Тема 3. Організація навчального процесу в університеті.

Впровадження принципів та складових Європейської кредитно-трансфертної системи (ЕСТS) у національній системі вищої освіти є необхідною умовою для приєднання України до європейського освітянського та наукового простору. Запровадження системи ЕСТS у вищих навчальних закладах України надає можливість оцінювати зміст, трудомісткість навчання та досягнення студентів на зрозумілих та загальноприйнятих засадах, проходити і продовжувати навчання та отримувати бажану кваліфікацію у будь-якому ВНЗ як у середині країни, так за її межами, що гарантує прозорість навчання і розширює можливості вибору для студентів. Це сприяє спрощенню професійного визнання кваліфікації випускників у різних країнах, можливості враховувати під час визнання кваліфікації накопичених знань та усіх досягнень студентів та випускників (наприклад, їх участі у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо), реалізації концепції «навчання на все життя».

Освітня діяльність ВНЗ в Україні має здійснюватися на основі моделі кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), основним завданням якої є адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України.

Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно програм навчання і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ЕСТS (для визначення навчального навантаження для студентів).

ЕСТS забезпечує прозорість та ефективність навчання через такі засоби:

1. Кредити ЕСТS, які є числовим еквівалентом оцінки обсягу навчального навантаження та призначаються, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу. Кредит – це оцінена й кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру «вартості» якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання.

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організацію навчального процесу, структуру та зміст навчання і розділів курсу;

3. Навчальний контракт, що стосується програми навчання, яка буде вивчатися, і кредитів ЕСТS, які будуть присвоюватись за успішне закінчення програми є обов`язковим як для місцевого і закордонного закладів, так і для студентів.

4. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного закладу до іншого. Для оцінювання досягнень студентів під час навчання застосовується єдина шкала ЕСТS.

Шкала ЕСТS для оцінювання здобутків студентів під час вивчення окремих дисциплін має такий вигляд:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (В,С): 80-89 балів – дуже добре (В), 75-79 балів – добре (С);

60-74 балів – задовільно (D,E): 70-74 бали – задовільно (D), 60-69 балів – достатньо (Е);

35-59 балів - незадовільно с можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно с обов'язковим повторним курсом (F).

Критерії оцінки за шкалою ЕСТS мають такий вигляд (табл. 3.1):

Таблиця 3.1 - Критерії оцінки за шкалою ЕСТS

Шкала ECTS	Бали	Якісне визначення (критерії)
А	90-100	ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками
В	80-89	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
С	75-79	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	70-74	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко, але зі значними недоліками
E	60-69	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	35-39	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	1-34	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потребується велика робота в майбутньому

Основні документи ЕСТS: інформаційний пакет, форма навчального контракту/заяви, перелік оцінок дисциплін.

Впровадження КМСОНП в ВНЗ України здійснюється в межах педагогічного експерименту, який проводиться в ВНЗ України згідно з Програмою дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки, затвердженою Наказом МОНУ № 49 від 23.01.2004 р., Наказом МОНУ «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 48 від 23.01.2004 р. та іншими нормативними документами МОНУ.

Мета впровадження КМСОНП – підвищення якості фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в світовому освітньому просторі.

Основні завдання КМСОНП:

- адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України;

- забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів (залікових освітніх одиниць).

Основними елементами КМСНОП є: модуль, змістовий модуль, кредит ЕСТS, заліковий кредит, шкала оцінювання ЕСТS.

Модуль – це завершена задокументована частина освітньо-професійної програми (ОПП), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи). Тобто модуль – це:

- навчальні дисципліни, за якими передбачається читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, виконання студентами самостійної роботи (СРС), та інших видів робіт (лабораторні роботи, індивідуальна робота, контрольні заходи тощо);

- навчальні та виробничі практики;

- державні атестації (державні іспити, захист дипломних та магістерських робіт);

- інші частини ОПП, що передбачаються навчальними планами підготовки фахівців.

Усі дисципліни (модулі) поділяються на нормативні дисципліни (модулі), дисципліни за вибором та дисципліни (модулі), що вивчаються додатково.

Нормативні дисципліни є обов`язковими до вивчення та складають базову (нормативну) частині ОПП. Дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини ОПП. У перспективі студент буде їх обирати з урахуванням власних інтересів для професійної діяльності в майбутньому. Нормативні дисципліни та дисципліни за вибором входять до переліку дисциплін, встановлених ОПП даного напрямку підготовки (спеціальності). Обсяг річного навчального навантаження за ними має становити не менше 60 кредитів ЕСТS. Навчальні дисципліни, що вивчаються додатково, не входять у перелік дисциплін, встановлений ОПП даного напряму (спеціальності).

