6. Класифікація

   

   Особа засудженого 'Засуджених Кримінологія квп

   Класифікація засуджених має тісний взаємозв'язок з класифікацією злочинів у кримінальному праві та класифікацією особи злочинця у кримінології, вони перебувають у тісній взаємодії, доповнюють одна одну.

/ злочинців

/х. кримінальне г

8. Новий кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р. закріпив правило, згідно з яким вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбуватимуть покарання, визначається Державною пенітенціарною службою України, а не судом, як це було раніше.

За діючим кримінально-виконавчим законодавством порядок призначення виду установи виконання покарання регламентований ст. 18 КВК та Інструкцією про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, яка затверджена Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 261 від 16 грудня 2003 р.

Розподіл і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, до установ виконання покарання, здійснюється безпосередньо у слідчих ізоляторах, спеціально створеними в територіальних органах управління Регіональними комісіями в областях Державної пенітенціарної служби України.

Відповідно до покладених на неї завдань Регіональна комісія:

- здійснює у межах своєї компетенції визначення рівня безпеки виправної колонії,

• переведення засуджених до позбавлення волі,

• направлення та розподіл осіб, засуджених до позбавлення волі, до установ виконання покарання у межах регіону або

• відповідно до вимог Інструкції запитує у Державної пенітенціарної служби України наряди на направлення засуджених осіб до установ виконання покарань;

• направляє відповідні матеріали на розгляд Апеляційної комісії;

• узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції,

• розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства і нормативно-правових актів та в установленому порядку вносить їх на розгляд Апеляційної комісії;

-забезпечує апробацію та впровадження інформаційних тех­нологій у практику своєї діяльності та здійснює їх інтеграцію в ін­формаційну систему Департаменту;

• організовує підготовку, підвищення кваліфікації та стажування членів Регіональної комісії;

-уносить пропозиції до Департаменту щодо вдосконалення її діяльності;

- здійснює іншу діяльність у межах своїх повноважень та покладених на неї завдань.

Регіональна комісія має право залучати спеціалістів установ і органів кримінально-виконавчої служби та інших відомств за пого­дженням з їх керівниками для розгляду і вирішення питань, що на­лежать до її компетенції; проводити соціальні дослідження.

Комісію очолює голова (перший заступник начальника територіального органу управління Департаменту за посадою), який має двох заступників (заступника начальника територіального органу управління Департаменту з соціально-виховної та психологічної роботи та начальника слідчого ізолятора за посадою).

Заступники голови Регіональної комісії та її члени призна­чаються та звільняються наказами начальників територіальних органів управління Департаменту за поданням голів Регіональних комісій.

До складу комісії входять: начальники відділу, відділення (групи) по контролю за виконанням судових рішень, начальники медичної служби, начальники оперативного відділу (відділення) територіального органу управління Департаменту та слідчого ізолятора. До складу комісії можуть включатись також інші фахівці.

Голова комісії здійснює керівництво діяльністю Регіональної комісії, несе персональну відповідальність за виконання покладених на комісію завдань щодо законності прийнятих рішень, визначає ступінь відповідальності членів комісії, затверджує структуру комісії в межах чисельності її членів, затверджує положення про комісію та функціональні обов'язки її членів, видає в межах своєї компетенції рішення та розпорядження, організовує і контролює їх виконання, діє від імені комісії і представляє її у державних та громадських організаціях і установах.

Розгляд питання №2 Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань

1. Згідно зі ст. 4 КВК України підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також Закон України «Про амністію» та Акт помилування.

2. Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Комісією з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Державної пенітенціарної служби України. ( див. ст.. 86 КВК України ).

3. Засуджені до позбавлення волі направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку від дня набрання вироком законної сили. ( див. ст.. 87 КВК України ). Порядок переміщення засудження до позбавлення волі детально регламентується діючим КВК України, згідно ст.. 88 :

1. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.

2. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні — від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, — окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі — окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі — окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря — в супроводі медичного працівника.

3. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови.

4. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період прямування.

5. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.

6. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.

Стаття 89. Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування

1. Осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.

2. Залишення засуджених для виконання роботи з господарського обслуговування проводиться наказом начальника слідчого ізолятора, а направлення їх у виправну колонію максимального рівня безпеки — центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань за наявності письмової згоди засуджених.

3. Засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування, тримаються ізольовано від інших осіб на умовах, передбачених цим Кодексом для виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки.