крупними яскравими квітами. В найбільшій мірі маквіс поширений на Корсиці, півдні Піренейського півострова і на заході Балканського півострова.
Гарига – це чагарникова формація, яка формується в умовах меншої вологості і значної кам’янистості грунтів і складається з рідких низькорослих (до 1,5 м) вічнозелених чагарників і напівчагарників: кермесового дуба, розмарину, іспанського дроку, тамариску, тім’яну, чебрецю та ін. Гарига поширена на півдні Франції, в центрі і на сході Піренейського півострова.
Фригана – це формація напівчагарників і багаторічних жорстких трав, яка формується в східному Середземномор’ї на кам’янистих схилах південної експозиції і складається з лаванди, еспарцету, шавлії, астрагалу, молочаю та ін.
Шибляк – це деревно-чагарникова формація, яка поширена в східній частині Середземномор’я і південному березі Криму в умовах кращого зволоження і складається не тільки з вічнозелених, але і листопадних видів: дуба пухнастого, деревоподібного ялівцю, фісташки туполистої, держидерева, сумаху та ін.
Пальміто – це зарості з пануванням низькорослої пальми хамеропс, єдиного в Європі дикорослого представника пальм, які поширені на півдні Піренейського півострова, Балеарських островах і Сицилії.
Природна рослинність середземноморської зони в багатьох місцях і вже давно в основному заміщена культурною – оливковими гаями, плантаціями цитрусових, виноградниками, декоративними насадженнями. Тваринний світ в лісах представлений значну роль грають плазуни і земноводні. Широко представлені ящірки.