- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3.Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •4. Система кримінального права.
- •5.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •6.Підстави відповідальності конкретної особи.
- •7.Форми реалізації конкретної особи.
- •8.Поняття кримінального закону, його джерела.
- •9.Структура кримінального закону.
- •10.Тлумачення кримінального закону.
- •11.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •12.Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •13.Космополітичний (універсальний) принцип чинності кримінального закону у просторі.
- •14.Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •15.Принцип громадянства і універсальний принцип чинності кримінального закону.
- •16.Поняття злочину та його ознаки.
- •17.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •18.Класифікація злочинів.
- •19.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •20.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •21.Елементи і ознаки складу злочину.
- •22.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •23.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •24.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •25.Види об'єктів злочинів.
- •26. Предмет злочину.
- •27. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •28. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •29.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •30. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •31. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •32.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •33. Поняття і види спеціального суб'єкта злочину.
- •34.Осудність та її критерії.
- •35.Обмежена осудність.
- •36.Вік кримінальної відповідальності.
- •37. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп'яніння.
- •38. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •39.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •40.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •41.Умисел та його види.
- •42.Необережність та її види.
- •43. Змішана форма вини.
- •44.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •45.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •46. Закінчений злочин.
- •47.Незакінчений злочин та його види.
- •48. Готування до злочину.
- •49. Замах на злочин.
- •50. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •51.Поняття і ознаки співучасті.
- •52.Види співучасників.
- •53.Форми співучасті.
- •54.Відповідальність співучасників.
- •55.Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •56.Причетність до злочину.
- •57.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •58. Повторність злочинів.
- •59.Сукупність злочинів.
- •60.Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи,-що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов'язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •110.Поняття судимості.
- •111.Погашення судимості.
- •112. Зняття судимості.
- •113.Примусові заходи медичного характеру.
- •114.Примусове лікування.
- •115.Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •116.Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •117.Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •118.Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
19.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
Злочин — не єдиний вид правопорушення. Тому виникає питання про місце злочину в системі правопорушень, відмежування його від інших правопорушень: адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових. Аналіз поняття злочину показує, що саме його суспільна небезпечність, її ступінь розкривають сутність злочину як виду правопорушення. Тому в кримінальному праві обґрунтовано визнається, що саме суспільна небезпечність є тим критерієм, що має бути покладений в основу відмежування злочину від інших правопорушень. Однак щодо питання, яким чином вона виконує цю розмежувальну функцію, серед науковців немає єдності.
Існують два різних підходи до вирішення цього питання. Одні юристи, відмежовуючи злочин від інших правопорушень, вважають, що лише злочин має суспільну небезпечність, що це специфічна соціальна властивість лише злочину. Інші правопорушення не є суспільне небезпечними: їм притаманна лише така властивість, як суспільна шкідливість. Тобто відповідно до такої точки зору має місце якісна різниця в соціальній природі злочину й інших правопорушень: злочин за своєю природою — це суспільне небезпечне діяння, а іншим правопорушенням така соціальна властивість не притаманна, вони є лише суспільне шкідливими, тобто здатні заподіювати шкоду окремим державним, суспільним, особистим інтересам. Таким чином, відповідно до цієї точки зору, злочин та інші правопорушення — якісно самостійні види правопорушень не лише за правовою природою, ознакою протиправності, але й за їх соціальним змістом — матеріальною ознакою.
Інша точка зору виходить з єдності соціальної природи всіх правопорушень — їх суспільної небезпечності. Тому відмінність між злочином та іншими правопорушеннями визначають за ступенем суспільної небезпечності. Специфіка злочину виявляється саме в підвищеному ступені суспільної небезпечності: він завжди є більш небезпечним, ніж будь-яке інше правопорушення. А тому відмінність злочину від інших правопорушень відрізняється кількісною, а не якісною характеристикою. Але ступінь суспільної небезпечності різних видів правопорушень різна, а злочини в системі правопорушень — найбільш небезпечні.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення1 «адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність». Частина 2 ст. 9 КпАП передбачає, що «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності». Виходячи з цього, можна виділити такі ознаки адміністративного правопорушення:
1) протиправність — правопорушення прямо передбачено в Кодексі України про адміністративні правопорушення;
2) винність — воно повинно бути вчинене умисно або з необережності;
3) правопорушення посягає на охоронювані законом об'єкти;
4) адміністративна караність — адміністративними правопорушеннями можуть бути визнані тільки такі діяння, за які передбачені заходи адміністративного стягнення.
Заходами адміністративного стягнення є: попередження, штраф, сплатне вилучення предмета, що є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, отриманих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, позбавлення спеціального права, наданого даному громадянину (права керувати транспортними засобами, права полювання), виправні роботи, адміністративний арешт.