92. Ямайська валютна угода.

У Кінгстоні на Ямайці v січні 1976 р Кінгстонська угода поклала початок утворенню Ямайської валютної системи що почала функціонувати пістя відповідних ратифікацій держав-учасниць з квітня 1978 р Зміст визначальних принципів Ямайської валютної системи такий

1 Ямайською угодою проголошено повну демонетизацію золота v сфері валютних відносин Скасовано офіційну тну на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць знято б\дь-які обмеження його приватного використання

2 Ямайська угода поставила за мету перетворити утворена ще у 1969 р МВФ колективну міжнародну одиницю «спеціальні права запозичення» — СДР у головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунків І платежу Йдеться про те, що система взаємозв'язку «золото — долар — національна валюта», на основі якої функціонувала Бреттон-Вудська угода трансформувалась v hobv структуру «СДР — національна валюта» На перших етапах величина СДР як міжнародної розрахункової одиниці, у якій визначався валютний курс національних грошей, обчислювалася на основі золотого еквівалента Однак у наступні роки зв'язок СДР Із золотом бую повністю втрачено Зараз величина СДР визначається на основі «кошика» валют країн, що мають найбільшу питому ваг\ у сфері міжнародної торгівлі До складу нього «кошика» входять 5 валют долар США німецька марка французький франк, йєна та фунт стерлінгів

Реальна практика валютних відносин, шо здійснювалася на основі Кшгстонських угод, не підтвердила можливість повного витіснення до тара з позищі ключової міжнародної валюти

3 Особливо важливою ознакою механізму за Ямайською угодою є запровадження «плаваючих» валютних курсів національних одиниць СІІд враховувати два протилежних аспекти такої системи 3 одного боку система, про яку йдеться, надає гнучкості валютним відносинам, можливості її ефективної реакції на зміни співвідношень у вартості національних валют, що постійно відбуваються Валютна система більш точно віддзеркалює внутрішній стан економіки окремих країн у шлому та їх платіжного балансу зокрема

4 За цією угодою Ямайська валютна система розвивається за принципами полщентризму вона, з одного боку, підпорядкована централізованим регулюючим діям (відповідно до статуту) МВФ, з Іншого — має досить розвинуту мережу автономних (регіональних) валютних структур (угруповань) 3 1979 р введена у дію Європейська валютна система, яка ставить за мету сприяти забезпеченню загальної європейської економічної, у тому числі валютної Інтеграції У- межах цієї системи діє власна міжнародна кредитно-розрахункова одиниця ЕКЮ, курс якої визначається через «кошик» валют країн ЄЕС

У структурі Ямайської системи Існують й Інші валютні угруповання Формування відповідних шституцганих структур та принцишв функціонування Ямайської валютної системи ще не завершено Вони постійно коригуються, наповнюю­ться відповідно до змін у міжнародних економічних відносинах новим змістом

93. Європейська валютна система і перспектива її розвитку.

Європейська валютна система є результатом координації валютної політики та механізмів валютного регулювання країн Західної Європи Як форма організації валютних відносин країн — членів ЄС Європейська валютна система в сучасному вигляді почала діяти з березня 1979 р

Основними рисами ЄВС є

• встановлення режимів спільного коливання валютних курсів,

• створення коїективної валюти,

• використання валютних Інтервенцій для підтримки ринкових курсів валют у межах погоджених відхилень,

• стимулювання європейських Інтеграційних процесів

Створення ЄВС пов'язане з кризою Бреттон-Вудської валютної системи та виникненням Ямайської валютної системи як противаги останній До 1991 р ЄВС використовувала в основному елементи валютного регулювання, напрацьовані за роки співробітництва між центральними банками країн Західної Європи в 1972^1979 роках (валютні коридори) Ініціаторами створення ЄВС були Німеччина (ФРН) та Франція Основна мета створення І функціонування ЄВСІюлягала в поглибленні Інтеграційних процесш у межах країн Спільного ринку, перетворенні їх на зону європейської валютної стабільності (на противагу Ямайській валютній системі) та запобіганні експансії американського долара на ринках країн Західної Європи

Основою ЄВС була ЕКЮ, яка стала базою для визначення курсових співвідношень мис валютами країн — учасниць системи Складовим елементом ЄВС є Європейський фонд валютного співробітництва, кошти якого використовувалися для надання центральним банкам країн-учасниць кредитів на покриття тимчасових дефіцитів платіжного балансу

У межах ЄВС було встановлено режим вільного курсоутворення національних валют по відношенню до долара США Для валют країн — членів ЄВС встановлено рівень максимальних відхилень курсу однієї нашовальної валюти по відношенню до Іншої в розмірі 2,25% (для Іспанії та Італії 6%), який контролювався відповідно до зміни показника "Індикатора відхилень"

Після підписання Маастрихтської угоди (1991 р) розпочався новий етап розвитку ЄВС, який має завершитися поглибленням Інтеграційних процесів, посиленням валютної стабільності та введенням у готівковий І безготівковий обіг спільної для всіх країн — членів ЄВС грошової одиниці Основою Європейської валютної системи була європейська валютна одиниця — ЕКЮ (ЕСП), введена в 1979 р

Після підписання Маастрихтської угоди (1991 р) роль І функції ЕКЮ значно посилилися Відповідно до "плану Делора" з 1 січня 1999 р Маастрихтською угодою пе­редбачено випуск єдиної для країн — членів ЄВС грошової одиниці євро створення Європейського Центрального Банку, проведення єдиної економічної монетарної податкової та митної полі І ики

Відповідно до прийнятих рішень курси валют європейських країн — учасниць ЄЕВС до євро жорстоко зафіксовані станом на 31 грудня 1998 р виходячи Із курсів до ЕКЮ, а всі грошові рахунки в національних валютах перераховано в євро До 31 грудня 2001 р євро буде використовувалося талю в безготівковій формі, аз Ісічня 2002 р до обігу було залучено банкноти та монети І тільки з 1 липня 2002 р євро стало єдиним законним засобом платежу на тернторй крат — учасниць союзу Подальший перспектива - поширення використання євро в міжнародних розрахунках, та посилення його валютного курсу та валютної позиції