Вивчення студентами модулю завершується підсумковим модульним контролем у формі іспиту або диференційованого заліку.

Кожний модуль-навчальна дисципліна містить у собі кілька змістових модулів (від 2 до 4).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів навчальної дисципліни (модулю), що засвоюється за допомогою відповідних видів занять та методів навчання. Таким чином, змістовий модуль складається із сукупності взаємопов`язаних тем, які вивчаються студентами за допомогою лекційних, семінарських та практичних занять, СРС та інших видів робіт та відповідних методів навчання. Вивчення студентами кожного змістового модулю завершується проведенням поточного модульного контролю шляхом тестування.

Кредит ЕСТS – це оцінена й кваліфікована мінімальна стандартна умовна одиниця виміру навчального навантаження студента під час навчання (тобто є числовим еквівалентом оцінки обсягу навчального навантаження студента під час навчання). Кредити ЕСТS використовуються для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, який необхідний для завершення курсу. Один кредит дорівнює 36 навчальним годинам. Річне навчальне навантаження теоретичної підготовки студента у ВНЗ України становить 60 кредитів ЕСТS (по 30 кредитів за семестр), або 2160 годин.

Заліковий кредит – це завершена задокументована частина навчання студента (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо), що підлягає обов`язковому оцінюванню та зарахуванню. Інакше кажучи, заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння модулю.

Трудомісткість навчальної дисципліни визначається кількістю залікових кредитів. Наприклад, обсяг навчального навантаження на вивчення дисципліни складає 108 годин, у тому числі лекцій – 18 годин, семінарських та практичних – 18 годин, СРС – 62 години. Тоді, обсяг навчального навантаження на засвоєння дисципліни у залікових кредитах складе 3 залікових кредити (108 : 36).

Під час навчання викладачем здійснюється оцінювання засвоєння студентом кожного змістового модуля та модуля в цілому за бальною системою згідно з шкалою та критеріями оцінки здобутків студентів ЕСТS. Вивчення кожного змістового модулю завершується поточним модульним контролем шляхом тестування. Вивчення модулю в цілому завершується підсумковим модульним контролем у формі заліку або іспиту.

Оцінка за кожний змістовий модуль визначається яка сума балів, отриманих студентом під час роботи на семінарських та практичних заняттях, виконання СРС та інших видів робіт, та балів за результатами поточного модульного контролю, який завершує вивчення змістового модулю.

Результати засвоювання студентом модулю в цілому оцінюються за 100-бальною шкалою. На теперішній час в ДонНУЕТ порядок підрахунку балів залежить від форми підсумкового модульного контролю за дисципліною (залік або іспит).

За дисципліною, вивчення якої завершується заліком, проведення заліку окремо та нарахування балів на проведення заліку не передбачається. Тому загальна оцінка за результатами засвоєння модулю в цілому складається як сума балів, отриманих по кожному змістовому модулю.

Якщо за дисципліною передбачається іспит, то 100 балів (максимальна оцінка) розподіляється таким чином: 60 балів - на засвоєння змістових модулів та 40 балів - на складання іспиту. Тому загальна оцінка по модулю визначається як сума балів, отриманих студентом по кожному змістовому модулю, та балів за результатами підсумкового модульного контролю (складання іспиту).

Викладач організує навчальний процес вивчення модулю та оцінки здобутків студентів відповідно до нормативних актів МОНУ та нормативних документів ДонНУЕТ.

Для оцінки засвоювання кожного змістового модулю викладач у робочій програмі навчальної дисципліни (модулю) здійснює розподіл балів (100 балів) між змістовими модулями, а усередині кожного змістового модулю – за темами кожного змістового модулю, як, наприклад, це наведено у табл. 3.2 (по дисципліні передбачається підсумковий модульний контроль у формі заліку) та у табл. 3.3 (по дисципліні передбачається підсумковий модульний контроль у формі іспиту).

