Розділ 3 Робота з Joomla!

3.1 Отримання тимчасового хостингу та домену. Встановлення початкових параметрів

Хо́стинг (також інколи го́стинґ, англ. hosting) — послуга, що надає дисковий простір для розміщення фізичної інформації на сервері.

Зазвичай під поняттям послуги хостингу мають на увазі, як мінімум, послугу розміщення файлів сайту на сервері, на якому запущене ПЗ, необхідне для обробки запитів до цих файлів (веб-сервер). Як правило, до послуг хостингу вже входить надання місця для поштової кореспонденції, баз даних, DNS файлового сховища тощо, а також підтримка функціонування відповідних сервісів, однак вони можуть надаватися і окремо. Розрізняють безкоштовний та платний хостинг. Безкоштовні «хостери» заробляють на тому, що розміщують рекламу на своїх сайтах.

Хостинг зареєстрований на сайті http://freehostia.com/

Посилання на панель доступу до індивідуального хостингу http://cp.freehostia.com/members/ (рис. 3.1, 3.2)

Рисунок 3.1 – Панель доступу

Рисунок 3.2 – Головна сторінка хостингу

До́мен (англ. Domain) — частина простору ієрархічних імен мережі Інтернет, що обслуговується групою серверів доменних імен (DNS-серверів) та централізовано адмініструється.

DNS-сервери зберігають інформацію про вузли, імена яких належать домену і виконують трансляцію їх імен в адреси. Кожний домен має унікальне ім'я, а кожен комп'ютер, підключений до Інтернету, має, як правило, доменне ім'я. Домени мають між собою ієрархічні відношення. Два домени, що розташовані на сусідніх рівнях ієрархії, називаються відповідно доменом вищого та нижчого рівнів. Домени найвищого (верхнього) рівня можуть бути сформовані за організаційним або географічним ознаками. Домени, сформовані за географічним ознаками, об'єднують вузли, що належать конкретній державі. За географічними ознаками об'єднуються в основному комп'ютери, що містяться на території США.

Домен реєструвався на сайті http://s-hosting.biz/ (рис. 3.3)

Зареєстровано домен під назвою studgo.pp.ua

Рисунок 3.3 – Зовнішній вигляд сайту реєстрації домену

Залиття Joomla! v2.5.4 ENG відбувалося за допомогою файлового менеджера Total Commander (рис. 3.4 – 3.6).

Рисунок 3.4 – З’єднання з FTP-сервером

Рисунок 3.5 – Створення параметрів для з’єднання з FTP-сервером

Рисунок 3.6 – Результат з’єднання з FTP-сервером

Зі створенням бази даних (БД) безпосередньо на сервері виникли проблеми, тому БД створювалась на віртуальному сервері (створено на моєму ПК) і переносилась в ручну (п. 3.2).

Для того, щоб почати працювати з програмним забезпеченням Joomla! необхідно встановити початкові параметри, які показано на рисунках 3.7 – 3.13.

Обираємо мову Українську (Україна) (рис. 3.7), тиснемо «Далее».

Рисунок 3.7 – Обрання мови встановлення параметрів

Переглядаємо параметри сервера, можлива повторна перевірка (рис. 3.8), натискаємо кнопку «Далі».

Рисунок 3.8 – Автоматичне визначення параметрів сервера

Переглядаємо ліцензійне погодження на англійській мові (рис. 3.9), натиснувши кнопку «Далі».

Рисунок 3.9 – Огляд ліцензійного погодження

Заповнюємо конфігурації бази даних (БД) (рис. 3.10), натискаємо «Далі».

Рисунок 3.10 – Конфігурація БД

Заповнюємо конфігурації FTP-з’єднання (рис. 3.11), натискаємо «Далі».

Рисунок 3.11 – Конфігурація FTP-з’єднання

Заповнюємо загальні конфігурації, встановлюємо демонстраційні дані на англійській мові (рис. 3.12), натискаємо «Далі».

Рисунок 3.12 – Загальна конфігурація

Останнім пунктом встановлення є попередження про папку INSTALLATION (рис. 3.13), за допомогою даного вікна видаляємо дану папку, дану дію можна виконати в ручну, безпосередньо в папці встановлення Joomla! на сервері.

Рисунок 3.13 – Завершення налаштувань

Після налаштувань можна переходити до створення сайту.