Общие требования к комментариям и примечаниям:

1) комментарии и примечания необходимы для понимания авторского текста, в произведении комментируется то, что может быть неправильно или вообще непонятно читателю;

2) объяснения, которые подают комментарии и примечания должны быть тесно связаны с текстом;

3)      объяснение, которое приводится в комментариях и примечаниях, должно отвечать уровню читателя и не вызывать потребности обращаться к другим источникам;

4)      компактность - комментарии и примечания должны сжато, компактно давать информацию;

5)      фактическая  точность;

6)      комментарии и примечания одного вида (сведения о лице или перевод иноязычного текста) должны иметь одинаковый слог, построение и располагаться в одинаковых местах - унифицированность.

7)      единство подхода к выбору и освещению текстовых отрывков. Редактор должен сопоставлять комментарии и примечания с другими элементами аппарата, с целью достижения единства всех объяснений, а также изъятия повторов и противоречий. Объем комментариев и примечаний составляет 10-15% от объема произведения. В научных изданиях или академических собраниях сочинений классиков комментарии не должны превышать объём текста.

32. Указатель(покажчик) – упорядоченный список, определенных объектов текста (сроков, понятий, собственных имен, географических названий и т.п.), с указанием страницы, где  можно найти о них существенную информацию.

Состоит из:

а)  названия;

б) указание на страницу.

Функции:

а) справочно-поисковая;

б) ориентировочная.

Каждый указатель состоит из:

1.Рубрика – та часть указателя, которая объясняет то, что мы ищем.

2.Подрубрика – составная часть рубрики, которая конкретизирует ее.

3.Топографическая ссылка – указание на страницу, где содержится информация о рубрике.

4.Аннотация – короткие справочные сведения о рубрике, её объяснение.

5.Другие виды ссылок указателей:

      а)ссылка простая, с помощью слова;

     б) ссылка дополнительная;

с) ссылка - сравнение.

Рубрика+подрубрика+ссылка+аннотация – рубрикационная группа.

Виды указателей:

1)      по объекту поиска - предметный, тематический, по именам, по названию,  перечень периодики);

2)      по смыслу:

               а) однородные;

               б) комбинированные (смешанные).

Однородные – указатели в качестве рубрик, которые используют однородные объекты.

Комбинированные – синтез нескольких простых указателей:

3)      по построению;

а) алфавитные;

б) систематические, расположенные в определенных системах;

          в) хронологические - дата и событие;

г) нумерационные – сведения, расположенные по номерам, которые указывают на номер раздела.

4)      по полноте характеристики объекта справки:

а) глухой указатель - рубрикационная и топографическая ссылка;

б) аналитический – рубрикация и рубрикация с топографией ссылки.

Методика заключения указателей

1.                  Авторское произведение читают 2-3 раза, подчёркивая разными цветами разные группы слов, на основе  указателей.

2.                  Рубрикации выносят на поля издания.

3.                  На отдельных листах выписываются все эти рубрики и вносятся топографические ссылки.

4.                  Уточняется система складывания рубрик.

5.                  Проверяют ссылки.

6.                  Из листов складывается указатель.

7.                  Редактор должен заботиться о точности ссылки  указателей.

Как правило, в указателях не используются в качестве рубрик слова, которым посвящена книга и имена. Качественный указатель должен составлять 2-3% (иногда 5%) от объёма издания.

33. див. 8-9

34. Науково-популярне видання (НПІ) - видання, що містить відомості про теоретичні або експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалісту. [5]  Цільове призначення НПІ - розповсюдження та пропаганда наукових та інших спеціальних знань у галузі науки, техніки, виробництва, в тому числі їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не у всьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідно суспільству в цілому. [6]  За читацьким адресою НПІ поділяються на видання, розраховані: 1) на масового читача, 2) на осіб, які не є фахівцями в даній області; 3) на фахівців, що працюють у суміжних галузях науки; 4) на практичних працівників, які бажають використовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.  Серед НПІ найбільш поширені науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії. Структура та довідковий апарат НПІ мають ряд особливостей. Характер передмови до видання багато в чому залежить від конкретного адресата. Наукові терміни використовуються вкрай помірно. У виданнях, розрахованих на читачів з початковою підготовкою, єконтрольні питання, список рекомендованої літератури. У виданнях, орієнтованих на більш підготовленого читача, представлені наукові твори. ПІ представляють собою, як правило, малооб'ємні видання з великою кількістю ілюстрацій. Серед них великий відсоток брошур. У книжках з природним і прикладних наук в якості ілюстрацій нерідко застосовується карикатура - малюнок, в якому в гумористичній формі зображуються різні явища і процеси. НПІ виходять в основному в сюжетно-шрифтових багатоколірних обкладинках.

35. Найважливішою функцією науково-популярної книги є популяризація і

пропаганда наукових знань. Саме це в найзагальнішому визначенні складає

цільове призначення даної книги. Дана функція, разом з просвітницькою і

ознайомлювальний-освітньою, у всі часи була такою, що веде. Пропагуючи

наукові знання, учений передає масам останнє слово в науці і тим самим

знайомить їх з цим новим знанням, сприяючи підвищенню їх освітнього

рівня і вирішуючи просвітницьку задачу. Наукові знання духовно

збагачують читача науково-популярної книги, будить в нім подальший

пізнавальний інтерес, сприяють розвитку його творчої ініціативи,

нарешті, залучають до знання. Однією з головних цілей науково-популярної

книги є формування наукового світогляду читача. Світоглядна функція

припускає виклад в науково-популярній книзі природничонаукових знань і

законів природи, освітлення досягнень в розробці теоретичних проблем, що

відкривають нові перспективи науки і на її основі нові можливості

прогресу виробництва. Реалізація функції формування наукового світогляду

безпосередньо пов'язана із залученням людини до наукових знань,

вихованням у читача сприйнятливості, розуміння суті науки,

науково-технічного прогресу. Популярні видання по мистецтву виконують

важливу функцію естетичного виховання.

36. див. 34

37. При формуванні концепції видання (розробки видавничого проекту) редакторові слід звертати особливу увагу на специфіку читацької адреси науково-популярної книги, яка, не дивлячись на спроби його диференціювати, є багато в чому розпливчатою, особливо в його серединній частині, яка обмежена, з одного боку, читачем-школярем, з іншої - читачем-фахівцем.

Дуже важливо також пам'ятати, що у читацьких груп, близьких за окремими ознаками, можуть сильно розрізнятися пізнавальні інтереси, що виявляється в їх відносинах до теми, проблемі твору і до виду видання. Наприклад, наперед можна чекати, що названа вище збірка «Сіячі і хранителі» швидше за все приверне увагу читача, що працює в області сільського господарства, чим міського жителя, хоча по рівню освіти їх можна віднести до однієї читацької групи. Тому редакторові необхідно докладно досліджувати читацькі потреби, інтереси і запитів головним чином на стадії перед видавництвом роботи над створенням науково-популярного видання.

46. Популяризація викладу матріалу