Таблиця 3.2 - Розподіл балів, присвоюваних студентам (підсумковий модульний контроль – залік)

Змістовий модуль 1 (поточне тестування)		Змістовий модуль 2 (поточне тестування)			Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумковий контроль (в балах)	Сума (в балах)
40		60
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5
20	20	20	20	20	100	-	100

3.3 - Розподіл балів, присвоюваних студентам (підсумковий модульний контроль – іспит)

Змістовий модуль 1 (поточне тестування)		Змістовий модуль 2 (поточне тестування)			Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумковий контроль (в балах)	Сума (в балах)
40		60
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5
12	12	12	12	12	60	40	100

Усередині кожної теми певного змістового модулю бали розподіляються між різними видами навчальних занять (семінарських та практичних занять, лабораторних робіт, СРС тощо) та контрольними заходами (під час поточного модульного контролю) за допомогою шкали оцінювання змістових модулів (табл. 3.4 - табл. 3.5).

Таблиця 3.4 - Система нарахування балів по змістовим модулям з дисципліни (підсумковий модульний контроль – залік)

№	Види робіт	Бали
1	Змістові модулі 1, 2 (теми 1, 2, 3, 4,5): 1.1. За роботу на семінарах та практичних заняттях: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.2. За самостійну роботу: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.3. Тестування під час поточного модульного контролю: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно».	5 4 3 5 4 3 10 (виконано вірно 90-100% тестів) 8 (виконано вірно 70-80% тестів) 6 (виконано вірно 40-60% тестів)

Таблиця 3.5 - Система нарахування балів по змістовим модулям з дисципліни (підсумковий модульний контроль – іспит)

№	Види робіт	Бали
1	Змістові модулі 1, 2 (теми 1, 2, 3, 4,5): 1.1. За роботу на семінарах та практичних заняттях: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.2. За самостійну роботу: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.3. Тестування під час поточного модульного контролю: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно».	3 2 1 3 2 1 6 (виконано вірно 90-100% тестів) 4 (виконано вірно 70-80% тестів) 3 (виконано вірно 40-60% тестів)

Викладач повинен ознайомити студентів з порядком розподілу балів та шкалою оцінювання змістових модулів по дисципліні.

Для організації своєчасного проведення поточних модульних контролів з дисциплін у директораті інституту складається графік поточного контролю знань з дисциплін по окремим групам студентів на основі інформації, яка надається викладачами дисциплін. Директорат доводить графіки поточного модульного контролю до відома старост та тьюторів груп студентів.

Для контролю результатів засвоєння студентами змістових модулів та проходження поточних модульних контролів викладач дисципліни заповнює допоміжну відомість поточного модульного контролю, в котрій відображуються відповідні бали, які отримані студентом протягом вивчення змістових модулів та контрольних заходів по дисципліні.

Для контролю результатів засвоєння модулю в цілому викладач заповнює відомість контролю успішності поточного та підсумкового модульного контролю.

Для планування навчального навантаження, контролю його виконання з боку студента, оцінки здобутків студентів під час навчання директоратом сумісно з тьюторами груп складаються індивідуальні навчальні плани студентів, які заповнюються викладачами кожний семестр протягом всього періоду навчання.

Індивідуальний навчальний план студента включає такі розділи:

1. Титульний аркуш з реквізитами ВНЗ.

2. Аркуш з фотографією студента, на якому зазначаються дані про студента, дані про галузь, напрям підготовки, спеціалізацію, освітньо-кваліфікаційний рівень, за якими навчається студент, указується інститут, група (шифр), календарний термін навчання та форма навчання. Підписується студентом, директором інституту та першим проректором університету.

3. Перелік навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані за кожний семестр кожного курсу навчання. У переліку вказується набір нормативних дисциплін та дисциплін за вибором, обсяг навчального навантаження у годинах та залікових кредитів ЕСТS по кожної дисципліні, підсумкова оцінка за кожною дисципліною за національною шкалою та шкалою ЕСТS, підпис викладача та дата проведення підсумкового модульного контролю.

4. Результати державної атестації.

5. Рішення Державної кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації з певного напряму підготовки та видачу диплому студенту, яке затверджується підписами членів та Голови ДКК.

Навчання у ВНЗ України здійснюється за такими основними формами:

- денна (очна);

- заочна;

- екстернатна.

Навчальний процес у ВНЗ України здійснюється у таких формах:

- навчальні заняття, основними видами яких є: лекція, практичне, семінарське, лабораторне, індивідуальне заняття, консультація;

- самостійна робота студентів;

- практична підготовка;

- контрольні заходи.

Основними видами контролю знань студентів є:

- попередній;

- поточний (контроль засвоєння змістового модуля), який проводиться у формі тестування;

- рубіжний, який проводиться у середині семестру одноразово у формі атестації за всіма модулями, що вивчають студенти (модульний, тематичний);

- підсумковий – за результатами засвоєння модуля у формі іспиту чи диференційованого заліку.