13. Розбірливості мовлення у приміщенні (артикуляція).

Критерієм акустичної якості мови (чутності і розбірливості) є складова артикуляція. Складова артикуляція залежить від рівня голосистості мови, часу реверберації, рівня шуму в навколишньому просторі (шумове тло), форми приміщення. Досвідом встановлена оцінка артикуляції, залежно від кількості правильно зрозумілих голосних. Розбірливість: Відмінна –96 % правильно сприйманих складів слухачем; Гарна – 96-85; Задовільна – 85-75; Важкорозбірлива – 76-65; Неприпустима – 65%, і нижче. При відсутності реверберації на відкритому повітрі, в умовах тиші, при нормальному рівні звуку мови на відстані 1 м від оратора, у результаті багаторазових іспитів, Кнудсен отримав артикуляцію = 96 %. 91 Розробив формулу: А= 0,96• К1• К2• К3• К4, де

К1 - коефіцієнт, що враховує рівень голосистості звуку;

К2 - коефіцієнт, що враховує час реверберації;

К3 - коефіцієнт, що враховує шумове тло в приміщенні;

К4 - коефіцієнт, що враховує форму приміщення (у прямокутних і секторальних приміщеннях при забезпеченні дифузності звукового поля К4 =1; у великих приміщеннях при наявності увігнутих стін і стелі К4 =0,9, у малих приміщеннях зі звуковідбиваючою обробкою К4 = 1,06).

14. Акустика відкритих театрів.

При проектуванні відкритих театрів в акустичному відношенні слід враховувати наступне: •Особливості поширення звуку в різних атмосферних умовах; • Акустичні характеристики навколишньої місцевості (шумове тло, епізодичні шуми й ін.); • Універсальність призначення відкритих театрів для концертних, оперно- драматичних, хореографічних, хорових виступів, для демонстрації кінофільмів. На поширення звуку в атмосфері великий вплив робить напрямок і швидкість вітру, розподіл температури повітря в міру віддалення від поверхні землі. При збігу напрямку вітру і поширення звукових хвиль їх швидкість дорівнює сумі швидкостей звуку і вітру – притискання звукових хвиль до землі. При зворотному русі швидкості вітру сумарна швидкість поширення звукових хвиль дорівнює різниці швидкостей звуку і вітру – відбитих звукових хвиль від землі. Висновок: При виборі варіантів розташування відкритого театру необхідно ураховувати напрям та швидкість пануючих за літній період вітрів (сезонна троянда вітрів), слід віддавати перевагу розташуванню вздовж довгої вісі театру паралельно напрямку пануючих вітрів (за напрямком від сцени (естради) до амфітеатру, а не навпаки). Великий вплив на поширення звуку у відкритому театрі робить розподіл температури повітря щодо висоти

15. Характеристика методів архітектурної акустики: статистичний, геометричний, хвильовий.

Архітектурна акустика – розділ акустики, що розглядає звукові процеси в приміщенні. Практичні завдання архітектурної акустики-забезпечення оптимальних акустичних умов в приміщеннях різного призначення в стадії їх проектування, оцінка акустичних умов в готовому приміщенні і методи виправлення акустичних дефектів.

Архітектурна акустика розвивається у двох основних напрямках: хвильова акустика, що строго вивчає фізичні процеси в замкнутому об’ємі з урахуванням хвильової природи звуку; геометрична та статистична акустика, що заснована на ряді припущень і що розглядає звукове поле в приміщенні як результат послідовного приходу в будь-яку його точку багаторазових відображень звуку.Хвильова акустика розглядає складні звукові процеси в приміщенні у вигляді суворої задачі про власні і вимушені коливаннях повітря в замкнутому об'ємі з заданими граничними умовами. Рішення більшості інженерних задач засноване на висновках геометричної та статистичної акустики. Геометрична акустика оперує поняттям звукового променя - лінії, під якою мається на увазі напрям поширення звукової енергії. Користуючись законами оптики, геометрична акустика дозволяє побудувати на кресленнях приміщення схему поширення звукових променів від джерела і після відбиття від різних поверхонь, дати аналіз формування звукового поля, визначити фокусуючі і звуко розсіюючі властивості поверхонь, Статистична акустика користується методом середньостатистичного підрахунку відбитої звукової енергії в будь-якій точці об'єму приміщення. В основі такого методу лежить припущення, що звукова енергія поширюється променями. Приймається, що в будь-який момент часу звукова енергія розподіляється по всьому приміщенню дифузно і будь-який можливий напрям поширення відбитої енергії є рівно можливим виведений основний закон загасання звукової енергії в приміщенні. На підставі цього закону отримано ряд формул, що пов'язують акустичні та геометричні параметри приміщення.

Три розглянуті теорії з різних сторін пояснюють акустичні процеси, що відбуваються в приміщеннях. З них тільки одна - статистична - дозволяє визначити чисельно важливу величину, що характеризує акустичні властивості приміщення - час реверберації.